Проблеми в стосунках

Доброго вечора. Зустрічаюсь з хлопцем військовим пару місяців, на початку стосунки були ідеальними - неймовірні емоції в обох від зустрічей. Останні тижні 2 помічаю пасивність з його сторони - немає ласкавих слів, менша зацікавленість в мені, іноді ігнор, хоча сидить в мережі і все таке. Почала цікавитись, чому все так, відповідав, що зовсім немає настрою останнім часом, багато роботи, щоб не приймала це на свій рахунок. Кілька днів тому він раптом вибачився, каже що йому теж сумно, що все так відбувається, але в нього період сильного вигорання від служби, через це він намагається закритись від усіх, не має сил, часу і настрою з кимось переписуватись. Я відповіла, що готова пройти з ним цей період, якщо він любить мене. Про любов останні тижні також не говорив, та і в цій розмові теж. Спитала чи відчуває щось - каже не можу сказати, що не відчуваю нічого, але намагається сховатись від усіх в зв‘язку з цим виснаженням. На запитання, чи хоче зі мною далі щось будувати - відповів «звісно». Зійшлись на тому, що найближчим часом я буду більше вкладатись в стосунки - приймати те, що я не буду отримувати підтримки і любові і можливо коли цей його період пройде, знов відчую себе коханою. Якщо він відчує, що стосунки зі мною більше йому не тоеба - він про це скаже. Я готова до цього зараз, але як справитись зі страхом, що в один момент стану йому непотрібна? Що буду стільки душі вкладати, а нічого у відповідь так і не отримаю навіть через деякий час. Відчуваю себе в позиції жертви зараз, наче це буде гра в одні ворота, хоч і плекаю надію, що він повернеться в нормальний емоційний стан, щоб знову виражати свої почуття, бо вже бачила, яким він може бути люблячим.