Сложно плакать при других, сразу улыбка
Проблема в том что когда мне хочется плакать при других людях (когда я одна все нормально) я начинаю задирать голову(помогает чтобы не расплакаться) и начинаю улыбаться как придурок.
И так же во время сор с мамой, мне очень сложно сдерживать слезы, и я начинаю улыбаться из-за этого происходят конфликты. Потому что мама воспринимает это как будто я смеюсь над ней, постоянно спрашивает 'что смешного?' а я на это начинаю улыбаться ещё сильнее (но действительно не со злым умыслом, просто очень сложно это контролировать). Обсуждала с ней это сказала что это что-то типо моей защитной реакции, она вроде поняла. Но потом все опять по новой, в последний раз у нее видимо произошол нервный срыв, много кричала и ударила меня.
Вопрос как мне справиться с улыбкой и перестать улыбаться в моменты когда это не уместно. Да и я сама не хочу.
И особенно интересует причина почему я улыбаюсь когда не нужно?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.