Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
question author 6 годин тому: «Но у меня все крутится в голове одно событие..Мы вместе с парнем ходим в один спортзал, и там есть его знакомые, в общем, я любила летом выезжать вечером на велосипеде. На обратном»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 6 годин тому: «Ваш стан зрозумілий. Всі ми потребуємо спілкування в парі з протилежною статтю – це нормально. Коли поряд з нами немає тієї людини, якій ми могли б довіритися, дарувати свою уваг»
question author 9 годин тому: «1. Я майже в усіх життєвих питаннях керуюсь своїм "звіриним" відчуттям. Тому якщо це відчуття говорить вступай у шлюб - значить так і має бути. Але такого з різних причин до 39 рок»
Питання від: Надя Вік: 17

Сложно плакать при других, сразу улыбка

Мне сложно сказать я не специалист, но возможно это какая-то защитная реакция.
Проблема в том что когда мне хочется плакать при других людях (когда я одна все нормально) я начинаю задирать голову(помогает чтобы не расплакаться) и начинаю улыбаться как придурок.
И так же во время сор с мамой, мне очень сложно сдерживать слезы, и я начинаю улыбаться из-за этого происходят конфликты. Потому что мама воспринимает это как будто я смеюсь над ней, постоянно спрашивает 'что смешного?' а я на это начинаю улыбаться ещё сильнее (но действительно не со злым умыслом, просто очень сложно это контролировать). Обсуждала с ней это сказала что это что-то типо моей защитной реакции, она вроде поняла. Но потом все опять по новой, в последний раз у нее видимо произошол нервный срыв, много кричала и ударила меня.
Вопрос как мне справиться с улыбкой и перестать улыбаться в моменты когда это не уместно. Да и я сама не хочу.
И особенно интересует причина почему я улыбаюсь когда не нужно?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Здравствуйте!
цитата:
Проблема в том что когда мне хочется плакать при других людях (когда я одна все нормально) я начинаю задирать голову(помогает чтобы не расплакаться) и начинаю улыбаться как придурок.

А что для вас страшного в том, чтобы расплакаться при других людях?
Доповнення від автора питання ·
Начнутся вопросы почему я плачу, и стыдно становится, и просто когда плачу не могу нормально говорить, поэтому объяснить что-то сложно, стараюсь сдерживаться.
Потому что иногда во время серьезного разговора хочется плакать, а это неуместно тк не смогу объясниться.
Доповнення від автора питання ·
Из-за этого я могу пропустить учебу чтобы поплакать потому что не хочу чтобы меня видели одноклассники такой обсуждали и жалели.
И научилась очень тихо плакать и быстро успокаиваться, чтобы родители не замечали, правда иногда не всегда сдерживаться. Но родители все равно не замечают.
Доповнення від автора питання ·
Ну я помнила что в детстве папа говорил "я тебе не мать, слезы не помогут" когда были скандалы, может поэтому ?
Очень сочувствую вам, что так было в детстве.
Слезы появляются не просто так, а результате разных переживаний.
И если их постоянно "заталкивать" обратно, ничего хорошего из этого не выйдет.
цитата:
Ну я помнила что в детстве папа говорил "я тебе не мать, слезы не помогут" когда были скандалы, может поэтому ?

Может по-этому, Надя.
Но я из текста также понимаю, что маму также нельзя расстраивать своими слезами.
Она может ударить.
Доповнення від автора питання ·
Нет мама спокойнее это был разовый случай из-за недопонимания, у нас с ней скорее монотонные разборки, почему я не делаю то это и тд, и мне в тягость такие разговоры, поэтому я не спорю чтобы это быстрее закончилось.
А вот отца действительно нельзя расстраивать и в целом делать то что ему не нравится.
цитата:
нет мама спокойнее это был разовый случай из-за недопонимания,

Хм, звучит так, как "ничего страшного, это же разок было".
И всё равно вы себя затыкаете и в разговоре с мамой также. Папу нельзя расстраивать.
Куда вы себя размещаете?
Что хотите на данный момент?
Какой у вас вопрос?
Доповнення від автора питання ·
Хотелось бы перестать улыбаться и начать показывать настоящие эмоции. Отцу конечно нет, но матери и знакомым/друзьям
Мне просто страшно говорить что мне плохо потому что это их расстроит а у них есть свои проблемы.
Доповнення від автора питання ·
И с психологом я не могу говорить о чем действительно хочу, потому что страшно и мне кажется я не смогу. Постоянно набираюсь решимости прийти и сказать четко о своей проблеме, но прихожу и начинаю юлить и в итоге говорим не о том чтобы мне хотелось обсудить
«И с психологом я не могу говорить о чем действительно хочу, потому что страшно и мне кажется я не смогу. Постоянно набираюсь решимости прийти и сказать четко о своей проблеме, но прихожу и начинаю юлить»
Это школьный психолог?
Как раз с психологом и стоит говорить о своих страхах.
Поняла.
цитата:
с психологом я не могу говорить о чем действительно хочу, потому что страшно и мне кажется я не смогу. Постоянно набираюсь решимости прийти и сказать четко о своей проблеме, но прихожу и начинаю юлить и в итоге говорим не о том чтобы мне хотелось обсудить

Прошу заметить, что маленькое движение в сторону раскрытия своего запроса вы уже сделали, на этом форуме, в этом разговоре.
То, что вы "юлите" - это с одной стороны нормально, так как у вас страх и высокая интенсивность переживания. Вам необходимо было время.
С другой стороны - возможно вам не подошёл психолог, или же вы просто не успели создать доверительное пространство.
Не останавливайтесь, набирайтесь смелости и идите к психологу ещё. Это важно.
Доповнення від автора питання ·
Нет, не школьный, хорошо я постараюсь
Добрый день.
Хочется выразить вам сочувствие, что вы встретились в жизни со своеобразным запретом на проявление чувств.
Так сложилось у вас в семье.
Сдерживать чувства сложно, поэтому психика взяла себе в помощники "защитные механизмы", чтоб сохранить себя как то.
Вы спрашиваете как не смеяться, для этого нужно знать свои чувства и уметь их выразить прямо. Ну или по крайней мере, пытаться это делать. Это даст возможность для возникновения нового опыта проявления чувств.
Так как ваш опыт был давно, сейчас многое изменилось.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.