Як змиритися шо нема пальців

Доброго вечора.

Що Ви вкладаєте в поняття "змиритися", і як для Вас виглядає прийняття образу свого тіла таким, як воно є? Через що саме у Вас нема пальців (це вроджене чи була втрата)?

Якщо була втрата пальців через травму чи хворобу, то при цьому запускається процес горювання, як при втраті близької людини наприклад. Бо психіці потрібно адаптуватися до нових умов, до відсутності чогось значущого, і на це потрібен час. Важливо дозволяти собі відчувати будь-які емоції, пов'язані з ситуацією, тоді процес пройде легше.

Навіть якщо це вроджене, відчуття відмінності від інших людей та страх неприйняття з їх боку може мати місце. Можете задати собі питання: перед ким я соромлюся, чого боюся? Що найстрашнішого може статися, якщо я спробую зробити щось що хочу, але чого боюся (наприклад, познайомитися з кимось, потоваришувати, зайнятись певним хобі), не маючи при цьому пальців? Як образ тіла, до якого я ще не звик(ла) впливає на почуття моєї самоцінності? Для більш глибокого опрацювання запиту потрібна робота з психологом. На роботу з психологом до 18 років потрібна згода Ваших батьків, а також Ви можете самостійно звертатися до психолога в навчальному закладі чи в екстрених службах.

Відредаговано автором 18-09-2024 00:39:09