Бесіда з психологинею

Природа терапевтичних відносин та конфіденційність

Рубрика "Діалоги свідомості", #15

- А Ви на чиєму боці? На боці мами чи на моєму?
- Я нейтральна сторона. Я на боці вирішення проблеми, з якою ти прийшла. Незалежно від того, хто винний і кому доведеться виправляти помилки.
- А Ви не розкажете мамі, про що ми будемо говорити?
- Ні. В мене є кодекс, який забороняє мені розголошувати таку інформацію. Я його притримуюся у 100% випадків. Виключення: кримінал чи адміністративні правопорушення вже здійснені або заплановані.
- То як же з Вами розмовляти?
- Відверто. На будь-яку тему. І я буду відверта. В мене лише одна мета - максимально допомогти вирішити твій запит.
- А якщо я збрешу?
- Скоріш за все, я помітю. А навіть якщо ні, то значить ти так вирішила. Маєш на це право, і мабуть, - привід. Я не буду тебе засуджувати. Ми тут зібралися, щоб зробити тебе щасливішою максимально швидко. Але темп і шляхи обираєш ти сама. Брехня нас трохи затримає. Випущені деталі нас пригальмують. Але то все, як ти вирішиш.

Відповідальність і дорослість

- То від мене все залежить?
- Так.
- Як від дорослої?
- Так. Якщо ти вирішила вести себе по-дорослому, то й вирішувати маєш сама. І наслідки теж розгрібати сама.
- Сама?
- Так. 16 років маєш за плечами. Думати і говорити вмієш, бажання - є. То - гайда.
- А Ви мене зупиняти чи захищати не будете?
- Нащо? Ти ж вирішила так зробити, то й роби. Маєш право і якісь уявлення нащо то тобі.
- А якщо я палити почну?
- А мені то що? Твоя власна справа. Твоє здоров'я.
- А Ви точно психолог?
- Так. З дипломом і купою сертифікатів.
- Так Ви ж мене повинні відмовляти і говорити, що то гидота!
- Нащо? В тебе для цього є батьки, вчителі і друзі. А що то гидота, ти й сама знаєш. І приказку, що хлопці будуть цілувати не тебе, а унітаз ти теж, мабуть, чула. Наслідки все одно наздоженуть. Ти ж знаєш. Хочеш ти, чи не хочеш. І в такому випадку не врятують ні батьки, ні вчителі, ні медики. Закрити обличчя руками і сказати - "я в будиночку" вже не вийде.
- Чого?
- Бо якщо хочеш бути дорослою, то будь. Але із свободою дій прицепом треба взяти відповідальність за зроблене, обов'язок їсти заварену кашу, і долати неприємні проблеми.

Наслідки дій та виборів

- Я так не хочу.
- А як ти хочеш?
- Якось не так.
- Хочеш вільно робити що заманеться, а коли що - хай батьки розрулюють?
- Так!
- О, цього багато хто прагне. В дорослому світі так довго не буває.
- Тобто буває?
- Так. А потім цих 25-45 річних дітей не беруть на роботу, булять в колективі, використовуючи і маніпулюючи насміхаються. В них мало друзів, їм страшно наодинці і вони знаходять собі опікунів - рятівників, які за них все вирішують.
- О, так то і добре!
- Так. Якщо свобода не твій запит.
- Тобто?
- Дитяча поведінка, в будь-якому віці, призводить до того, що з'являється хтось відповідальний, який все вирішує за тебе. Робить з тебе раба. З одного боку - зручно. Якщо хочеться все життя виконувати чиїсь розпорядження і не мати власної думки.
- Та ні, такого не може бути.
- А ти б що зробила, якби в тебе була молодша на 10 років сестра?
- Я б її одягада, гуляти водила, косички заплітала.
- От ти зараз не подумала, а чи хоче вона цього? Та й взагалі, чи хоче вона того, що ти збираєшся з нею робити?
- А й справді...
- Отак і в тому випадку, коли ти хочеш бути вільною і дорослою, а коли що - голову в пісок. В тебе - питати не будуть. Що скажуть - те й доведеться робити.
- А чого так?
- А все треба платити. За безвідповідальність, наприклад, платять свободою. За небажання будувати відносини - часом, за брехню - розчаруванням, за гордість - неповагою і т.д.
- І за хороше треба платити?
- Ні. За хороше повертається в двократному розмірі.
- Це як?
- Коли ти робиш добро, - тобі повертається вдвічі більше. Коли ти даруєш любов - вона множится в 2-10 разів. Коли ти щира, - то люди повертають це відвертістю, довірою та готовністю допомогти...
- То треба бути хорошою і вести себе добре?
- Ні, немає примусу. Ти обираєш. Все залежить від того, що ти за наслідки хочеш. Навіть, якщо тебе примусити бути хорошою чи чемною, щастя з того не вийде.
- Чого?
- Бо не можна примусити людину бути щасливою, якщо вона сама того не хоче. Навіть, якщо маніпулювати, вмовляти чи імітувати.
- Це як?
- Кожна людина - архітектор свого життя і свого щастя. Одночасно і автор, і наслідувач. І суддя, і палач, і адвокат. Зрозуміло, що близкі, які тебе люблять, бажають тобі найкращого з їх точки зору, прагнуть підстелити соломки, де можливо. Але твоє життя - це Твоє життя. Воно так і називається, - "твоє". Тому тобі вирішувати, на що витратити відведений в цьому житті час, - на те щоб стати щасливою, розвиватися, кохати, радіти і т.п. чи на сварки, брехню і цигарки. Звісно ж, без поганого не зрозумієш, що таке хороше. Але ти, і тільки ти, вирішуєш якою бути і що робити по життю. Ну от ти ж пробувала палити цигарки?
- Так, але я палила "Айтіс"
- А то не цигарки?
- Ну, цигарки, але очищені...
- Цигарки - є цигарки. Як би вони не називалися. І як тобі?
- Ви точно психолог? (Сміється)
- Так (сміється). Ну так що, сподобалося? Тільки відверто?
- Ні, але всі так охали, коли пробували, що я теж сказала, що сподобалося.
- Тепер ти знаєш, що таке "Айтіс" на смак. Це вже добре. А заради чого продовжувати палити, можеш придумати?

Тиск однолітків та автентичність

- Ну, щоб як усі бути.
- Раз.
- Ну, це круто.
- Два.
- Ну, щоб не бути білою вівцею.
- Три.
- ...Ну все, мабуть...
- Добре. Тепер в мене є кілька запитань.
- Якщо ти будеш як усі, - ти будеш щасливою?
- Так.
- Тобто, якщо всі фарбують нігті в чорне і знущаються над котами, то і ти повинна. Бо ти ж - як усі. Це щастя принесе?
- Ні, але чого вони мають таке робити? Всі ж не роблять погане.
- Так. Тільки палять дорогущі цигарки в 16 за школою.
- Ні, ну це ж... Той...
- Так, - "той".
Тобто, якщо всі пруться в безодню чи що там ще вигадає лідер, - ти маєш то виконувати. Бо ти як всі. Власної думки не маєш, відстоювати нічого, займаєшся фігнею. В таких умовах - ти частина стада, яким керує хтось з власних інтересів, без урахування Ваших. Раби одного, хто Має таки власну думку. На відміну від усіх інших в компанії. Залякали вигнанням - сидиш як миша. Взяли на слабо - робиш дурниці зімість когось, хто не хоче бруднити руки або просто тішиться твоєю безпорадністю і покірливістю. Так собі перспектива для щастя.
- Все не так погано. Ви нагнітаєте, щоб мене налякати.
- Ні, не нагнітаю. Та й нащо мені тебе лякати? Я розповідаю тобі, як дорослій, як то все виглядає насправді. Я розказую тобі, що по той бік твого бажання бути як всі. Тобі про це в тій компанії ніхто не розкаже. Бо то невигідно для лідера. Про це взагалі не прийнято говорити.
А якщо ти вирішила бути дорослою, то можеш вибирати - що робити в такій компанії - робити те, що тобі не подобається чи те, що приносить задоволення? А якщо тебе виженуть з цієї компанії за те, що ти маєш свої бажання і свою думку і не хочеш робити дурниці, то нащо тобі така компанія?

Друга причина. Крутизна.
Що крутого в палінні цигарок?
- Ну вони заспокоюють... Якщо ти палиш "Айтіс", то значить в тебе є гроші, а значить ти крута.
- З приводу "заспокоюють" я б тобі рекомендувала б почитати про це трохи. Доведено зовсім інший ефект.
А от з приводу "похизуватися грошима", в мене питання: Це приносить тобі щастя? Коли тобі треба робити те, що тобі не подобається, щоб тебе оцінювали по кількості грошей, а не по тому, яка ти людина? Ти хочеш, щоб тобі заздрили люли, які здатні на всіляке?
- Якась маячня виходить. Я про це не думала так.
- О, багато хто не думає. Навіть в 50.
- Правда?
- Так.
- І що вони?
- Жалкують на цьому дивані, що намагалися здаватися кращими, а не бути кращими. І втрачали час на завоювання повагу і цінність у тих, хто на це не здатний.
(Похнюплюється)
І третя причина. Щоб не бути білою вівцею. Біла вівця - це та людина, яка вирізняється з поміж інших, так?
- Так.
- А що в тому страшного - бути тією вівцею?
- Ну, ти будеш не така як всі, з тобою дружити не будуть, на вечірки запрошувати не будуть...
- А нащо ти тоді купуєш джинси, не такі як у всіх, заставки на телефон ставиш унікальні?
- Ну, щоб не бути... як всі...
- Отож.
- Так а фільми і кліпи ми ж однакові дивимося. Їмо улюблені гамбургери "макдотунс"...
- Звісно ж. Ти повинна знати тренди і вам має бути про що поговорити.
- Так я не зрозуміла до чого Ви хилите.
- Я до того, що, хоч в тебе і є бажання бути в групі, але є одночасно бажання бути собою і не схожою ні на кого. Так?
- Здається так. Але як так може бути?
- Може. Бо...Перше - ти - Людина. Друге - частина соціуму. Одне не виключає інше. Навпаки, доповнює одне одне.
Коли ти - особистість, маєш свої прагнення, готова відстоювати свою позицію, не боїшся бути незручною чи неправильною, - ти стаєш лідером, який викликає повагу і надихає менш сміливих однолітків.
- То треба ставати лідером?
- Не обов'язково. Але якщо ти хочеш свободи, то лідерство поряд. Бо і там і там треба мати внутрішній стрижень. Сміливість бути собою. І відповідальність. За все. Зроблене і незроблене для свого щастя.
- О, тепер я зрозуміла...
- Що саме?
- Треба мати власну думку і не сховатися за маму, коли що. Треба бути дорослою.
- Трохи поправлю тебе. Не "треба", а "можу" або "хочу". По-друге: Пора вчитися бути дорослою. Повністю ставати - ще ранувато. В тебе ще є кілька років, щоб вчитися вирішувати свої проблеми по-дорослому, ростити свою свободу, але... Ще використовуючи ресурс батьків, вчителів, старших. Вони довше живуть на цьому світі, більше спробували, більше знають. Нащо набивати собі шишки, якщо можна використовувати їх досвід?
- Так. Але ж я буду використовувати їх, виходить.
- Влучне зауваження! Ти права. Але є одне велике "Але", яке може це поправити.

Побудова підтримуючих стосунків

- Яке?
- Якщо ти будеш щира в своїх питаннях і цікавостях, відверта в проблемах і вдячна за поради і допомогу, то вони будуть тобі повертати вдвічі більше.
- Як ото з усім хорошим відбувається, так?
- Так. Головна складність - вибрати тих людей, які бажають тобі щастя. По-справжньому.
- А як це зробити?
- Уважно дивитися на людину. Такі люди будуть відверті з тобою, навіть, якщо скажуть те, що тобі не сподобається. Вони будуть питатися, чого ти хочеш. Вони будуть розповідати з усіма деталями. Вони будуть добрі до тебе. Без масок, маніпуляцій і ігр типу "хто крутіший" чи "завтра знущаємося над Валею". Ці люди будуть тягнути тебе вгору і бажати кращого, а не відмовляти від вдосконалення чи вирізнення з поміж інших.
І знаєш, що найприємніше в цьому?
- Що?
- ТИ обираєш цих людей. Так, ти можеш притримуватись порекомендованого на 100% чи лише на 15%, - але ти вирішуєш, на скільки саме. Зазвичай, батьки і близьке оточення стають опорою. Друзі, вчителі, тренери теж бувають дуже зацікавлені в твоєму щасті. Але. Нікому твоє щастя не потрібне на стільки, як тобі.

Власне щастя та відповідальність

- Це як?
- Ніхто не зможе зробити тебе щасливою, поки ти не схочеш, не піднімеш дупку і не зробиш. Не чекай на Маму, Принца чи Подругу Катю, які зроблять тебе щасливою. Не віддавай їм стільки влади над собою. Бо те, чи захочуть щось дати і що саме, - від тебе не залежить. І вплинути ти навряд чи зможеш. А роки будуть спливати. Твоє щастя - тільки твоє. В якщо ділитися ним з близькими, то воно подвоюється як мінімум. І вигідно і приємно. А не те, що оті "Айтіс", правда ж?
- Правда. Ви мені щойно життя перевернули...
- Страшно? Неприємно? Відразно?
- Ні, навпаки. Мені здається, що я прям подорослішала і крила виросли. Ви - точно психолог.
- Так, точно психолог (сміється). Я теж роблю добро людям. Бо це - круто. І приємно. І таких крутих занять ціла купа, - не вистачить життя перепробувати. В мене немає часу палити, підлещуватися заради уявної поваги чи витрачати час на те, що не робить мене щасливою.
- Мабуть і я не знайду на це часу.
Дякую Вам, дуже дякую!
- Будь-ласка. Звертайся, коли що. Акумульований досвід дорослого - це економія твого часу та каска на полі з граблями. На все добре!
- На все добре!

  

P.S. розмова - це повністю вигадана історія з терапевтичними цілями.

©️ Яніна Заруба,
психологиня, тренерка усвідомленості

Опубликовано 2022-02-02 в 17:49:08