Доброго ранку, Аню!
цитата:
ЧИ МОЖНА СТАТИ РОБОТОМ?)
Та, звісно, можна. Жити в постійному ритуалі, без емоцій і почуттів. Тягнути лямку до повного виснаження. І ще виправдовувати такий стан речей, ніби ВСІ так живуть(!) А от це вже категорично не правда. Не ВСІ. Це точно(!)
Щось мені відчувається, буцімто десь на самому дні Вашої душі визріває бажання змінити гнітючий перебіг подій. Прокинутись. Ожити. Розвернутись обличчям до Сонця. Вдихнути свіже повітря на повні груди. Я правий?
цитата:
Вже досить тривалий час, років 8, я живу з повною відсутністю щирого інтересу і бажання щось робити
А до того було щире бажання? Якщо було, то завдяки чому або кому воно зникло?
З приводу наявного кілька питань. Згодні?
цитата:
в мене є дитина, чоловік, побутові справи і дитина повністю на мені, також працюю на роботі 2/2 по 12 годин
Дитину любите?
До чоловіка які почуття?
А до роботи яке ставлення?
І, головне, себе любите?
цитата:
На скільки утопічні думки, що я зможу так протягнути все життя і просто механічно виконувати свої функції дружини, мами, працівника?
Що тут можна зазначити? Функції і тому подібне - це про рОбота. А мова життя - це про бажання, почуття і потреби, про контакт з власним внутрішнім світом, я би навіть сказав, внутрішнім Всесвітом.
З огляду на зміст Вашого допису, я вважаю доцільним, аби Ви пройшли медичне обстеження, здали відповідні аналізи. І якщо там все в порядку - звернулись особисто до психолога. Вам цілком реально допомогти!