Адаптація дитини і матері до садка

Question

Ми почали ходити звикати до садка, живемо в маленькому смт, багато вихователів виховували ще мене, тому відчуваю себе не комфортно, постійно думаю як вони оцінюють мене і мою дитину, вихователі доволі холодні з дітьми і зляться коли діти не зручні, а в мене саме така дитина, ще не дотримується всіх правил, боюсь шоб не були грубими з нею, боюсь залишати, думаю що надто слабохарактерна щоб в разі чого розібратись з ними, хоча дітей вони не б‘ють, але думаю пасивно агресивне спілкування може бути, боюсь шо якщо в них будуть якісь претензії до дитини і мене буду в слабкій позиції, не знатиму що сказати, іншого садка немає, боюсь що вони мене не поважатимуть. Всі дні до цього я посміхалась їм і хотіла їм подобатись, але боюсь що вони вирішать що я надто добра і користуватимуться цим

Vitaliya Melnik · Answer

Добрий день. [quote]АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ І МАТЕРІ ДО САДКА[/quote]
Якшо ви говорите про свою адаптацію,як матері,до садка, то напевно у вас є певний досвід, коли щось пішло не так. Ви боїтеся оцінки вихователів, хоча ви вже далеко не дівчина з дитячого садка. Можу здогадуватися, що ваша невпевненість і страхи беруть початок із відносин з вашими батьками. Загалом це гарний привід почати роботу над собою.
Яке у вас питання до психологів сайту?

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]багато вихователів виховували ще мене, тому відчуваю себе не комфортно, постійно думаю як вони оцінюють мене і мою дитину[/quote]
Ця залежна від думки оточуючих, "дитяча" позиція, яку ймовірно виховали у Вас батьки, спричиняє Вам велику шкоду. Бо робить вразливою та слабкою. Від неї треба звільнятись.
[quote]вихователі доволі холодні з дітьми і зляться коли діти не зручні[/quote]
Бо пихаті та самозакохані, нацисичні?
[quote]а в мене саме така дитина, ще не дотримується всіх правил[/quote]
І гарно, що вона не така, не дресована, жива і вільна.
[quote]боюсь шоб не були грубими з нею, боюсь залишати, думаю що надто слабохарактерна щоб в разі чого розібратись з ними, хоча дітей вони не б‘ють, але думаю пасивно агресивне спілкування може бути, боюсь шо якщо в них будуть якісь претензії до дитини і мене буду в слабкій позиції, не знатиму що сказати, іншого садка немає, боюсь що вони мене не поважатимуть[/quote]
Ви 100% маєте психологічну травму з дитинства, яку Вам спричинили або батьки, або інші родичі. Ймовірно, вони теж були з Вами нарцисично холодними та не давали Вам захищатись від своїх нападів, давили Вас.
З цією травмою треба на психотерапію. Саме не пройде. 
[quote]Всі дні до цього я посміхалась їм і хотіла їм подобатись, але боюсь що вони вирішать що я надто добра і користуватимуться цим[/quote]
Ця тактика задобрення хижаків не завжди спрацьовує, іноді навіть навпаки. Є сенс для Вас вчитися себе захищати - і для себе самої, і для своєї дитини, щоб надати їй належний приклад. Інакше, чого її навчите? Як бути зручною жертвою нападників?

Ирина Миколенко · Answer

Доброе Утро!

"Всі дні до цього я посміхалась їм і хотіла їм подобатись, але боюсь що вони вирішать що я надто добра і користуватимуться цим"
А с кем еще вы такую модель поведения проигрываете - вообще со всеми? ( с друзьями родственниками мужем?)
Вы под всех привыкли подстраиваться и да люди это чувствуют и этим начинают пользоваться...
Вам надо научится защищать свои границы и границы ребенка - и не боятся этого.
Боитесь быть настоящей? ( и плохой в том числе - не послушной как ваш ребенок)

Знаете невозможно всю жизнь под всех подстраиваться - просто не хватит сил и нервов...
( доведете себя до невротического состояния)

"боюсь що вони мене не поважатимуть"
Уважение от окружения конечно приятно.
Но тут самое главное уважаете ли вы саму себя?
Научится уважать себя прежде всего - тогда уже не так сильно зависим от того, уважает ли тебя ктото или нет - потому что ты сам себя уважаешь и ценишь.
Вам вот уважение и ценность к себе надо на психотерапии с психологом прорабатывать - и это именно нужна психотерапия - так как судя по всему вы в таком состоянии слабом находитесь давно...

А какие у вас отношения с родителями?
Знает ли про ваши переживания муж? Как он относится к ситуации?
Есть ли у вас поддержка моральная от когото?

Инна Зарицкая · Answer

Доброго дня!
По-перше, Ви починаєте писати зі слів : [quote]Ми почали ходити звикати до садка...[/quote]
МИ ... У Вас не має розмежування з дитиною. Наші діти це окрема особистість, в них є свої емоції, почуття, бажання і т. д. і це потрібно розуміти, приймати та відмежовувати від себе.
По-друге, Ви стільки разів написали слово "боюсь", що мені самій стало страшно тільки за Вас.
У Вас дуже багато страхів, які не дають Вам можливість рухатися вперед, які сковують Вас. Читаючи Ваше звернення я навіть на хвилинку відчула вашу скутість Вашим страхом. 
Я б радила Вам звернутися за допомогою до психотерапевта.
P.S. [quote]в мене саме така дитина, ще не дотримується всіх правил[/quote]
Це добре, що Ваша дитина така. Вона ще вільна від страхів бути не зручною. Будь ласка, не змушуйте її "дотримується всіх правил", це зруйнує її індивідуальність та особливість. Коли вона буде готова взаємодіяти з оточенням вона сама, не травмуючи, прийми правила соціуму.

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Мені треба почати роботу над собою щоб відстояти свою позицію і захистити дитину, досі боюсь реакції оточуючих , виправдовую очікування[/quote]
Саме так &#128522;

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Цікаво як поводитись з вихователями[/quote]
Я не бачила ваших вихователів, але якщо є те, що вам не подобається- конкретний випадок,ви маєте це обговорювати.

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Цікаво як поводитись з вихователями[/quote]
Я не бачила ваших вихователів, але якщо є те, що вам не подобається- конкретний випадок,ви маєте це обговорювати.

Vitaliya Melnik · Answer

[quote]Цікаво як поводитись з вихователями[/quote]
Я не бачила ваших вихователів, але якщо є те, що вам не подобається- конкретний випадок,ви маєте це обговорювати.

Ирина Миколенко · Answer

Хорошо что признала свои ошибки ваша мама - это очень ценно!
И хорошо что вас поддерживает муж!
А каким вы были ребенком - можете вспомнить?
Какой вы себя помните? ( опишите пожалуйста)

Ирина Миколенко · Answer

О как интересно!
Надо же неожиданно)
Сейчас попробую описать свои предположения ( а вы потом разъясните)
Это вы себя такой помните - лет так до 6 примерно?
Вы была сильная энергичная - много чего хотелось узнать и добиться? Достичь? 
О чемто таком важном мечтали?
О чем в детстве вы мечтали?
Верили в себя?
А сейчас вам наоборот как энергии не хватает - нехватка ресурса и энергии интереса возможно?
Как будто ради чего вообще стараться? Всеравно в меня никто не верит... я сама в себя не верю... или перестала верить... 
Верно?
Ощущение от вас очень такой подавленности какойто исходит ... как будто вас придавили чемто таким тяжелым... видимо весь этот груз прошлого... который нужно теперь разгружать на психотерапии с психологом

Павел Леонидович Басанский · Answer

[quote]Так, покищо в нас заміняє одна вихователька, яка мене не влаштовує (не шукає підхід до дітей, незадоволена), але скоро має вийти з відпустки інша, ховорять що хороша, тому поки разом з дитиною ходжу лише на прогулянки в садок і ще не залишала, ось маю залишити на півгодини саму з дітьми цього разу. В старших групах теж зарозумілі виховательки, розумію що з часом вони теж будуть виховательками моєї дочки. Поки що планую почекати іншу виховательку, яка вийде з відпустки і пояснити свої побажання[/quote]
Побажання то гарно, але ж тут ціла СИСТЕМА - коли більшість ставляться до дітей зі знеціненням. Ноги зазвичай ростуть від завідуючої дитсадком. Бо, як говорять, "риба гниє з голови"...
[quote]Так, моя мама подавляла мій характер, в дитинстві я була доволі «незручною» на її думку, тепер бачу так її виховувала і моя бабуся, зараз мама визнала шо не завжди правильно вчиняла зі мною, зараз в нас непогані стосунки, чоловік мене підтримує[/quote]
Ви зростали в нарцисичній родині, в якій подавлялося все "незручне" і ламався характер, то ж Вам для виживання треба було відмовитися від деяких свої вроджених проявів, як то: 
[quote]Я була не сором‘язлива, відкрита, активна[/quote]
Але!!! всі ці прояви залишились всередені Вас, їх треба тільки РОЗБЛОКУВАТИ. А для того необхідна психотерапія з психологом. Без цього з проблемою не впоратись.

Авторизация

Поиск психолога и психотерапевта

Статьи, обзоры, словарь и темы по психологии

Тесты для самопознания и психологические викторины

Авторизация

Адаптація дитини і матері до садка

Ответы психологов