Володимир Анатолійович 51 хвилину тому: 
Страх за дітей... Паніка... Підвищена тривожність....
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Страх за дітей... Паніка... Підвищена тривожність....
| Вера Владимировна Морозова (Одесса) 28-07-2020 11:10:15 |
|
| Соломія Лехіцька (Львов) 28-07-2020 11:25:46 |
Доброго дня, Вікторія
Погоджуюся з колегою. Тут потрібно розібратися, чи взагалі ви тривожна людина чи це стосується тільки ситуацій з їжею і небезпекою вдаватися. Проте в будь-якому випадку, швидше за все корені ваших страхів йдуть з дитинства: або ви щось травматичне пережили самі, наприклад сильно вдавалися, або ваші батьки були дуже тривожними і ви просто копіюєте їх стиль поведінки зі своїми дітьми. Чи є у вас можливість звернутися до психолога і це детально розібрати? Наприклад, під час денного сну дитини, можете працювати зі спеціалістом онлайн. Ответ отредактирован автором 28-07-2020 11:30:01 
|
А Вы хотите задать свой вопрос психологам прямо сейчас? Или получить приватную помощь психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Анна Сергеевна Савченко (Одесса) 28-07-2020 11:57:47 |
|
| Оксана Груб’як (Ивано-Франковск) 28-07-2020 12:31:46 |
Доброго дня, Вікторія!
Розумію Ваші хвилювання і як психолог, і як мама. Зазвичай буває так, що наша внутрішня тривога може мати зовнішнє вираження у різних життєвих подіях, особливо нових, емоційно значущих. Спробуйте підійти до ситуації з логічного боку, прояснити для себе більше інформації про введення прикорму, безпечні способи для цього тощо. Адже у 9 місяців організм дитини фізіологічно готовий до нового харчування. І якщо підібрати відповідну їжу, Ваш малюк добре її засвоїть і отримає необхідну користь. Можливо, у Вас є подруги, знайомі, які проходять схожі етапи у материнстві і їх досвід також стане Вам у пригоді. Щодо зниження рівня особистісної тривоги, загалом, - це поступовий процес, який потребує часу та власної психотерапії. Через розслаблення, розвиток довіри до себе тощо Ви зможете прийти до покращення емоційного фону та нового способу проживання...
|
| Оксана Сенченко (Львів) 28-07-2020 12:34:59 |
Доброго дня, Вікторіє.
Скажіть, будь ласка, Ви були тривожною особою ще до народження дитини? Ви написали, що у Вас взагалі потенційні небезпечні ситуації, пов'язані з дітьми, виклкають тривожність. Насправді, це нормально, що Ви хвилюєтеся за дитинку, адже зараз у Вас сильний симбіоз із нею. Водночас, якщо ця тривожність є надмірною, то дитина відчуває Ваш стан і сама стає неспокійною (адже зараз саме Ви регулятор її емоційної сфери). Погоджуюся з колегами, що необхідно краще розібрати Вашу ситуацію індивідуально зі спеціалістом. Якщо говорити про прикормку, то давайте уявимо найгірше: дитина попирхнулася. Як Ви будете діяти у цій ситуації (подивіться відеоролики надання першої допомоги)?
|
| 28-07-2020 16:21:24Дополнение от автора |
| І травматичне пережила, а саме ледь не потонула і якби не мій старший двоюрідний брат то навіть страшно уявити. Будучи малими ми пішли до річки подивитись....в результаті мені 26 а плавати я досі невмію і води де глибина (річка, море, колодязі) боюсь страшенно. І випадок був з молодшою дитиною коли були в гостях і за столом їй дали пили з хрустального стаканчика і вона так пила, що його прокусила... Дитині було 3роки навіть подумати не могла,що таке може бути((((Дякувати Богу все було добре, але те що я пережила не передати словами. І мама не скажу, що панічно, але завжди за все хвилюється і у всьому теж спершу бачить що може бути як наслідок... І в дитинстві можливо теж хвилювання мало місце батьки часто сварились...... Та й по житті різні ситуації бували, в мене таке враження чим більше я боюсь всього тим більше щось стається..... (((((Незнаю навіть звідки це бере початок, і наслідком чого конкретно є.... Та жити спокійно заважає дуже.... |
| 28-07-2020 16:29:09Дополнение от автора |
| Єдиний страх як на мене серйозний який родом з дитинства це страх до глибини, недавно коли були в селі у батьків пішли на рибалку з чоловіком, важко передати словами ті відчуття які вирували всередині мене, поки я знаходилась близько біля водойми..... Якби ще тоді давно десь років 15 тому була б можливість потрапити на прийом до психолога... Скільки часу пройшло, а в голові то все сидить |
| Соломія Лехіцька (Львов) 28-07-2020 17:34:07 |
|
| Оксана Сенченко (Львів) 28-07-2020 17:41:51 |
цитата:
Незнаю навіть звідки це бере початок, і наслідком чого конкретно є.... цитата:
І травматичне пережила, а саме ледь не потонула і якби не мій старший двоюрідний брат то навіть страшно уявити. цитата:
І мама не скажу, що панічно, але завжди за все хвилюється і у всьому теж спершу бачить що може бути як наслідок... І в дитинстві можливо теж хвилювання мало місце батьки часто сварились...... цитата:
Скільки часу пройшло, а в голові то все сидить Рекомендую Вам звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта, щоб пропрацювати свою травматизацію та дитячо-батьківські стосунки, адже Ваш психологічний стан безумовно впливає на психологічний стан Ваших дітей + в деяких моментах може заважати їхній майбутній сепарації та набуттю незалежності. Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Вірю у Вас і удачі! Ответ отредактирован автором 28-07-2020 17:43:42
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
|
|
Наші психологи
