Upsihologa Logo
У психолога Украинские психологи
Прямой эфир:
Оксана Юрьевна Селезнева
Оксана Юрьевна Селезнева 1 час тому: «Вітаю «Свою помилку я усвідомив. Завдав дуже багато болю дружині і мені дуже погано від цього. Що зламав її» Те, що ви завдали « болю дружині «- єдине усвідомлення? Чи є ще як»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 2 часа тому: «Вітаю, Настя! цитата: «Як себе витягти, з чого почати?» Спробую по суті відповісти. Перший крок - прийняти ситуацію і своє розуміння її. А воно у Вас глибоке і максимально набл»
Яна Дмитрівна Кузик
Яна Дмитрівна Кузик 2 часа тому: «Доброго дня. Розрив правда може бути неймовірно складним, і не завжди термін стосунків впливає на силу переживань. І Вам боляче зараз, але так після втрати стосунків і буває. В»
Вопрос от: Ірина Возраст: 28

Як правильно говорити про те, що не подобається?

Доброго вечора!
Підкажіть будь ласка, як правильно говорити з чоловіком, коли мені щось не подобається або щось хотілося б змінити? Коли говорю з використанням формули я-повідомлень, або запитую чому він так робить, то він каже що я його пиляю, що у мене завжди претензії і що я постійно депресую. Я стараюсь покращити комунікацію, шукаю як краще порозумітися, навіть проходила курси по темі асертивної комунікації, але на справі все скочується до непорозумінь і я часто почуваюся пригнічено.

Наприклад кажу ось так: Коли ти робиш так, мені це не приємно (я злюся/ображаюся), будь ласка не роби так/роби так і так в такій ситуації.

Або запитую: Чому ти зробив/сказав те і те? Він відповідає: Просто так/бо це дійсно правда/або наводить аргументи. Я кажу: мені це було не приємно тому і тому. Будь ласка не роби так. Тоді він або виходить з кімнати, або каже щось невдоволено.

Я хотіла щоб в таких ситуаціях він запевняв мене, що не хотів завдати шкоди, щоб показав розмовою чи поведінкою що все у нас добре, що він розуміє, може прислухатися, що йому важливо аби мені було добре. Натомість дуже часто він на моє найменше невдоволення демонструє злість: каже щось образливе, наприклад ''завжди ти незадоволена'', ''все тобі не так'', ''завжди я винен'' і т.п., відвертається, виходить з кімнати, відходить в сторону покурити чи щось таке.

Мене ця ситуація напружує, тому що я не можу просто змирятися з усім, що мене не влаштовує, мовчати і терпіти все що мені не подобається. Але вже боюся йому щось сказати, бо очікую такої неприємної реакції.

Хорошого і приємного в стосунках теж багато. Я не тільки говорю про те що мені не подобається, а ще й часто роблю компліменти, хвалю і дякую за приємне. Тому особливо прикро чути ''вічно ти недовольна'', адже об'єктивно це не правда – я проявляю різні емоції.

Можливо я неправильно говорю, неправильно поводжуся? Може дійсно пиляю? І як тоді говорити коли мені не подобається щось, щоб це змінювалося або принаймні щоб чоловік мене розумів і показував що йому не байдуже? Хіба я повинна мовчати, змиритися і лише радіти?! В такі моменти здається, що він взагалі мене не чує, не розуміє, не цінує.
...
Что означают эти оценки?

Оценки вопросов

Пользователи могут голосовать за понравившиеся вопросы. Лучшие вопросы мы размещаем в специальной секции сайта.

Вы можете проголосовать за вопрос, если он чем-то вам понравился. Может быть, интересная тема, или хорошо описана проблема, или вы считаете, что ответы психологов на поставленный вопрос полезно было бы почитать многим другим людям.

Если вы голосуете за какой-то вопрос, то ссылка на него позже может быть отображена на вашей личной страничке, в секции "Понравились вопросы". Ваши негативные оценки нигде отображены не будут.

У психологов на личных страничках понравившиеся им вопросы отображены не будут.

Ответы психологов

Часто недостаточно просто говорить о том, что нравится/не нравится. Это заблуждение, что вот сказал о том, что не нравится, неприятно и другой перестал. Тема отстаивания границ достаточно непростая - тут дело не только в словах, но и вашем состоянии, в ваших переживаниях, поведении. Рассматривать все стоит в комплексе.
Если вы внутренне и правда не уверены в том, что ваши просьбы адекватны, боитесь недовольства мужа и его реакций, то мало что изменится.

Что вам не нравится в отношениях с мужем?
О чем вы говорите ему?
Что ценного в отношениях?
Как вы реагируете, когда муж начинает злиться на ваши слова?
...
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 345598 для Валентина Михайловна

Дякую за відповідь.

Справді, невпевнена і боюсь, і помічаю що слова, прохання, пояснення мало що змінюють.

Що мені не подобається – його нетактовність в деякі моменти, недостатня емоційна підтримка, нестача душевних розмов про почуття і переживання. Не подобається те що він не робить компліменти майже ніколи, не хвалить, дякує якось формально (поїв сказав дякую і все)

Про що я говорю:
Приклад ситуації: Дитина їсть чіпси. Він їй говорить: ''якщо будеш їсти багато чіпсів, то станеш жирною і некрасивою". Хоча в нас в сім'ї домовленість що дітям можна чіпси не більше разу на тиждень, і тільки малесеньку упаковку. Цієї домовленості ми дотримуємося, а він таке каже...
Тож я говорила що мені це не подобається і такі слова не варто говорити дівчинці, бо це негативно вплине на її самооцінку в майбутньому.
Інший приклад: Коли я захворіла, попросила чоловіка нагодувати дітей, бо сама лежала з температурою. Він питає меншу чи буде вона гречку. Вона каже що не буде. Він готує старшому вечерю, а потім ще раз перепитує меншу чи буде. Вона каже: я ж сказала що не буду. Він каже: так, але ти часто передумуєш тому я перепитую. Через кілька хвилин менша все-таки каже що буде гречку. Тоді чоловік мені каже: ''Когось вона мені нагадує своїми претензіями. Тебе.''. Мені було прикро таке почути. Я спитала, навіщо він так каже?

Що цінного у відносинах:
Ми довгий час разом, чоловік допомагає в побуті, фінансово відповідальний, гуляє з дітьми, допомагає робити дз, в нас класний секс, за час наших стосунків здається стало більше порозуміння, але є такі моменти.

Як реагую: засмучуюсь і при нагоді пояснюю що мені таке не подобається, пояснюю чому і говорю чого я б хотіла.
Дополнение от автора вопроса ·
Хочу додати, внутрішньо, на рівні емоцій і почуттів для мене це катастрофа, коли він незадоволений мною чи не чує мене, чи якось негативно реагує. Я це сприймаю щоразу як кінець, і що він мене не любить. Відчуття пригніченості, жаху, катастрофи, відчаю. Хоча це не кінець насправді, а просто його невдоволення. Ми досі живемо разом і якось співіснуємо. Я не знаю, як мені поводитися?
Дополнение от автора вопроса ·
Додам щодо того, як я реагую.
Наприклад, після ситуації з чіпсами, коли ми поговорили і я помітила по його словах що він вважає ніби це нічого такого, що він нормально висловився і так дбає про здоров'я дитини, мене огорнув смуток. Я була у відчаї, адже зрозуміла що для нього ось так говорити з дитиною це нормально. На мою думку такі слова не нормально говорити дитині, і взагалі це ми як батьки відповідаємо і контролюємо, що дитина споживає, на даний момент вона ще не ходить в магазин сама тому ми можемо вчасно пояснити що і скільки можна а що не можна. Але при тому що все було згідно з нашими домовленостями, він таке висловив дитині... Тож я була засмучена і розлючена, і навіть думала про розлучення, бо я не хотіла б щоб моя дитина перебувала під таким впливом, і було б відповідально організувати дитині більш тактовне оточення.

Отож я думала про розлучення, але не говорила йому про своє рішення, бо не була впевнена. Згодом ситуація ніби залагодилась, врівноважилась іншими позитивними моментами.

Проте такі ситуації час від часу все ж виникають – переважно такі, коли він говорить слова, які ранять.
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог больше не активен на сайте

Доброї ночі, Ірина!
Ви робите дві величезні помилки.
Перша: вважаєте, що якщо правильно себе виражати, дбати про стосунки, щось робити для їх покращення, то можна ВСЕ ЗМІНИТИ і ВСЕ НАЛАГОДИТИ. Ні не все, і далеко не все. От така ілюзія, яка не збувається. І від того Вам боляче.
Друга: вибрали собі чоловіка одного типу, але хочете перетворити його на іншого. Він не такий емпатичний та тактовний як Ви. І це факт. А Ви хочете перетворити його на іншого. Не вийде. З собаки не зробити кота. Треба було тоді одразу купувати собі кота.
Якщо будете і далі робити ці помилки - ваші стосунки приречені.
Дополнение от автора вопроса ·

↩ Реакція на відповідь № 345608 для Павел Леонидович

Дякую Вам за відповідь. Все в точку.
Ирина Островерх — психолог
Харків ·
Доброго дня, Ірина!

"Хочу додати, внутрішньо, на рівні емоцій і почуттів для мене це катастрофа, коли він незадоволений мною чи не чує мене, чи якось негативно реагує. Я це сприймаю щоразу як кінець, і що він мене не любить. Відчуття пригніченості, жаху, катастрофи, відчаю. Хоча це не кінець насправді, а просто його невдоволення. Ми досі живемо разом і якось співіснуємо. Я не знаю, як мені поводитися?"

Було б непогано розібрати вашу катастрофізацію у відповідь на реакцію чоловіка на особистій консультації з психологом.
Саме ця реакція заважає вам донести чоловіку свої потреби.
Ви говорите що вам не подобається, а чоловіку передаєте емоції відчаю і страху, тому він вас не чує.
Этот вопрос заархивирован. Новые ответы больше не принимаются.
Войдите или зарегистрируйтесь, чтобы ответить.
Хотите прямо сейчас задать вопрос психологу онлайн бесплатно?