Question

20-05-2019

Доброго часу доби. Нижче я постараюсь як найправдивіше і найподробніше описати те що зімною часом відбувається і те що я відчуваю. Питання в тому, чи я себе накручую, і як би неосознано заставляю відчувати негативні емоції, а насправді варто лиш захотіти й легко можна самостійно з такими "припадками" справитися, чи в моєму випадку без сторонньої допомоги ніяк?
- спочатку я думала що мій стан якось зв'язаний з гормонами, але поспостерігати я прийшла висновку що я все це відчуваю частіше ніж в приближенні деяких днів місяця. Буває так що я просто не можу заснути і тоді допізна сиджу на кухні не займаючись нічим конкретним, а буває що сиджу там і ридаю не маючи чітких на те причин. Вспливають різні події з минулого і різні причини ненависті до себе і почуття вини перед кимось. Можливо б я і могла це все терпіти, але інколи у мене бувають ще і приступи гніву та роздратування коли здається що я себе майже не контролюю. І цими приступами злості я сильно травмую психіку свого сина. Інколи здається що без мене йому буде краще, а потім починаю сумніватись. Коли дитина буде більше нещасною, коли виховуватиметься матірью невротиком чи коли взагалі ростиме без матері???
Відчуття коли мені ні з того ні з сього хочеться впасти і ревіти можуть застати мене в будь якому місті і будь-який час. Часто в голові появляється картинка/бажання як я валяюсь на брудній землі і мене чимдуж луплять ногами в важких армійських ботинках. Або ще буває бажання опуститися до рівня бродяг-алкоголіків-наркоманів. Я просто відчуваю що не справилась зі своїм життям і роллю яка мені в ньому відведена (а тим паче не справилась з роллю мами). Я не маю ніяких планів на майбутнє і не бачу для себе ніяких перспектив. Я приблизно пів року ходила кожного тижня до психотерапевта, та нажаль основна причина по якій я перестала це робити нестача грошей. І не впевнена чи він мені чимось допоміг, інколи здається що стало лише гірше.

Вопрос от: Еллі; Возраст: 32

понравился вопрос?

21-05-2019 09:08:38Дополнение от автора

Дякую за відповідь. І я зовсім не думаю що для мого психолога гроші головне, точніше надіюсь що це не зовсім так. Я платила йому не саму високу ціну, проте на даний час не можу собі дозволити і того. І за безкоштовно я звичайно теж не хочу бо поставивши себе на його місце я б не погодилась на таку діяльність за дарма тратити час і приймати на себе все те що виплискувала я.

21-05-2019 19:37:27Дополнение от автора

Олена Анатоліївна Летута, дякую за відповідь. Я не можу визначити чи досягла мети психотерапії, адже коли прийшла до нього то не мала чіткої мети. Я йому скаржилась на себе в тому що неподобаюсь собі тим що плакса-тонкосльозка, а він постійно твердив мені що плакати це нормально і я повинна виплакуватися а не стримувати себе. А сльози більшій мірі не через минуле а через те ким я стала зараз (те ким я є зараз є наслідком невірних кроків минулого)

ps: стосовно пофарбувати волосся - я восени вже псіхонула і обрізала його підкорінь, а потім погодила голову. Тож покищо мені експериментів досить.))

21-05-2019 19:48:04Дополнение от автора

Юлия Владимировна Кушнир, я кось сьогодні цілий день я вже добре себе почувала, може і далі так буде і допомога мені не пригодиться... Якось мабуть це в мене звичні скачки зміни настрою.
Мені просто не хочеться заново, якомусь новому незнайомцю розповідати історію свого життя. Я одній людині вже "сповідалась" і робити це знову мені мабуть просто страшно.
Дякую ще раз. Мабуть якщо мені легше коли я просто опишу свої почуття кудись у простір то це значить що я не тяжко хвора, а лише так - легка печалька.

21-05-2019 19:57:33Дополнение от автора

І вибачте за літературно некрасивий текст. Надіюсь що суть зрозуміла.

21-05-2019 20:02:38Дополнение от автора

Юлия Владимировна Кушнир, коли я пишу просто в щоденнику то мені це не допомагає, мабуть тут діє більше той факт що хтось прочитав мною написане, і я при цьому залишилась в безпеці, адже все анонімно.

Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!

Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться

Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователи

Чтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.

Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Олександра Соколова
(Дніпро)

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Владимировна Кушнир (Киев) · Answer 1 · 2019-05-20 23:20:44

Спокійніше. Не варто так себе накручувати. У вашого стану є певні причини. Емоції. Ці емоції виникають від певних спогадів. Я не знаю як з Вами працював психотерапевт. Але як мінімум він повинен був дати Вам методи, щоб Ви могли допомагати собі самостійно. Ви доросла жінка і у Ваших силах дати раду своїм минулим спогадам.
Тим більше, що у Вас є син. Є заради кого жити і бути сильною. Діти люблять своїх батьків. І з батьками їм звичайно краще. Дуже часто інші люди сприймають чужих дітей чужими. Тому про Вашого сина найкраще зможете піклуватися тільки Ви. Зрозумійте це.
Вам треба тільки трохи сили волі, щоб оволодіти своїми емоціями. Ви ними керуєте, а не вони Вами. Пам'ятайте.
І не для кожного психолога гроші - головне. Його задача досягти результату, а Ваша фінансова вдячність - це лише додаток, який можна донести у різній формі і кількості.
Не хвилюйтесь. Вихід є.

Олена Анатоліївна Летута (Львов) · Answer 2 · 2019-05-21 11:54:48

Доброго дня, Еллі!
Щоб зрозуміти, чи допоміг Вам психотерапевт необхідно поглянути, чи досягли Ви мети Вашої психотерапії.
Ваш стан може мати різні причини. Гормональні сплески можуть бути не лише на фоні ПМС, проте й якихось інших внутрішніх збоїв. Щоб розуміти, що у проблеми чисто психологічний характер, важливо виключити цей момент та перевіритися в лікаря ендокринолога.
Також зауважте свій вік. Зазвичай в період приблизно 29-33 років людина переживає кризу 30 років, коли вона переглядає своє життя здобутки та досягнення. В цей час багато, хто почувається трохи нікчемним, розгубленим, таким, що марнує своє життя або ж взагалі проживає його якось безглуздо. Людина починає порівнювати себе з іншими від чого ще більше заганяє себе в депресію.

цитата:

Буває так що я просто не можу заснути і тоді допізна сиджу на кухні не займаючись нічим конкретним, а буває що сиджу там і ридаю не маючи чітких на те причин. Вспливають різні події з минулого і різні причини ненависті до себе і почуття вини перед кимось.

Цей момент говорить, що наразі Ви дійсно накручуєте себе. Зрозумійте правильно. Я не кажу, що у Вас немає причин для тривоги, гніву та плачу. Однак зосереджуючись на негативних подіях минулого, Ви розширюєте свою воронку травми та болю. Замість того, щоб знайти опору та ресурс для відновлення, Ви розхитуєте свій внутрішній фундамент. Подумайте, що або хто може бути Вашим ресурсом? Можливо це Ваша любов до сина? Можливо у Вас є якесь захоплення? Хоббі?

цитата:

Можливо б я і могла це все терпіти, але інколи у мене бувають ще і приступи гніву та роздратування коли здається що я себе майже не контролюю.

Негативним емоціям треба знайти вихід, але такий, який не травмував би Вашу дитину. Хочете злитися? Повісьте в себе боксерську грушу й побийте її, порвіть папір, розбийте тарілку. Виїдьте за місто та прокричиться в лісі.

цитата:

бо ще буває бажання опуститися до рівня бродяг-алкоголіків-наркоманів. Я просто відчуваю що не справилась зі своїм життям і роллю яка мені в ньому відведена (а тим паче не справилась з роллю мами). Я не маю ніяких планів на майбутнє і не бачу для себе ніяких перспектив.

То почніть з цим працювати. Будуйте плани. Спочатку маленькі, як-то сходити з сином на пікнік, пограти в м'яч, пофарбувати волосся, потім більші. Зосередьтеся на своїх досягненнях. Не буває, що в людини життя суцільний провал. Навіть невдачі мають почасти позитивні наслідки. Заведіть щоденник. Записуйте в ньому все приємне, що сталося за день. Пригадуйте й неприємні моменти, однак поміркуйте, що Ви з їх допомогою отримали, чого навчилися. Хваліть себе навіть за найменші дрібниці. Пам'ятайте, що для Вашого сина Ви завжди найкраща та найкрасивіша мама.

Юлия Владимировна Кушнир (Киев) · Answer 3 · 2019-05-21 12:32:56

Не прив'язуйтесь до грошей. Вам необхідно стабілізувати свій стан зараз. Вам варто закріпити ті результати, яких ви досягли на своїх терапіях. Для цього достатньо 2-3 зустрічей з фахівцем.
Тим більше ви не одна, у Вас є син. Подумайте і про його емоції.
Є інші спеціалісти для яких не постає проблеми консультувати безоплатно.
Головне - результат. А віддячити можна пізніше, коли у Вас все налагодиться. Приймайте розумні рішення.
Успіхів!

Юлия Владимировна Кушнир (Киев) · Answer 4 · 2019-05-21 19:57:32

Ось Вам і перша швидка допомога) Вам варто проговорювати свої проблемки. Якщо не хочете кудись ходити і лишній раз попадати в незручні становища, пов'язані з фінансами, то використовуйте мій улюблений метод - пишіть. Вчора Ви написали - сьогодні Вам стало простіше. А під рукою завжди є папір і ручка. Пишіть про все, що вас турбує. На наступний день - перечитуйте. Ой, там багато цікавого ви знайдете. В тому числі і відповідей на свої запитання.
Бережіть себе і пам'ятайте про сина, йому потрібна мамина любов і турбота.
Успіхів!

Ответ отредактирован автором 21-05-2019 19:58:42

Юлия Владимировна Кушнир (Киев) · Answer 5 · 2019-05-21 20:34:05

Тоді чат і анонімне спілкування. Це точно - Ваше. Але писати щоденники продовжуйте. Колись Ви прочитаєте, і зі спокоєм в серці будете згадувати, що часи печалі пройшли.
Успіхів!

Олена Анатоліївна Летута (Львов) · Answer 6 · 2019-05-21 23:16:32

"А сльози більшій мірі не через минуле а через те ким я стала зараз (те ким я є зараз є наслідком невірних кроків минулого)"
- попрацюйте зі своєю самооцінкою та з любовью до себе, почніть з самопрощення та самоприйняття.

Я маю серйозні проблеми?

Поради відвідувачів