Донька не любить батька

Доброго ранку Анастасіє!
Насправді, Ви сама вже пояснили, чому донька так ставиться до чоловіка. Ви пишете "Мене вона значно більше любить, і поважає. Хоча я значно суворіша. Я часто її ругаю, кричу, можу навіть дати по дупі. А чоловік ніколи її не бив, не кричить, дуже м'який. Він більше їй дозволяє".
Насправді, судячи з того, що Ви написали, відбувся обмін ролями. А діти миттєво реагують на найменший перекос у вихованні. Ви себе поводите не як мама, а як тато, а Ваш чоловік так, як повинна до дитини ставитися Ви. І те, що донечка слухається зараз Вас, зовсім не означає, що трохи з часом, у дитини 'і в стосунках з Вами можуть виникнути питання, а в дорослому її житті може не все бути гладенько...
Це чоловік має бути тим, чиє слово останнє в сім'ї і жодним чином, не перебивається маминим. Хто в сім'ї, загалом, приймає остаточні рішення і відповідає за складні ситуації?
Окрім того, дівчинку не те, що батьку, а навіть мамі не можна бити ні в якому разі ні по бурі, ні загалом...
Бо вона станн впертою, жорсткою та непримиримою, або...перетворюється на ту, якою дуже легко керувати всім, отже, залежною від стосунків... і в принципі, по проявам у поведінці, вже можна сказати, який характер формується у дочки.
Насправді, дитина не росте сама по собі, вона копіює характер дорослих і їх тип ставлення одне до одного. Певне, щоб дівчинка поважала батька, він повинен бути для неї авторитетом. Але чи, насправді, Ви поважаєте свого чоловіка і дослухаєтеся до його думки? Чи є він саме для Вас авторитетом?
Адже, дівчатка, реагують навіть не стільки на зовнішні прояви мами, скільки на те, яка вона внутрішньо. А судячи з того, що відбувається, Ви достатньо внутрішньо жорстка.
На мою думку, це чудово, що Ви вже побачили, що щось не так з вихованням донечкр. Бо далі може бути набагато все серйозніше і складніше.
Якою була Ваша мама в дитинстві? Які у неї стосунки з Вашим батьком? І чиє слово було головним?

Відредаговано автором 18-12-2023 05:04:31

Доброго ранку, Анастасіє!

Я гадки не маю чого так і що з цим робити.

Виправляти викривлену модель стосунків в сім'Ї(!)
А спершу усвідомити, що саме викривлено і не відповідає гармонійним стосункам та здоровому балансу у відносинах. На щастя, Ви цей шлях почали долати з визнання проблеми. І це вельми добре.

Що далі, спитаєте Ви? Співпрацювати з сімейним психологом. Відкривати для себе все те, що відбувається у повсякденному житті, але йому Ви разом з чоловіком не надаєте належного значення і проходите повз. Там буде йти мова і про вже усталені моделі поведінки і, головно, про емоції та ставлення одне до одного, що транслюється в контактах між вами.

Ось ця атмосфера і несвідомі послання всмоктуються донькою і закладаються цеглинами в її характер.

Варто зрозуміти, що діти люблять і поважають тих. хото любить їх. А не сліпою безпорадною любовью. А тією, де є увага і повага, де є підтримка і розуміння, де є СПРАВЕДЛИВІСТЬ і ДОПОМОГА ДИТИНІ ВПОРАТИСЬ зі складними почуттями(!)

Відредаговано автором 18-12-2023 09:53:30

Мені здається, що так у вашої дочки проявляється комплекс Електри (є такий у віковій психології). Насправді це норма, і я би не била вже таку тривогу. Для дівчаток це властиво - своєрідне ставлення до тата, яке може впадати в очі. Це ставлення може виражатись в найрізноманітніших формах. В мене є прогноз, що до 6-ти років це мине

Дякую за відверте доповнення. З нього я ще більше впевнилася, що причина такого ставлення до батька не тільки в ньому самому, а навіть більше, в Вас особисто.
Я правильно Вас зрозуміла, Ви при дитині дозволяєте собі лаяти свого чоловіка, тобто, знецінювати його?
Діти завжди наслідують поведінку своїх батьків, дівчинка мамину, а сини - татову. Якщо мама дозволяє собі лаяти та кричати на чоловіка, тоді не має нічого дивного, що дочка так само поводить себе з батьком.
Окрім того, Ви пишете про заздрість до донечки. Діти дуже все відчувають... Нам здається, що немає ніякого зв'язку між нашим ставленням до власного батька і стосунками дитини до нашого чоловіка тоді, як, насправді, все дитиною автоматично зчитується на рівні підсвідомості у вигляді певних поведінкових програм та установок ..
Я б Вам дуже радила пропрацювати з психологом своє відношення саме до свого батька і дуже уважно розібрати із спеціалістом, як саме Ви спілкуєтеся з чоловіком, щоб кардинально поміняти поведінкові моделі на ті, що стануть викликати у донечки повагу вже до її батька.

Відредаговано автором 18-12-2023 21:27:45