У чоловіка немає бажання брати на себе відповідальність

Доброго вечора!

Схоже, що Ваша родина зараз переживає кризу, тому що народження у вас другої дитини і зміна роботи у чоловіка впливають, в тому числі, і на подружні стосунки між вами. Це запит на звернення до сімейного психотерапевта, який допоможе налагоджувати комунікацію між Вами та чоловіком. Також рекомендую кожному з вас звернутися на індивідуальну психотерапію, щоб попрацювати зі своїми емоціями, які виникають в таких стресових обставинах.

Це вже трохи складніша ситуація, бо робити вклад у розвиток подружніх стосунків повинні обидва, інакше починаються проблеми. А психологічна допомога має сенс і приносить користь, тільки якщо людина отримує її добровільно.
Чоловік - дійсно доросла, сформована особистість зі своїми поглядами, тому змінити його характер і поведінку Ви не зможете, і фахівець теж не зможе. Тільки сам чоловік може себе змінити, якщо щиро цього захоче.
Але Ви особисто можете звернутися на індивідуальну психотерапію, щоб попрацювати з психологом над темами, які Вас особисто турбують. Це має піти Вам на користь та допомогти вирішити, що робити далі зі своїм життям.

Якщо намагаюсь пояснити що в нього є сім'я та діти і треба їм більше уваги приділяти, то злиться.

Доброго вечора. Чоловік злиться, тому що Ви кажете йому робити те, що він не хоче. І от це вже питання, чому після народження другої дитини він змінився, чому йому стало байдуже, що відбувається вдома. Він говорить, що його не влаштовує у ваших відносинах, чому йому стало некомфортно вдома?

Я не відчуваю що в мене є підтримка та опора. Таке враження що в мене ще одна дитина. І часто коли кажу щось що він не хоче чути у відповідь чую кривляння або злість.

Так, це дуже складно, коли немає підтримки від чоловіка, і при цьому треба займатись вихованням дітей, які ще від вас залежать. Але на все є своя причина, і її можливо знайти, щоб з'явився шанс на зміни.

Чоловік вважає що мені потрібно сходити до психолога, а в нього все нормально.

Насильно Ви його не відведете до психолога, але можете звернутись самостійно, щоб, як мінімум, отримати підтримку та краще зрозуміти, що відбувається у ваших відносинах з чоловіком.

Добрий вечір
Щоб ви хотіли для себе тут вирішити? Яке у вас питання до психологів сайту?

Доброе Утро!

Видимо когда ваш муж поменял работу - для него вопрос самореализации стал на первое место.
Важнее всего. Самореализоваться - доказать всему миру - что я крутой! Я со всем справлюсь!
А новая работа - это всегда мини стресс - потому что новые обстоятельства, новый коллектив, новая атмосфера. К этому всему надо еще привыкнуть - адаптироваться.
И возможно на новой работе - пошло чтото не так... возможно муж ваш, не наладил контакт с коллективом.
Или он рассчитывал на быстрый успех - а не вышло... (не получил - того что ожидал).
Или его там нагрузили обязанностями, и ему стало тяжело.
Кем он работает? Вы с ним обговаривали нюансы его новой работы?
Он с вами делился своими переживаниями? ( мужчинам обычно это сложно дается)

Плюс рождение ребенка - тоже стресс для всех, и для мамы и для папы - тоже нужна адаптация.
Даже если ребенок желанный.
Насколько муж хотел второго ребенка?
Вот все это - и привело к перегрузу эмоциональному у него - он и начал срываться на всех, и воевать с окружением. Так он сливал свой негатив. (Плюс пытался самоутвердиться в обществе хотя бы так).
Ну и видимо ваш муж - холерик по темпераменту. ( предположение)
И не очень умеет контролировать, и правильно выражать свои эмоции.

Ответственность он как раз таки берет - но в работе! (Исключительно в работе).
Для него это главная цель - самоутвердиться. И заработать денег. ( у него скорее всего, страх сильный пошел - что раз теперь двое детей - то надо больше зарабатывать - отсюда и спешка и нервы)
Что обосновано - теперь на семью нужно больше расходов. Вот потому для него это стало мега важно.
Он считает - это своей ответственностью - обеспечивать семью.
Но чтото не выходит - так как он запланировал - и паника - и нервы и скандалы в социуме.
Ему тяжело принять тот факт что - еще один ребенок появился - отсюда полностью заигнорил семью - убежал полностью в работу.
У многих мужчин такое бывает - у когото проходит адаптируются к новым обстоятельствам - а ктото застревает в этом не приятии надолго - как ваш муж.
Тут уже с ним надо разбирать - что его не устраивает и почему?

Ну у него не получилось реализоваться в работе ...
Он видимо думал, что все будет легко и быстро... ( перспективы)
А для успеха ж надо трудиться - причем каждый день.
Даже если тебе дают возможности и перспективы - всеравно надо трудиться...
А он из за своего характера и восприятия жизни - этот шанс упустил - ленился - не вкладывался на все 100 %
И получается упустил все шансы в карьере - отсюда у него пошло раздражение еще больше и разочарование и в себе и в жизни... и вообще сдулся можно сказать ( если образно говоря)
( для мужчин важно в работе самоутвердиться)
А он вообще изначально свою работу любит?
Тут либо работа не любимая. Либо он работать не хочет.
Хочет чтоб, все само как то к нему приходило, или ктото за него работал.
Вообщем да ему бы к психологу - но тут его желание надо.