Чи можна якось змінити ставлення чоловіка до себе?

Доброго вечора.

Ні, не можна. Бо у чоловіка, судячи з описаного вище, є алкогольна залежність і схильність до насильства. Самотужки він точно не зміниться, якщо сам не звернеться до психотерапевта та до нарколога і не пройде довгий шлях психотерапії. А в таких випадках люди вкрай рідко визнають проблему в собі і звертаються по допомогу, від чого страждають близькі, як от Ви і дитина.

Вам небезпечно знаходитись в одному домі з чоловіком, який підіймає на Вас руку. Тим паче, дитина бачить сцени побиття мами татом, і це травмує їй психіку.
Подбайте про себе, зверніться в поліцію, поживіть окремо від чоловіка: йдіть до кризового центру для жертв насильства, або до друзів чи родичів. Якщо квартира Ваша, хай чоловік їде до родичів, а не аб'юзить Вас далі. І в будь-якому випадку, йдіть самі у психотерапію, бо ні з Вами, ні з людиною, яка Вас не цінує, дива не станеться.

А коли п'є то взагалі стає неадекватним і може бити при дитині
Питання
Як мені навчитися на це реагувати без істерик без сліз і чи можливо хоч якось на це вплинути?

Доброго вечора. Ви хочите навчитись нічого не відчувати, коли Вас б'ють, принижують або ігнорують? У Вас сльози і істерики, тому що Ви жива людина, а хочете навчитись "заморожувати" свої почуття, тобто переставати жити в ті моменти, коли вже не витримуєте знущань над собою. Це точно те, що Вам найбільше потрібно?

Дати якісь рекомендації складно, тому що ситуація нестандартна. У вашого чоловіка алкогольна залежність – а це хвороба. І ніколи алкоголік не усвідомлює, що він хворий. Вступати в конфлікт із такими людьми небезпечно.
Універсальної поради, що робити у такій ситуації немає.
А чому ви не працюєте? Ви повністю залежите від чоловіка, що ще більше ускладнює ситуацію.
Вам потрібно чітко визначити подальші дії та морально бути готовою втілити їх у життя. Боячись розлучення, жінка нерідко виявляє покірність і дозволяє чоловікові зловживати алкоголем. В результаті життя ускладнюється постійними сварками, залежність та бажання випити стають сильнішими.
Не ставте проблему алкоголізму на перше місце у своєму житті. Обов'язково потрібно приділяти увагу собі, своїй зовнішності. Чоловік зможе помітити зміни, подумати про те, що відбувається.
Які проблеми ви обговорюєте в сім'ї, які у вас інтереси? Ваш чоловік пив завжди чи це почалося нещодавно?
Справа в тому, що алкоголік отримує задоволення від почуття сп'яніння, розслаблюється, почувається впевненим та повним сил. Але вся ця ейфорія – тимчасова ілюзія, і сплеск емоцій закінчується, як тільки проходить дія етанолу. Поступово тверезе життя стає нецікавим, перетворюється на рутину, і кожен стрес заліковується спиртними напоями. Друга назва алкоголізму - хвороба безвідповідальності, адже людина припиняє піклуватися про себе та своїх близьких.
Якщо йдеться про побої, агресію, то найкращим варіантом стає розлучення.

І все,не бере слухавку поки не приїде додому а я за той час з розуму сходжу від здогадок де він і з ким
Додому якщо приходить п'яний то ніколи не пояснює де був і з ким...
А він весь час кричить що я дармоїд,що він заробляє а я сиджу вдома і нічого не роблю,а значить він має право робити так як йому треба
Він слухає всіх,допомагає всім по першому проханню,а коли щось прошу я то він це відкладає на останнє місце
А коли п'є то взагалі стає неадекватним і може бити при дитині

Чоловік Вас не любить, не поважає, принижує, б'є, аб'юзить...а Ви при цьому, ЗАМІСТЬ того, щоб захистити себе та свою дитину від моральних знущань, з принизливої позиції жертви питаєте психологів:

Питання
Як мені навчитися на це реагувати без істерик без сліз і чи можливо хоч якось на це вплинути?дякую за будь яку відповідь

Щоб так реагувати треба вирізати в себе мозок та серце, перетворитись на мумію або робота, перестати бути живою. Ви заради цього народились, виросли, а опісля й заміж вийшли?
Невже нікому за Вас заступитись?
Маю припущення, що Ваші батьки ставились до Вас не набагато краще - і Ви звикли до такого ставлення до себе ще зрання. Тому й терпите те, що терпіти НЕ МОЖНА ні в якому разі.

Добрый день!

моментами п'є алкоголь

Говорить заочно о том, есть ли алкогольная зависимость у вашего мужа невозможно.
Но однозначно он все делает

так як йому треба

чи можливо хоч якось на це вплинути?

В отношениях участвуют 2 человека - 50 на 50.
Поэтому у вас есть ваши 50%, на которые вы можете что-либо сделать, чтобы изменить происходящее, если хотите сохранить отношения с ним.
Если вы начнете вести себя с мужем по-другому, то начнет меняться и он, потому что семья - это система.

Вам надо будет научиться противостоять его манипуляциям и психологическому нападению.
Для этого нужно убрать крючки, на которые он вас ловит (обиды, страхи, чувство вины), повысить свою самооценку, развить уверенность в себе и начать вести себя с ним ассертивно (уверенно).
И научиться отстаивать себя и свои границы. Особенно тогда, когда он

стає неадекватним і може бити

Также вам необходимо будет полюбить себя, чтобы изменить отношение к его поведению.

В результате вы действительно будете

реагувати без істерик без сліз

И муж начнет вести себя с вами по-другому.
Но захотите ли вы после таких измений быть с ним - это уже другой вопрос.

Вам предстоит большая работа над собой.
Но если это не начать делать сейчас, то и этот брак невозможно будет сохранить, и в следующих отношениях все повторится также, к сожалению.

Поэтому вам нужны индивидуальные консультации.
С этим вы можете обращаться ко мне.
Я работаю с такими проблемами и помогу вам сохранить семью, если вы будете этого хотеть.

Заочно казати про те, що в людини є алкогольна залежність, коли вона регулярно вживає алкоголь, втрачає контроль над собою і б'є дружину, можливо. Бо це не офіційний діагноз від психіатра, а лише припущення, яке психологи мають право робити. Тим паче, психологи з клінічною підготовкою, яких на форумі багато.

Я розумію, що дуже приємно чути від когось, що Ви можете повпливати на поведінку свого аб'юзера і він припинить Вас аб'юзити, але це так не працює і намагатися жити за такою схемою, коли Ви уже ходите в синцях, тупо небезпечно.

Мінятися чоловік не буде, навіть якщо Ви зміните свою поведінку, бо ви з ним - не один організм. Найкраще, що може робити в цьому випадку людина, яку б'ють - це тікати, роняючи капці, а не зберігати щось, що тримається на насильстві. Навіть якщо насильство до себе Ви зараз толеруєте, то чи хотіби б Ви, щоб дитина бачила усе це і всочувала, що сім'я - це щось, що виглядає саме так? І що люди, чиє призначення - її захищати, самі поводять себе жорстоко (як батько) або пасивно підкорюються (як мати)?

Відредаговано автором 10-02-2024 08:53:15

Доброго дня!
Чоловік, дружина та дитина - це єдине ціле. Тому все, що відбувається з одним зовні є лише віддзеркаленням того, що відбувається з іншим у його внутрішньому світі.
Ви пишете "все,не бере слухавку поки не приїде додому а я за той час з розуму сходжу від здогадок де він і з ким".
На мою думку, Ви дуже тривожна по своїй суті і дуже психо-емоційно залежна від чоловіка. І чим сильніше тривожитеся, переживаєте "сходите з розуму" та очікуєте на нього, тим більше "відштовхуєте" його. Бо своє внутрішньою непомірною "липучістю" не даєте йому побіля Вас "дихати". Уявіть собі, що хтось почав Вас дуже сильно несподівано тягнути за руку так, що Ви не можете навіть встояти на ногах... Яка буде Ваша перша неусвідомлена реакція?
Зробити все, щоб вирватися з тих рук, правда? Те ж саме відбувається і з Вашим чоловіком.
Окрім того, от це саме "сходження з розуму" дуже впливає на Вашого сина. Уявіть собі, як дитя може себе почувати, якщо мама повністю втратила контроль над собою? Адже, для малюка саме мама - є основна опора та підтримка. Безпорадне створіння, яке відчуває, що його немає кому захистити, бо мама повністю "втратила себе" в стосунках з чоловіком ..
Те ж саме стосується і його випивок.
У Вас бувають депресивні стані, і як часто? Те, що у дитини істерики за батьком, швидше за все, питання не стільки в ньому, скільки в Вас - Ви не даєте сину ту енергію спокою, тепла та безпеки, якої дитина потребує. І малюк змушений переключитися на того, від кого гіпотетично міг би все це взяти... Але...
Мама внутрішнім станом, абсолютно несвідомо, тому що сама не має внутрішньої опори швидше за все, з дитинства, робить все, щоб чоловік не хотів іти додому... Вам би хотілося приходити в дім, де панує атмосфера претензій, страхів, образ, гніву?... Де немає ні щастя, ні радості, ні тепла, ні свободи...
Які, насправді, повинні виходити саме з жінки...
Величезна омана думати, що хтось може Вас зробити щасливою, якщо Ви сама глибоко нещасна і навіть не розумієте, що таке бути щасливою просто так...
А це якраз і є першою ознакою схильності до депресивності...
Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Чи вистачало Вам їх любові, тепла, підтримки? Які стосунки були між батьками?
На мій погляд, Ваша проблема з чоловіком сягає "корінням" в дитинство. Жодний чоловік не замінить ніколи ні маму, ні, тим паче, батька... І до тих пір поки Ви не навчитеся бути самодостатньою, не плутати з самостійною, налагодити стосунки в сім'ї навряд чи вдасться...

Відредаговано автором 11-02-2024 16:31:36