Що робити з постійним відчуттям відчуження або пустоти?

Доброго дня, Анастасіє!

Мені хочеться поскоріш з усім покінчити протягом дня, та поскоіше піти в ліжко, щоб заснути і нічого не відчувати. Це мені заважає, я хочу позбутись цього, але я навіть не розумію звідки це та з чого треба починати.

Розумію ваш стан і співчуваю. Але це ще не все. Хочу зазначити, що ви зробили вельми правильно, звернувшись на форум психологів. Не замкнулись в собі. Навпаки - шукаєте вихід. І щоби його знайти, потрібно дослідити вашу особисту історію, відштовхнувшись від того, що є на тепер.
А маємо на сьогодні

ПОСТІЙНИМ ВІДЧУТТЯМ ВІДЧУЖЕННЯ АБО ПУСТОТИ

Про що може свідчити відчуження? Про несприйняття оточуючого світу? Способу життя? Себе самої? Про втрату або ще не відкриття своїх власних сенсів, потреб, бажань?

Навіть коли все добре: в навчанні, у взаємодії з близькими та друзями, у хоббі, я постійно відчуваю наче в мене щось відібрали та залишили пустий простір в голові.

От спробуйте піти далі цього відчуття - що могли у вас відібрати? Надію? Сподівання? Певні уявлення? Що ...?
І якщо в голові щось було, а тепер залишився пустий простір, то, можливо, це про певний перехід від одного етапу усвідомлення себе до наступного. В цей час є місце для формування відповідних уявлень.

Мене люди в багатьох випадках називають емоційною та тривожною особистістю, але це все мені здається неправдивим, окрім тривожності.

Тривожність зазвичай приходить з майбутнього. Або виникає внаслідок переривання якогось процесу, прагнення до чогось, яке зупинене самою людиною. Здебільшого завдяки сумнівам та страху.
Щось подібне у себе помічаєте?

Загалом, я раджу індивідуальну взаємодію з психологом. Змістовну і плідну. Листування навряд чи допоможе якісно просунутись вперед у вирішенні вашої проблеми.

Что происходило в вашей жизни до того, как началось такое состояние?
Как раньше вы жили, несколько лет назад?
Что в течении дня вам хочется поскорее оставить и пойти спать?
Что, как вам кажется, у вас отобрали?
Вы находитесь в Украине?
Как переносите войну?

В целом, у вас запрос на индивидуальную работу, чтобы разобраться в себе, понять, о чем ваша пустота и чем ее можно заполнить

Доброго дня
Деякі симптоми, які ви описали, притаманні депресивному стану, тож перше і найголовніше, що варто зробити - звернутись на консультацію до спеціаліста. Тут, в форматі простих і швидких реакцій, ми не зможемо знайти відповідь, звідки це взялось.
Можливо варто звернутись до психіатра, він зможе поставити діагнох і виписати медикаментозне лікування.
Вам точно можна допомогти, але для цього потрібно звернутись безпосередньо до конкретного спеціаліста, який допоможе розібратись з вашим випадком і підтримати в тому, щоб вийти з нього.

Вітаю, Анастасія!

Співчуваю вашій історії. У вас є домінантні переживання, які можливо ніяк не можуть прожитись в повній мірі і тому ви хочете не відчувати. Сон - як спосіб забуття, знеболення(((
Якісь стосунки та історії є причиною ваших почуттів. Що трапилось чи можливо чого не трапилось у вашому житті?

Для того щоб відчувати позитивні емоції треба звільнити внутрішній простір, а ви зараз переповнені іншим. Найкращим виходом буде психотерапія, яка допоможе зв’язати ваші події, думки та переживання і у вас з’явиться відчуття зв’язку, бо зараз у вас наявне відчуження від себе і від світу.

Анастасія, доброго дня!

Підтримую думку, що описаний вами стан схожий на клінічну депресію. Раджу звернутись на консультацію до психіатра, а потім подумати над особистою психотерапією.

Анастасія, доброго дня!

Підтримую думку, що описаний вами стан схожий на клінічну депресію. Раджу звернутись на консультацію до психіатра, а потім подумати над особистою психотерапією.

Анастасія, доброго дня!

Підтримую думку, що описаний вами стан схожий на клінічну депресію. Раджу звернутись на консультацію до психіатра, а потім подумати над особистою психотерапією.

Анастасія, доброго дня!

Підтримую думку, що описаний вами стан схожий на клінічну депресію. Раджу звернутись на консультацію до психіатра, а потім подумати над особистою психотерапією.