Проблема в мені, яка перейшла у стосунки

Доброго вечора, Єво!

Перше питання, яке виникає, то це чому Ви вважаєте, що проблема у Вас? Так, Ви сентиментальна людина і легко ображаєтеся, але це саме по собі не щось погане. Можливо, особливість нервової системи, можливо - наслідок травматичного досвіду, тут треба розбиратись індивідуально з психологом.

спочатку ставився до цього нормально, він терпів і терпить іноді зараз

Чому використовуєте саме слово "терпить"? Чому Ваші індивідуальні особливості - це щось, що саме терплять, а не приймають? Від кого ще Ви чули такі формулювання на адресу себе?

Він може шуткувати, я можу образитись і почати плакати, він може сказати щось не те, і я почну плакати, він каже що я веду себе як мала дитина, якщо плачу через кожну дрібничку, що мені потрібно дорослішати, тому-що світ жорстокий

Тобто, інакше кажучи, хлопець знецінює Ваші почуття, коли Ви на нього ображені. Ви пробували якось відстоювати свої кордони під час конфліктів, казати хлопцеві, що Вам подобається, а що - ні? Якщо Вам не подобаються жарти на певну тему, варто про це сказати партнеру, щоб він Вас випадково не зачепив.
Але з його боку було б доречніше поцікавитися, що Вас засмутило, аніж казати, що Ви переживаєте через дрібниці.

він іноді не може терпіти це та починає кричати на мене, від чого я знов таки починаю плакати

Тобто, хлопець не витримує Ваших емоцій і кричить на Вас. Як Вам з тим, що на Вас підіймають голос? Чи кричав на Вас хтось з родини?
Що Ви отримуєте у стосунках з хлопцем?

Доброго дня, Єво.

Раніше я не думала за це, вважала це норма, але зараз, це дуже заважає як просто в житті, так і в стосунках.

- далі Ви говорите про те, як ця чутливість та емоційність заважають Вам у стосунках. Але чи заважає вона ще десь? Чому раніше всі роки це було для Вас нормою, а проблемою стало зараз? Чи стикались Ви раніше з труднощами у спілкуванні через свої емоції? Чи почали сприймати це як проблему тільки зараз?

він терпів і терпить іноді зараз,

- доєднаюсь до слів колеги вище. І ще хочеться додати - можна просто "терпіти" те що не подобається, а можна спробувати шукати нові способи обходження. Щоб і прийняти партнера і самоу це давалось легше. Все таки витримувати чужі сльози складно, але при бажанні з цим можна обходитись краще і легше.

те що мені здається дуже образливим, але насправді це зовсім не образливо

- це як? Як це відбувається у Вас? Виглядає наче знецінення своїх почуттів і реакцій. Якщо це викликало таку реакцію, щось в тих словах чи діях Вас зачіпало. І краще розібратись, що саме, а не скидувати свою реакцію на те, що просто Ви емоційна.

Хочу тут повернутись до першого свого питання. Якщо не враховувати реакції хлопця - Вам самій ця емоційність заважає? Це у Вас викликає страждання саме по собі?
Бо коли нас ображаються чи роблять боляче - нормально виражати ці почуття і нормально виражати їх в сльозах. Але тут є і інша сторона. Чому саме ця і у Ваших словах - тільки ця реакція? Чи дійсно завжди так було?

Я часто плачу, я починаю плакати від усього, від дрібниць і не дрібниць.

- якщо говорити про Ваше питання і те, як з цим "боротись", то відповідь залежить від причини. Якщо це пов*язано із чутливістю нервової системи - це один варіант, якщо наслідок важких події - інший, якщо наслідок накопичення переживань та ігнорування інших емоцій - третій. Але в жодному з них, не варто з цим "боротись".
Це щось характерне для Вас, це не руйнує Ваше життя, а визначаючи цю чутливість як ворога, з яким треба боротись - то це тільки додатковий тиск на себе.
Можна вправлятись в контролі вираження своїх переживань, знаходити способи виражати надмірні чи накопичені емоції в продуктивній формі. Можна знайти це в книгах але ефективніше буде пропрацювати із психологом.

Вітаю, Єва!
У Вашому питанні кілька аспектів.
Один - це Ваші вроджені особливості. Скоріш за все Ви - емпат. А такі люди відрізняються підвищеною чутливістю. І Вашому хлопцю треба знати і враховувати Ваші особливості. Бо він, судячи з усього їх не розуміє і ще мабуть вважає всіх людей однаковими.
Другий аспект: це ймовірний невротизм. Тобто психологічна травмованість, можливо батьками, можливо шкільна тощо. Це виправляється ТІЛЬКИ на психотерапії - особистій роботі з психологом.
І нарешті третій: вплив на Ваш психоемоційний стан Вашого хлопця. Бо жарти й справді бувають різними - і невинними, і образливими. Тут треба наводити конкретний приклад. Щоб зрозуміти ступінь їхної невинності або навпаки токсичності.
І щось з цим усім обов'язково треба робити, бо витримувати чужі сльози ДОВГО справді восить важко. І це може руйнувати стосунки.