Як впоратись з переїздом у інше місто та життям у гуртожитку

Вітаю!

Співчуваю вашому станові. Схоже на те, що гуртожиток викликає дуже багато небезпеки і звідси ваші надмірні реакції. Скажіть, що найбільше вам страшно? Знайдіть свій найбільший страх. Сробуйте піти в нього і прожити його.

Чи можете ви взагалі обходитись сама чи завжди потребуєте близьку людину поруч? Чи можете ви зробити своє місце життя своїм, облагородити, наповнити своєю енергією, тобто чуже зробити рідним. Спробуйте фокусувати свою увагу на тому, що ви можете, переключаюсь з безсилля, фрустрації.
Раджу вам психотерапію, бо здається переїзд актуалізував багато внутрішніх комплексів, що захоплюють вашу свідомість. Все це необхідно прожити і дозріти психологічно до автономності.

Я мріяла про переїзд у інше місто починаючи з малого віку. Завжди планувала, бачила себе тут та готова була зробити задля цього максимум.

Доброго дня. Так часто буває, що мрії відрізнаються від реальності. Навряд чи місто, в яке Ви переїхали, стало іншим. Адаптація для Вас виявилась дуже складною, це кризовий період в Вашому житті, після якого Ви можете як розчаруватись у своїй мрії, так і справитись з проблемами, які виникли після переїзду.

Однак, через важке навчання( у медичному) та проживання в гуртожитку зʼявляються постійні істерика ( мінімум 5 за день коли я захльобуюсь сльозами) та періодично панічні атаки та загострення відчуття постійного страху.

Це було Ваше бажання, вчитись в медичному? З якими труднощами Вам складно справлятись із-за проживання в гуртожитку?