сумую за мамою, бо не можу побачитися з нею через війну. як тільки згадую її - хочеться плакати
мені дійсно погано без мами. зараз я не можу з нею побачитись, і мене це мучає. я нервную, боюсь і сумую за нею. також відіграє важливу роль те, що з тими людьми, з якими я знаходжусь зараз - мені не комфортно. що робити в такій ситуації?