що я маю виправити в собі

Досить радикально було б сказати, що всі проблеми - через Вас. Зазвичай за щось несе відповідальність сама людина, а щось залежить від її оточення та від обставин. Тому б я перефразувала питання на те, де тут Ваша зона відповідальності.

Самозвинувачення може бути симптомом депресії, страх що з Вас будуть сміятися - соціальної тривожності або соціофобії, тому Вам потрібно попросити батьків записати Вас до психотерапевта або дочекатися свого повноліття і записатися самій. Також варто відвідати психіатра, бо тривожних і депресивних розладів ніхто не відміняв, а для їх діагностики потрібен лікар.

Стосовно "хочу щоб було по-моєму але не помічаю цього". Ну раз Ви пишете, що хочете, значить вже помічаєте, і це добре. Імовірно, у Вас завищені вимоги до себе і як наслідок - до оточуючих. Тому Ви намагаєтесь здаватись правильною людиною і не даєте собі шансу на помилку. В терапії у Вас з'явиться навичка давати собі бути такою людиною, як Ви є, а не якою Вас хочуть бачити інші.

Доброго дня. В першу чергу, хочеться замінии Ваше радикальне і жорстке питання до себе. І спробувати спочатку розібратись з тим - "Що я маю зрозуміти в собі?". Адже так як і питання, слова що "всі проблеми через Вас" - надто радикальні.

По короткому опису Важко сказати, що це комплекс переживань Ви витримуєте, але в діях і бажаннях уловлюється певне протиріччя, що може вказувати на соціальну тривожність чи депресивний епізод. Або якийсь досвід у Вашому житті, сформував таку стратегію поведінки і відношення, але зараз вона вже не працює і тільки приносить страждання.

Поговоріть із батьками, щоб вони підтримали Вас у зверненні до психолога, щоб розібратись у цих питаннях і в першу чергу зменшити тиск на себе, і самозвинувачення.

Доброго дня, Поліна!

З вашого тексту склалось враження, що ви дуже вимоглива до себе і бажаєте бути правильною, а ваша тіньова несвідома частина проектується на оточуючих. Виходить непрвноцінна картинка. Ви ніби боретесь і не визнаєте свої слабкості, недосконалості і прагнете контролювати себе і світ.
Доречі, хто в вашій родині вам передав таку модель виховання?

Ваш поганий настрій - це вихід накопиченого стресу, де ви вже не можете дати собі раду і проявляється ваша щирість. Я би радила вам приймати всі свої стани і вбачати в них потреби, на які можливо треба звернути увагу.
Рекомендую вам звернутись до психолога, якщо нема бажання чи змоги, то читайте книги і ви навчитесь бачити як герої проживають свої тіньові аспекти, труднощі та кризи, стаючи все більш зрілими і повноцінними особистостями.

Є така сила - бути собою, з серця, не з голови. У вас якраз конфлікт між образом себе і відчуттям. Проте це можливо примирити, бо ви вже це усвідомлюєте!