цитата:
Що робити, якщо я в нових компаніях завжди мовчу, я хочу мати багато друзів але я боюсь нових людей та не можу проявити ініціативу. Я відчуваю сильний страх коли я серед нових людей і коли з ними треба взаємодіяти. Я пробовала дуже багато але нічого не допомагає, буду вдячна за допомогу
Треба працювати з психологом. Може бути дуже багато чого.
Насамперед хочу сказати: з вами не щось не так. І те, що ви хочете мати друзів, але водночас боїтеся нових людей, — не суперечність. Схоже, одна частина вас прагне близькості й спілкування, а інша намагається захистити від ситуацій, у яких ви відчуваєте небезпеку.
Важливо зрозуміти: мовчання в новій компанії не обов'язково означає, що вам нічого сказати або що ви не вмієте спілкуватися. Іноді страх настільки сильний, що вся увага спрямовується на себе:
- Як я зараз виглядаю?
- Що про мене подумають?
- А раптом скажу щось не те?
- А якщо мене не приймуть?
- Як почати розмову, щоб це не виглядало дивно?
У такому стані складно бути природною, жартувати, проявляти ініціативу й просто насолоджуватися спілкуванням.
Що можна спробувати
1. Не ставте собі завдання сподобатися всім.
Коли ви приходите в нову компанію, спробуйте змінити мету. Не «я повинна знайти друзів», а «я просто познайомлюся з однією людиною». Це значно менше навантажує.
2. Починайте з маленьких кроків. Потихеньку.
Не потрібно одразу ставати активною учасницею розмови. Наприклад:
- привітатися першою;
- поставити одне просте запитання;
- підтримати чужу думку;
- поділитися невеликою історією про себе.
Навіть якщо ви сказали лише кілька речень — це вже досвід взаємодії.
3. Перенесіть увагу із себе на співрозмовника.
Замість того щоб постійно оцінювати, як ви виглядаєте в очах інших, спробуйте щиро цікавитися людиною. Що вона розповідає? Що їй подобається? Про що можна запитати?
Це допомагає трохи зменшити внутрішній контроль.
4. Не сваріть себе після спілкування.
Можливо, після зустрічі ви годинами прокручуєте в голові розмову й думаєте, що могли сказати інакше. Спробуйте замість пошуку помилок запитати себе: «Що сьогодні в мене вийшло, навіть якщо це була маленька дрібниця?»
Але є ще дещо важливе
Ви пишете, що відчуваєте сильний страх і вже пробували багато способів, але нічого не допомагає.
Тут варто не просто тренувати навички спілкування, а розібратися з причиною самого страху. Іноді за ним стоїть страх оцінювання, відкидання, сором, попередній негативний досвід або переконання, що потрібно бути цікавою, правильною чи ідеальною, щоб тебе прийняли.
Такий стан може бути пов'язаний із соціальною тривогою. Це не діагноз за вашим повідомленням, але якщо страх суттєво обмежує ваше життя, робота з психологом або психотерапевтом може бути дуже корисною.
Хочу поставити вам одне важливе запитання.
Уявіть, що ви приходите в нову компанію, бачите цікавих людей і хочете з кимось познайомитися.
Що саме вас найбільше зупиняє в цей момент:
- Страх, що вас неправильно зрозуміють або засудять.
- Страх, що ви будете нецікавою і не знатимете, що сказати.
- Страх, що вас відштовхнуть або не захочуть приймати у свою компанію.
- Ви ніби хочете заговорити, але всередині виникає сильне напруження, і ви буквально не можете вимовити слова.
Це важлива відмінність. Бо працювати потрібно не лише з тим, як починати розмову, а й із тим, що відбувається всередині вас у момент контакту з іншими людьми.
