Доброго ранку, Анно!
цитата:
ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З БАТЬКАМИ І НЕ ПЕРЕЖИВАТИ ЧЕРЕЗ ЇХ ЕМОЦІЇ?
По-перше, прийміть від мене слова співчуття і підтримки. Сподіваюсь, Ви гідно пройдете складний період випробувань!
По-друге, будь-які подальші конструктивні кроки, про які запитуєте, з'ясуються після усвідомлення ситуації(!) Тобто того, що відбувається. Причому на глибинному рівні, а не лише на поверхневому.
Так от, схоже, що на глибинному рівні Ваші батьки живуть у полоні архаїчних уявлень про стосунки між членами родини. Ба більше - вони їх невпинно, починаючи з дитинства, нав'язують Вам. В цій моделі суцільна залежність, почуття вини і спотвореного уявлення про бов'язки. Про свободу вибору геть не йдеться, навіть гіпотетично.
Тому це треба усвідомити і ПРИЙНЯТИ. Вони ТАКІ люди з ТАКИМ світоглядом. Напевно, іншими вже не стануть.
Зате... іншою можете стати Ви(!)
Ну, як іншою? Вільною від нав'язаної емоційної залежності, проте поважаючою батьків попри їх переконання.
Як уже зазначала Тетяна Штапова, для цього доречно пройти шлях психологічної сепарації.
Зрештою, перестанете очікувати від батьків того, що вони дати не взмозі
цитата:
на даному етапі життя мені самій підтримка не завадила б...
Необхідну підтримку зможете знайти в інших людей, а, головно, вчитись надавати її самій собі. Тобто відновити почуття самоцінності, уміння себе втішати, радувати, наповнювати життя новими рідними сенсами.
Впустіть до своєї свідомості ще одну думку - Ви прийшли у цей світ не для того, аби відповідати очікуванням батьків. Ви прийшли аби РЕАЛІЗУВАТИСЬ як Анна, окрема особистість. Це Ваше природнє право. А Ваша упевненість в собі посприяє позитивним змінам у спілкуванні з батьками.
Відредаговано автором 27-03-2024 09:22:14