Страх за дітей... Паніка... Підвищена тривожність....

Question

Добрий день. Підкажіть будь ласка як бути. Ситуація наступна : дитині зараз 9 місяців і зараз час для активного введення прикорму, але тут я стикаюсь зі своєї сторони з наступною проблемою... і неможу сама( адже чоловік вдень на роботі) привчати дитину до дорослої їжі, бо в мене страх, що він може вдавитись їжею... І неодноразово бувало, що коли їжа трішки не пішла , в мене одразу паніка, серце з грудей чуть не вистрибує...мурашки по тілу і т д. Впринципі у мене всі потенційно небезпечні речі чи ситуації пов'язані з моїми дітьми викликають паніку, тривогу і т. д. 
Що це таке..... Чому так.... Вже немає сил....

Вера Владимировна Морозова-Геласимова · Answer

Здравствуйте, Виктория!
Сочувствую вам.
Стоит поискать корни вашей повышенной тревожности в прошлом.
Есть ли в вашем опыте такие случаи?
Есть ли возможность узнать у мамы, как обстояли дела с вашим кормлением?

Соломія Лехіцька · Answer

Доброго дня, Вікторія

Погоджуюся з колегою. Тут потрібно розібратися, чи взагалі ви тривожна людина чи це стосується тільки ситуацій з їжею  і небезпекою вдаватися. 

Проте в будь-якому випадку, швидше за все корені ваших страхів йдуть з дитинства: або ви щось травматичне пережили самі, наприклад сильно вдавалися, або ваші батьки були дуже тривожними і ви просто копіюєте їх стиль поведінки зі своїми дітьми. 

Чи є у вас можливість звернутися до психолога і це детально розібрати? Наприклад, під час денного сну дитини, можете працювати зі спеціалістом онлайн.Ответ отредактирован автором 28-07-2020 11:30:01

Анна Сергеевна Савченко · Answer

Доброго дня. Погоджуюся з колегами - треба розуміти яка ви людина - чи тривожна чи ні, чи стикались ви з недбалим ставленням до дитини яке призвело до трагічних наслідків?
Чи вмієте ви довіряти?

Ви можете більш детально про це попрацювати онлайн або на очній зутстрічі з психологом

Оксана Груб’як (Ивано-Франковск) · Answer

Доброго дня, Вікторія!
Розумію Ваші хвилювання і як психолог, і як мама.
Зазвичай буває так, що наша внутрішня тривога може мати зовнішнє вираження у різних життєвих подіях, особливо нових, емоційно значущих.
Спробуйте підійти до ситуації з логічного боку, прояснити для себе більше інформації про введення прикорму, безпечні способи для цього тощо. Адже у 9 місяців організм дитини фізіологічно готовий до нового харчування. І якщо підібрати відповідну їжу, Ваш малюк добре її засвоїть і отримає необхідну користь.
Можливо, у Вас є подруги, знайомі, які проходять схожі етапи у материнстві і їх досвід також стане Вам у пригоді.
Щодо зниження рівня особистісної тривоги, загалом, - це поступовий процес, який потребує часу та власної психотерапії. Через розслаблення, розвиток довіри до себе тощо Ви зможете прийти до покращення емоційного фону та нового способу проживання...

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Вікторіє.
Скажіть, будь ласка, Ви були тривожною особою ще до народження дитини? Ви написали, що у Вас взагалі потенційні небезпечні ситуації, пов'язані з дітьми, виклкають тривожність. Насправді, це нормально, що Ви хвилюєтеся за дитинку, адже зараз у Вас сильний симбіоз із нею. Водночас, якщо ця тривожність є надмірною, то дитина відчуває Ваш стан і сама стає неспокійною (адже зараз саме Ви регулятор її емоційної сфери). Погоджуюся з колегами, що необхідно краще розібрати Вашу ситуацію індивідуально зі спеціалістом.

Якщо говорити про прикормку, то давайте уявимо найгірше: дитина попирхнулася. Як Ви будете діяти у цій ситуації (подивіться відеоролики надання першої допомоги)?

Соломія Лехіцька · Answer

То в даному випадку - краще пізно, ніж ніколи. Як бачите, з роками ті стрази нікуди не пропадають, тому краще зараз, ніж ще через 10 років

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Незнаю навіть звідки це бере початок, і наслідком чого конкретно є.... [/quote]
[quote]І травматичне пережила, а саме ледь не потонула і якби не мій старший двоюрідний брат то навіть страшно уявити. [/quote]
[quote] І мама не скажу, що панічно, але завжди за все хвилюється і у всьому теж спершу бачить що може бути як наслідок... І в дитинстві можливо теж хвилювання мало місце батьки часто сварились...... [/quote]
[quote]Скільки часу пройшло, а в голові то все сидить [/quote]
Ви самі відповіли на Ваше запитання "Звідки це?": травматичний досвід із водою + тривожна мама (що безумовно, заклало у Вас тривожність) + сварки батьків (які підкріплювали Вашу тривожність). Як наслідок, це все зараз впливає на Ваші стосунки зі своїми дітьми. У психології побутує думка, що ми знову проживаємо свої стадії розвитку разом із дітьми для того, щоб вирішити наші невиршені конфлікти (можливо тому Ваша тривожність і загострилися, адже Вас це відтягує у травматичний досвід минулого). 
Рекомендую Вам звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати свою травматизацію та дитячо-батьківські стосунки, адже Ваш психологічний стан безумовно впливає на психологічний стан Ваших дітей + в деяких моментах може заважати їхній майбутній сепарації та набуттю незалежності.

Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Вірю у Вас і удачі!Ответ отредактирован автором 28-07-2020 17:43:42

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Страх за дітей... Паніка... Підвищена тривожність....

Відповіді психологів