Відсутність відчуття любові до рідної дитини
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Вагітність, пологи, материнство »
Відсутність відчуття любові до рідної дитини
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 08-04-2024 21:24:03 |
|
| Ирина Константиновна Зубиашвили психолог Київ 09-04-2024 00:21:26 |
1
Зараз Вам дуже потрібна підтримка. Народження дітей – новий етап у житті жінки, який супроводжується дуже непростими переживаннями. Це справжнє зростання. Зовсім непросто взяти на себе відповідальність за іншу людину. Материнська любов не завжди з'являється відразу. Біологічний механізм прийняття дитини матір'ю вивчений недостатньо добре, щоб точно визначити причини «збою». Можливо, Ви просто втомилися, вигоріли і Вам потрібна допомога. Ще існує таке поняття, як тактильна втома - вона проявляється у мам маленьких дітей, коли їх дратують дитячі дотики. Дуже часто ці моменти та післяпологову депресію жінки схильні вважати нелюбов'ю до дитини. Якщо Ви виросли в сім'ї, де почуття відкрито не проявлялися, то і Вам важко висловлювати їх до своєї дитини – цілувати та говорити ласкаві слова. Почніть це робити - відчуйте, як пахне Ваш малюк, які м'які у нього волосики і носик - як у Вас. Відсутність материнського інстинкту не означає, що на Ваших стосунках із дитиною можна ставити хрест. Щасливе, спокійне материнство можливе. Якщо дитина Вас дратує – не впадайте у відчай. І найулюбленіші діти можуть вивести спокійних батьків із себе. З дитиною можна побудувати доброзичливі стосунки. Не вважайте себе поганою матір'ю. Дитина при адекватній поведінці мами, яка не застосовує фізичне та емоційне насильство, знецінювання, не відчує себе нелюбимою. Відредаговано автором 09-04-2024 00:22:26 
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 09-04-2024 01:54:01 |
Вітаю!
Добре, що Ви стурбовані цим фактом, бо багато мам навіть не замислюються про таку ж саму відсутність у себе. Так, для дитини це не є гарним, вона точно відчуває відсутність любові у мами і вже страждає від цього. А окрім дитини, взагалі до когось відчуваєте любов? Бо хороші стосунки - то НЕ про почуття. До чоловіка? До батьків? До друзів? До інших?
|
Виберіть психолога для консультування з приводу складнощів материнства, перинатального супроводу, підготовці до родів
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-04-2024 10:15:07 |
2
Ирина Константиновна Зубиашвили Доброго ранку! цитата:
2 роки назад стала мамою, передчасні пологи на дуже ранньому терміні. Пройшовши важкий період реанімації та реабілітації До речі, має значення, чи було у Вас до вагітності щире бажання стати мамою? Якщо так, то якими Ви уявляли собі виношування і народження дитини? Якою мамою себе бачили в майбутньому? цитата:
В мене немає бажання з ним спілкуватися, гратися, займатися якимось розвитком, усе через силу, бо так треба Якими причинами пояснюєте собі відсутність любові? Також має значення Ваш власний досвід дитинтства. Чи багато в ньому було щирої уваги, душевного тепла і любові з боку батьків? Відредаговано автором 09-04-2024 10:16:47
|
| 09-04-2024 13:41:41Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 364046 для Володимир Анатолійович Доброго дня. Це була запланована та бажана вагітність, яка проходила в межах норми і без ускладнень якщо не враховувати що вона припала на початок війни. Так, без сумніву перші місяці після народження дитини були суцільним стресом що не могло не накласти свої відбитки. Стосовно того як я уявляла свою вартість та пологи і як це відбувалося в реальності зрозуміло що це все відрізняється. В мене не було якихось рожевих окулярів, я старалась максимально підготуватись до народження дитини та нового статусу бути мамою, проходила тренінги по підготовці до батьківства, читала літературу про перший період життя дитини. Але наша реальність не підпадала під ці загальні положення, адже для нашої дитини в усіх моментах потрібно було враховувати дуже багато індивідуальних факторів.Зараз більшу частину часу з дитиною я сама, чоловік на роботі, я стараюсь поєднувати побутові справи і приділяти час для дитини, але сказати що в мене є бажання з ним гратися чи займатися якимось розвитком я не можу, це підпадає в так би мовити в те що я не хочу робити, але це необхідно зробити. Через це в мене від цих занять і ігор виникають більше негативні емоції та роздратування. Зараз в мене постійне відчуття безвиході і розчарування як в цілому так і відсутність відчуття що в подальшому можуть бути позитивні зміни. Я не можу пояснити чому я його не люблю. В цілому в мене діти ніколи не викликали як такого захвату як я це бачила від інших, але думала що зі своєю дитиною все буде по іншому. Про власне дитинство мені важко щось сказати. Я чомусь дуже мало що пам'ятаю. Я не можу сказати що мені не вистачало уваги батьків, в нас хороші відносини. Хоча в цілому в сім'ї не було заведено говорити слова любові один одному чи навіть проявити свою любов через обійми. Навіть зараз коли в мене може виникнути бажання сказати комусь із рідних що я їх люблю то в горлі відразу стає ком і мені не зручно і не комфортно це говорити |
| Алла Володимирівна Романенко психолог Київ 09-04-2024 14:05:48 |
1
Доброго дня! Співчуваю вашому стану, мені він схожий на депресивний, хоча я можу помилятись! Народження дитини підіймає та актуалізує всі подавлені дитячі комплекси та травми. Якщо у вас немає опцій всередині як то радіти, бавитись та висловлювати почуття до дітей, то вимагати від себе неможливо то. Цьому потрібно вчитись, практикувати. Ваша внутрішня дитина теж голодна та занедбана, вона не отримала тепла, любові і відповідно зараз треба це давати і собі і реальній дитині. Рекомендую вам практику - знайти свої дитячі фотокартки і поговорити з собою маленькою, сказати їй те, що вона так хотіла почути, відзеркалити її красу, силу, вразливість та підтримати її просто! Я впевнена там купа задавлених почуттів, що чекають свого часу. Рекомендую також вам психотерапію! Чим більше ви будете в контакті з собою, тим легше вам буде контактувати з дитиною!
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 09-04-2024 15:24:22 |
1
Доброго дня! Насправді, співчуваю Вам, бо жити з почуттям роздратування до власної дитини - це дуже важке випробовування. І навряд чи Ви мрієте з такими почуттями жити все своє життя... Материнський інстинкт - це те, що закладається на рівні природи в кожну жінку. І якщо він, цей інстинкт, дає "збій", отже є якась дуже вагома, глибоко прихована, внутрішня причина, всьому цьому, а може й декілька причин... І те, що Ви пишете, що дуже мало пам'ятаєте щось про своє дитинство, як на мене, може якраз свідчити про те, що були якісь важкі стреси, що заблокували Ваші почуття любові до власної дитини. Адже ставлення до своєї дитини, як правило, відзеркалює в дитинстві ставлення до нас самих... Навіть, якщо в дорослому віці стосунки ніби то і нормальні... І це підтверджують Ваші слова "Навіть зараз коли в мене може виникнути бажання сказати комусь із рідних що я їх люблю то в горлі відразу стає ком і мені не зручно і не комфортно це говорити". "Ком в горлі" - це ознака дуже сильного психо-емоційного блоку, який міг створитися в дитинстві. Тобто, "коріння" такого ставлення до сина, потрібно шукати саме там... Окрім того, якщо я правильно зрозуміла, у Вас син. А син, хлопчик, завжди підсвідомо асоціюється з чоловіками, можливо, батьком або Вашим чоловіком І нерідко іде перенос зі своїх стосунків з ними вже на свою дитину... Запитую, розуміючи, що швидше за все, Ви нічого згадати не зможете про стосунки з батьком в дитинстві, але... Вважаю, що це потрібно озвучити обов'язково і винести на пропрацювання в терапії... Адже, відсутність згадок може говорити, що непрожиті дитячі стреси глибоко закарбувалися психо-емоційними блоками на рівні підсвідомості. І вже звідти керують повністю життям при тому, що ми вважаємо, що самі керуємо всім що відбувається з нами. У Вас, як на мене, окрім глибинної заборони на почуття, що прослідковується як родова програма - бо у батьків також стоїть та ж сама заборона... ще може бути, як мені здається внутрішня агресія до чоловіків вцілому. Тому син лише відіграє роль "громовідводу".. А як мама ставиться до Вашого батька, і як бабуся ставилася до Вашого дідуся? І найголовніше, а які у Вас стосунки, насправді, зі чоловіком, батьком Вашого сина? Він Вас дратує, а Ви його мовчки терпите? Він Вас образив чи ображає, а Ви змушені мовчати? Відредаговано автором 09-04-2024 15:31:06
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 09-04-2024 17:52:01 |
цитата:
Це була запланована та бажана вагітність Проте, мені не зовсім зрозуміло, як поєднуються наведені Вами обставини. Ось ця цитата:
передчасні пологи на дуже ранньому терміні. Пройшовши важкий період реанімації та реабілітації цитата:
бажана вагітність, яка проходила в межах норми і без ускладнень Може поясните про реанімацію і реабілітацію? цитата:
наша реальність не підпадала під ці загальні положення, адже для нашої дитини в усіх моментах потрібно було враховувати дуже багато індивідуальних факторів. цитата:
Зараз більшу частину часу з дитиною я сама, чоловік на роботі, я стараюсь поєднувати побутові справи і приділяти час для дитини Він Вас береже? Ви на нього можете покластися, коли втомились і потребуєте відпочинку? цитата:
Зараз в мене постійне відчуття безвиході і розчарування як в цілому так і відсутність відчуття що в подальшому можуть бути позитивні зміни. Мамі маленької дитини потрібно багато ресурсу всередині, аби віддавати свою енергію малюку. От Ви особисто з яких джерел поповнюєте витрачений запас? цитата:
Я чомусь дуже мало що пам'ятаю. цитата:
Хоча в цілому в сім'ї не було заведено говорити слова любові один одному чи навіть проявити свою любов через обійми. цитата:
Навіть зараз коли в мене може виникнути бажання сказати комусь із рідних що я їх люблю то в горлі відразу стає ком і мені не зручно і не комфортно це говорити До речі, в терапії існують певні практики, коли тілесні феномени починають "розмовляти." Отже, мій висновок полягає в тому, що ВИХІД є. Потрібно лишень розблокувати Вашу енергію материнства, аби звільнити від перешкод внутрішнє джерело любові до сина. Відредаговано автором 09-04-2024 17:53:01
|
| 09-04-2024 19:57:31Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 364105 для Володимир Анатолійович Причину передчасних пологів лікарі не встановили, все почалось з кровотечі, після якої відбулося відкриття і через добу спостережень лікарі прийняли рішення робити екстрений кесарів розтин.Так як дитина з'явилася на світ на 3 місяці раніше то вона знаходилась 50 днів в реанімації на виходжуванні та швл, після чого ще місяць в лікарні на спільному перебуванні матері і дитини. Говорячи про індивідуальні фактори я маю на увазі постійні відвідування лікарів з дитиною для оцінки її розвитку. На даному етапі йому ставлять незначну затримку розвитку. Чоловік максимально підтримує і допомагає весь цей час з дитиною. Я повністю йому довіряю. Він залишається з дитиною коли це потрібно. Дає мені можливість відпочити і побути без дитини. Тому раз в тиждень я можу піти зустрітись з друзями, сходити в кіно чи відвідати якийсь захід |
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 10-04-2024 02:34:47 |
|
| 10-04-2024 09:36:33Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 364136 для Павел Леонидович Доброго дня, не бачила ваш коментар, в мене є відчуття любові до чоловіка, батьків і друзів, але до дитини в мене більше негативних емоцій |
| 10-04-2024 09:47:13Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 364075 для Алла Григорівна Доброго дня, з чоловіком у нас чудові відносини, ми любимо один одного, будь які конфліктні ситуації ми проговорюємо і знаходимо спільне вирішення проблеми. Я далеко не та людина яка буде просто мовчати і терпіти. Про відносини бабусі і дідуся нічого сказати не можу, дідусь рано помер, з іншими бачились рідко. В батьків теж хороші відносини, вони вже 30 років разом, люблять один одного. В цілому я не можу сказати що мені не вистачало уваги і любові, просто вони це не проговорювали. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 10-04-2024 14:42:00 |
Дякую за Вашу відповідь.
І все ж, впевнена, що відповідь потрібно шукати саме в дитинстві. Я неодноразово стикалася по своїй роботі з ситуаціями, коли людина абсолютно впевнено говорила, що все добре було і що стосунки прекрасні, але коли починалася робота з підсвідомістю, починалися великі здивування... Адже, коли дитина маленька, вона не вміє, ані аналізувати, ані робити висновки, не говорячи про можливість справлятися зі стресами. Тому сама природа, захищаючи психіку дитини, все непрожите і непропрацьовані "переносить" вглиб підсвідомості до того моменту, коли дитина подорослішає і зможе вже з тим проблемами впоратися. І для того, щоб ми мали можливість звернути увагу на те, що "сидить" в нас і керує несвідомо нашим життям, створює болючі ситуації, які обійти ми не можемо... Діючи через найрідніших для нас людей. Як от у Вас, через дитину...
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 10-04-2024 15:37:09 |
Доброго дня!
цитата:
Доброго дня, не бачила ваш коментар, в мене є відчуття любові до чоловіка, батьків і друзів, але до дитини в мене більше негативних емоцій цитата:
Навіть зараз коли в мене може виникнути бажання сказати комусь із рідних що я їх люблю то в горлі відразу стає ком і мені не зручно і не комфортно це говорити цитата:
Про власне дитинство мені важко щось сказати. Я чомусь дуже мало що пам'ятаю Тож, без індивідуальної роботи зі спеціалістом, проблему не вирішити. Бо надто глибока.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
14-02-2024
Депресія
24-01-2024
Бесит собственный ребенок
19-12-2023
У меня не получается быть мамой
14-12-2023
Я плохая мать?
06-12-2023
Післяпологова депресія
15-11-2023
Я погана мати
18-10-2023
Чи робити аборт ?
Рекомендуємо
Мать - одиночка. Ребенок или аборт?
Женщину, принимающую самостоятельное решение о рождении ребенка, хочется поддержать тем, что она будет права в любом случае, какой бы выбор ни сделала. Потому что правильных решений в данной ситуации нет. Есть много точек зрения на эту тему
Эмоциональное выгорание мам
Эмоциональное выгорание мамы - как распознать? Эмоциональному выгоранию больше всего подвержены люди помогающих профессий - доктора, психологи, учителя, работники социальных служб и… мамы.
Когда беременность не наступает, или как заметить черную гориллу
Знаете как работает функция репродукции человека? Как у животных. Размножение возможно в комфортных и безопасных условиях окружающей среды.
Чому чоловіки не горять бажанням возитися з немовлям?
Лише невелика кількість майбутніх батьків згадають про практичну допомогу по догляду за дитиною, про намір розвивати спадкоємця, грати з ним вже з народження, - і тим паче небагато реально цим займатимуться.
