Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Дякую за Ваше доповнення! І все ж... Інколи ми дуже високо оцінюємо своїх батька та маму, і вони, звісно, цього варті, але... У Вашому випадку, це може бути ідеалізація батька. Отже, планка щодо чоловіків стає через це трохи завищеною. Тому, що підсвідомо, дівчинка, жінка, як правило, в чоловіках шукає прототип свого тата. І саме цей взірець не дає Вам можливості розгледіти гарного хлопця... А коли інші дівчата звертають на них увагу, Ви нібито виходите з батьківського кола, перестаєте бути засліпленою його досконалістю і починаєте бачити того, кого відкинули вже очима інших дівчат... Як на мене, Ви потребуєте сепарації з батьком, щоб мати можливість бачити гідних молодих людей...

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 18:09:42

А Ви нам, магалися дізнатися, що саме сталося між її згодою і тим, що вона вже відмовила? Можливо така її реакція не стосується тільки конкретно Ваших стосунків? І Ви просто потрапили "під гарячу руку"?

Доброго дня! А як у Вас з власною самооцінкою? Які у Вас стосунки з батьками? Як склалося особисте життя у мами?

Доброго вечора Лізочко! Я Вас розумію, тому що впоратися з образами буває дуже важко... Скажіть, а окрім стосунків з Вашим хлопцем, у Вас є близькі стосунки з друзями? Є якась цікава справа? Складається враження, що Ви "залипли" на ньому емоційно, він став "єдиним світлом у віконечку" а це дуже небезпечно і для Вас, і для ваших стосунків загалом...

Доброго вечора! Ви пишете, що
"Він начебто нічого дуже поганого не робить але то затримається, то втікає з дому до друзів чи на рибалку, а мене це дратує".
Вас дратує, що він не допомагає? Чи він все ж допомагає і затримується по роботі? Що на Вашу думку, стає причинами конфліктів?

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:48:03

Дорога моя Марічко! Ви велика розумниця, Ви так все сама добре розумієте, як справжній психолог... Та все ж потрібно виключити медичний аспект. Ви до лікаря зверталися з приводу шлунку, тим паче, що Ви вагітна? Так, швидше за все, підключилася психосоматика. І проблема Ваша полягає в межах Вашої реакції на Ваших батьків та Ваших страхів загалом. Ви емоційно дуже залежні від того, що скажуть батьки і що про Вас подумають... Ваші батьки такі як вони вже є, швидше за все, їх батьки так само себе поводили з ними. Ми вміємо любити лише так, як нас навчили... Вони Вас люблять, я абсолютно в цьому впевнена, але ось так, трохи незграбно, як звичайні прості люди... Є величезна кількість жінок, які взагалі народжують самі, і без чоловіка, і без допомоги батьків... А у Вас, дякувати Богу, є люблячий чоловік, який поїхав працювати, щоб забезпечити родину... Та і батьки допоможуть, не кинуть Вас... Як навчитеся емоційно відсторонюватися, ще і просити будуть, щоб дала можливість з немовлям посидіти... Знаєте, я впевнена, що у Вас все буде добре і Ви народите гарну здорову манюню! А от із емоційною залежністю від батьків та страхами потрібно розібратися обов'язково! Як тільки зміниться внутрішня програма, Ви впораєтеся і зі своїми переживаннями.

Доброго дня! Співчуваю! Ваша проблема дуже серьозна і глибока. Без індивідуальної роботи з психологом однозначно Вам не обійтися, але... Спершу потрібно захистити себе та свого сина юридично. Перепрошую, а де прописані Ви та Ваш син? Ви зверталися на консультацію до юриста? Тому що психологи працюють з психо-емоційними травмами, допомагають змінити світогляд, побачити ситуацію з різних сторін, змінити напрямок думок...

Доброго дня! Якщо я правильно Вас зрозуміла, Ваша невістка дуже образилася під час сварки... Чи намагалися Ви з нею спокійно поговорити про те, що сталося і, якщо відчуваєте, що були неправі, вибачитися?

Доброго дня, шкода не знаю Вашого імені! Я, по-перше, Вас вітаю! Це величезне щастя мати дитину, а Вам Господь дає вже другу. Я правильно Вас зрозуміла, чоловік поїхав не просто так, а у справах? І Вам він завжди допомагав і дуже Вас любить? А Ви переїхали поки жити до мами? І мама зможе Вам допомагати? Проблеми зі шлунком були і раніше? Як давно вони почалися? Ви думаєте, що проблеми зі шлунком пов'язані з Вашими страхами та тривожністю?

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:10:38

Дякую за відвертість! Так, перспективи не дуже втішливі, але... У Вас є ще мама. Чому б не розповісти їй? Можливо вона Вас підтримає та порадить як краще зробити... Спрогнозуйте ситуацію, якщо Ви батькові не скажете, які можливі наслідки? У цій ситуації із шантажем, як на мене, головний фактор - це Ваш страх... А якщо хлопцеві чітко дати зрозуміти, що Вам все рівно, скаже він батьку чи ні.. у любому випадку Ви з ним зустрічатися не станете... А от про його підлий вчинок довідаються всі - ви ж так само можете розповісти всім про нього... Також, Ви маєте повне право звернутися по допомогу в соціальну службу навчального закладу, де Ви вчитеся, або де навчається він. Ще є незалежні соціальні служби міст та селищ, можете написати заяву в поліцію, що Вас шантажують та Вам погрожують - а це вже дуже серьозно. Також можете звернутися у відповідні служби з-приводу булінгу, законодавство захищає таких як Ви.. І, до речі, озвучте це хлопцю, нехай поцікавиться в Інтернеті, які наслідки можуть бути для нього в результаті таких дій... Вам потрібний захист! А найкращий захист для молодої дівчини - це батьки та знання своїх прав. Вчіться захищати себе, в житті Вам це дуже згодиться! Отже, ризик є в любому випадку і тільки Ви можете прийняти остаточне рішення.Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:01:04Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:02:49

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 17:04:22

Доброго дня! Я впенена, що Ваш батько Вас дуже любить і хвилюється за Вас, тому і поводить себе вимогливо. Він хоче Вас вберегти від помилок та розчарувань.... Як на мене, в словах Вашої подруги є багато сенсу - у Вас гарна подруга. Тому, що єдиний спосіб боротьби із шантажистами та маніпуляторами - не дозволяти собою керувати. А для цього потрібно "вибити з рук" важіль впливу на Вас - це якраз і є Ваш страх перед батьком. Спробуйте уявити, що може бути найстрашнішого, якщо Ви все розповісте татові?.. І уявіть, що може бути далі, якщо Ви продовжите все приховувати... Якщо Вам подобається бути залежною лялькою в руках непорядньої людини, тоді нічого не кажіть татові, а якщо хочете відчути себе гідною людиною....

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 15:56:14

Доброго дня! Дуже добре, що Ви не залишили Ваші відчуття без уваги, а пробуєте розібратися в них. Причина лежить у сфері самоідентифікації. Спробуйте згадати, як Ви себе почували з довгим волоссям? Який одяг хотілося носити? Якою була Ваша поведінка? І порівняйте з тим, що Ви відчуваєте зараз? Загалом любі зовнішні зміни напряму пов'язані з глибинними процесами в середині нас. Навчитеся аналізувати зараз, в майбутньому це може зіграти дуже важливу службу Вам.

Дякую за Ваше доповнення! Справа в тому, що виховання хлопчика та дівчинки дуже різняться! І причина цього полягає в природі розвитку чоловіка та жінки. Якщо дівчинці потрібно спокійно дивлячись в очі, просто пояснити і бажано на прикладах інших.. Хлопчик же все розуміє тільки через дію, одних слів буде замало! Але з поясненнями! І бажано, щоб пояснення були до самого вчинку і після. Гарний вчинок - похвала та посмішка, спільна гра, спільна діяльність. Поганий вчинок - обов'язково конкретне обмеження в чомусь. Не ведіться на слова "Я більше не буду!", то фікція. Закріпете вчинком - не буде так більше робити, просто поговорите - взагалі перестане до Вас дослухатися. Більше про особливості розвитку можете довідатися у моєму відео: "Різниця розвитку дівчаток та хлопчиків з моменту народження та до 7 роіків". І загалом, я б Вам порадила більше дослухатися до чоловіка, бо ми жінки можемо навчити лише тому, що нам властиве: ніжності, доброті, терпимості, обережності і т.д. Мужності, серйозності, витривалості, наполегливості, відповідальності і т.д. може навчити тільки чоловік. Це також закон природи і не нам його змінювати... В наших силах вивчати закони природи та ними користатися на щастя в родині! Удачі Вам та терпіння і мудрості!

Доброго дня! Зрада, найбільша руйнівна сила. І те, що Ви змогли прийняти чоловіка після неї і зберегти родину характеризує Вас як дуже мудру жінку. Коли нам боляче, дуже хочеться, щоб цей біль відчув і той хто став його причиною... Але чи допоможе помста? Чи не зруйнує вона, в першу чергу, нас самих і чи не зруйнує, власне, родину, яку Вам вдалося з такими труднощами зберегти? На скільки я зрозуміла, після того випадку, чоловік більше не давав приводів для ревнощів? Отже, переосмислив і зробив висновки... Залишається біль, який не дає жити спокійно... Загалом, жодне почуття не виникає просто так. Кожне почуття про щось нам говорить, тільки потрібно навчитися його розуміти. Те, що з вами відбувається: бажання помститися, нова випадкова (чи не така вже і випадкова?) зустріч та закоханість, це все лише верхівка айсбергу... А сама проблема криється навіть не у зраді чоловіка... Потрібно шукати причину того, що спонукало його так вчинити... І тільки зрозумівши це, Ви нарешті зможете зіхнути з полегшенням і позбавитися дошкуляючого болю та почуття образи... У всякому випадку, зруйнувати стосунки Ви завжди зможете, а от чи зможете побудувати на руїнах нові?

Доброго дня! У мене питання: чи можна змінити Вас без Вашого бажання, силою? Уявіть, що Вас намагаються кудись відправити і знову без Вашої згоди... Які почуття це викличе? Швидше за все, тільки ще більший опір і роздратування. А ще нам дуже хочеться, щоб змінювалися наші близькі - так легше... Бо найважчий труд - це робота по зміні себе, своєї поведінки, свого світогляду... Особливо, якщо проблема тягнеться по роду: передається від батьків до дітей... Як правило, де є тиран, там є і людина, яка дозволяє до себе так ставитися... Інша справа, чому жінка дозволяє так до себе ставитися? Можливо надмірна прив'язаність, можливо ідеалізація чоловіка, яку він не витримує... Причин може бути багато... І без індивідуальної роботи з фахівцем в цьому навряд чи вдастся розібратися. Необхідний так званий "перезапис" родових програм. Сім'я - це єдине ціле, де перетинається безліч невидимих зв'язків і де всі процеси взаємопов'язані. Почнете змінюватися Ви, зміниться і поведінка Вашого чоловіка. У всякому випадку, не варто сподіватися, що чоловік сам зміниться. На превеликий жаль, така тенденція може лише посилюватися... Тож, не чекайте, а починайте рухатися у напрямку змін.

Ответ отредактирован автором 23-01-2021 14:32:18