Як повідомити батькам про переізд?

незнаю. це занадто індивідуально.
ми коли переїжали від батьків дружини, також зі скандалом, то я сказав їй: збирай всі речі сьогодні, бо завтра ти їх не збиреш. так і сталося. в день переїзду були соплі, сльози, скандали, істерики навіть маніпуляці серцем.
ще можуть бути здвінки маніпуляції, щоб ви повернулися (в нас таке було).

піти - не можу , хочеться зберегти якусь повагу.

у власних очах так, але в їхніх очах не вийде, якщо вони вважають протилежне.
змиріться з тим, що ви не будете для них хорошою дочкою. бо для цього треба жити не своє, а їхнє життя. от тільки батько бачить життя по одному, а мати - по іншому. навіть якщо так, то все одно комусь будете поганою. завжди

Доброго дня! Вам 19 років, ви зустрічаєтесь з хлопцем 5 років і як тільки у вас з‘явилась фінансова можливість вирішили з‘їхатись і жити разом. Ваші батьки категорично проти. Ви самостійна, повнолітня, фінансово незалежна від батьків людина і хочете, щоб батьки ваші це поважали і одобрювали ваш вибір. А вони не підтримують ваш вибір. І ви пишите: «Я не прошу від них нічого, просто спокійно дати мені це зробити».
Дивіться, ви і справді повнолітня, самостійна і фінансово незалежна дівчина. А ваші батьки повнолітні, самостійні, фінансово незалежні люди. Це реальні факти. Але емоційно ви зв‘язані з батьками, а вони з вами. І так буває, коли дитина виростає, стає самостійною, то батьки не навмисно, або навмисно чинять опір самостійності своєї дитини. А ще так буває, що дорослі батьки зі сторони бачать більше, ніж ви і хочуть застережити від необачних дій. А може ще якісь причини є у батьків, щоб не погоджуватись на ваш переїзд. Причин ми не знаємо. У всякому разі ви про це не пишите. Так от, якщо взяти за основу тільки реальні факти, то ви свій вибір зробили - у п‘ятницю ви заїзжаєте з хлопцем у спільну квартиру. І щоб ви не сказали батькам, вони будуть проти, а ви зробите по своєму. Ви питаєте: «Як краще повідоми батьків про цю новину?» Ось тут починається справжнє доросле життя. Бо вам прийдеться сказати батькам, що ви все ж таки робите по-своєму, знову зустрітися з їх осудженням і супротивом, спокійно витримати його і взяти на себе відповідальність за ті кроки, які ви робите разом з хлопцем.
З повагою, Олена Мороз

Ви пишете про те, що батьки не зміняться. Хоч вам би і хотілося. Ви маєте право жити своє життя, як хочеться Вам і робляче це ви не проявляєте неповагу. Адже якби батьки хотіли знайомитися і спілкуватися з хлопцем вони б це зробили.
Слід прийняти той факт, що так, як хотілося б вам, без скандалу, переїзд не відбудеться.
Тож варто сказати, що поважаєте їх і любите, але хочете жити власне життя.
Процес сепарації від батьків можна пройти з психологом.

Ви вже задавали це питання тут. І отримали багато рекомендацій.
Відповіді спеціалістів Вас чимось не задовольнили?
У питанні тут можна продовжити обговорення коментарів психологів.
Я, наприклад, гарно пам'ятаю, що писав тоді про те, що Ваші намагання їх вмовити та переконати ні до чого НЕ призведуть, бо вони НЕ налаштовані почути іншу думку, яка відрізняється від власної. Здається, так і сталося:

Мої батьки категорично проти, у них дивне ставлення до мого хлопця, за 5 років, вони навіть з ним не познайомились і постійно якась пасивна агресія на нього, варіант переїзду вони просто необговорюють. Були скандали, суперечки і без толку...Були розмови, я готувала їх до цього більше трьох місяців - вони це не сприймали, я тиждень тому знову нагадала - знову та ж сама історія, скандал.

Але ж Ви не бажаєте цього приймати...БО -

Але я помітила, що я дуже залежна від них, я вже повнолітня, маю повне право зробити так, як сама цього хочу, але ще надіюсь на їх одобрення, хоча це неможливо.

На що, знову ж повторюся, я запропонував Вам пропрацювати це з психологом в особистій психотерапії.
Вже попрацювали зі спеціалістом над цією залежністю? І якщо ні, то чому?

Вже сказала їм про це, але знову ж скандал, їх умови, розписуватись і тд, але я пояснюю, що це всеодно буде, але не так під натиском, маніпуляцї «тільки через мій труп», «якщо ти це зробиш, то буде війна», думаю, скоріше за все, сьогодні вже зібрати речі і заїхати, не чекаючи п‘ятниці , але дуже боюсь наслідків….

Отже як я й попереджав, нічого не спрацювало і Вас не почули і чути не збираються. Але ж залежність від них все ще залишається всередені Вас...
Тепер Ви вже налаштовані попрацювали зі спеціалістом над своєю залежністю? І якщо ні, то чому?