Що, з болем
страшно? Страшно уявляти ту агонію, під час спроби повіситись, інтоксикацію яду чи біль від леза? Знаю,
страшно. не хочеться болю і страждань. Раз і немає, на атоми розтворився, було б круто - но хрен там!!! Як би ти не обколовся, чи напився, біль буде!!! і не фізичний, цей можна заглушити. А душевний ні! і смерть - це втрата всіх можливостей, які людина не може собі простити, і буде ще больніше!
Хоч десь, ти чуєш, що говорить тобі твоє тіло. Раз такий рішучий, то може рішучий якось діяти??? і відкладеш на 14 днів власний вирок.
в твоєму випадку, яка нахрен разниця, 2 тижні раніше, 2 тижні пізніше. Зато, якщо наважишся відкласти і провести певну роботу над собою, і не вийде, то зможеш виправдатися перед собою, що зробив все що міг, а для твоєї совісті, яка тебе загнала майже на сметь, це багато чого варте.
Передсмертного листа написав?
коли ти помреш, скажуть "собаці - собача смерть", (і так про кожного), бо ніхто не знає, через що ти пройшли, не знає і не захоче зрозуміти, як ти жив, страждав, любив (навіть тайком), можна сказати все, що вихотів, але боявся, не міг наважитися, соромився. не обов*язково його надсилати чи комусь показувати, розкажи свою історію на папері.
Самогубців не відспівують у церкві. а знаєш чому? бо ніхто не знає дату реальної смерті.
є така метафора: якщо ваш поїзд приїжджає о 20:00, а ви вийшли о 16:00, то від того, що ви вийшли раніше, ваш поїзд (ваш реальний час смерті) не приїде. вам доведеться бомжувати на вокзалі в очікуванні поїзда.
і та біль, від якої ти так хочете втекти, буде весь час там з тобою, і звідти ТОЧНО ніхто не повернеться і не втече. а в наступному житті народишся як Хокінг наприклад, щоб не зміг втекти.
Давай, заганяй себе в кабалу!!!
Будеш працювати над собою чи продовжиш втечу???
