Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Віталій Вікторович Бондарчук
Віталій Вікторович Бондарчук 14 годин тому: «Здравствуйте! Вы проделали огромную и очень глубокую внутреннюю работу. То, что вы открыто признаете свои чувства, видите взаимосвязь между дефицитом ресурсов и желанием переложить»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 15 годин тому: «Вітаю! цитата: «Чим можна допомогти собі в такий важкий період?» Спочатку зазирнути в себе і розібратись з певною установкою щодо життя і наявності в ньому радості та задоволення»
Ирина Константиновна Зубиашвили
Ирина Константиновна Зубиашвили 16 годин тому: «Зараз Вами керує переконання "у мене нічого не виходить". Що означає «все не виходить» Тут є головна помилка. Говорячи «все не так», ми узагальнюємо і, по суті, перекреслюємо все»
Питання від: Вика Вік: 23

Чувство вины, неумение держать язык за зубами

ДД.Мне 23, моя проблема в том что когда меня переполняют какие-то эмоции( особенно негативные) я это должна всем рассказать и ВСЕГДА потом жалею. Я сотни раз пыталась молчать, но если кто-то заденет больную для меня тему, то меня несет. Рассказываю много лишнего, поддаюсь эмоциям самое ужасное что это касается близких и любимых мне людей. Из самых ярких примеров. Я рассталась с парнем, он был не прав и я все рассказала его родителям( некоторые моменты, умолчала) но все равно, я его выставила в самом худшем свете, перед его родителями, иногда перед друзьями своими( я могу рассказать ситуацию , но скрывая некоторые моменты) а потом мы сошлись обратно и меня это съедает теперь. так же со зла могу наговорить всякой ерунды на близких допустим маме на сестру и наоборот или парню на свою семью. Я уже думала вести дневник и туда писать во время гнева, не знаю как научится держать информацию и гнев в себе, понимаю что рассказывая все делаю хуже себе, и выставляю допустим свои отношения и своего парня не в самом лучшем свете, я то остыну и все будет нормально, а вот у людей останется негатив. Но самый большой страх, что все что я говорю на эмоциях может всплыть и это может сделать больно мои родным.Мне очень стыдно за себя и я считаю себя не самым хорошим человеком, раз так поступаю.Помогите пожалуйста, как избавиться от угрызения совести и перестать болтать всем и обо всем?
Нормально ли что я почти все могу рассказать своим родным?(то что касается отношений и проблем в них) или это лучше умалчивать ?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?

Відповіді психологів

Доброго дня, Вика.
Помітно, що для Вас вербальний канал - найкращий спосіб вираження свого гніву. Ви маєте право гніватися і Ваш гнів сигналізує про фрустрацію, порушення Ваших особистісних меж і т. д., проте важливо, щоб Ви його виражали конструктивно. Якщо Вас так хвилює ситуація того, що Ви розповідаєте "зайве" іншим людям, то як Ви і зазначили, виписуйте свій гнів на листок + пророблюйте вправу на вираження гніву: візьміть м'яку подушку і бийте її рукою протягом 5 хв (головне, щоб це було безпечно для Вас і оточуючих). Після того, як Ви проробите ці вправи і зменшите емоційний заряд, повертайтеся до обговорення попередньої ситуації, яка викликала негативні переживання разом із другою стороною конфлікту.

Ответ отредактирован автором 22-12-2020 10:42:54

Здравствуйте, Вика!
цитата:
Мне 23, моя проблема в том что когда меня переполняют какие-то эмоции( особенно негативные) я это должна всем рассказать и ВСЕГДА потом жалею. Я сотни раз пыталась молчать, но если кто-то заденет больную для меня тему, то меня несет. Рассказываю много лишнего, поддаюсь эмоциям самое ужасное что это касается близких и любимых мне людей.

Похоже на то, что чем больше вы подавляете свои эмоции тем больше вас потом "несет"?
А если попробовать не накапливать, а говорить о своих чувствах, когда они только появляются?
цитата:
Но самый большой страх, что все что я говорю на эмоциях может всплыть и это может сделать больно мои родным.Мне очень стыдно за себя и я считаю себя не самым хорошим человеком, раз так поступаю.Помогите пожалуйста, как избавиться от угрызения совести и перестать болтать всем и обо всем?
Нормально ли что я почти все могу рассказать своим родным?(то что касается отношений и проблем в них) или это лучше умалчивать ?

Желание все рассказать появляется только о плохом?
А о хороших моментах рассказываете?
Какие у вас отношения с родителями?
Доповнення від автора питання ·
С родителями замечательные отношения, помощь в любой, выслушают и не осудят, приймут такой какая есть но как и у всех бывают свои тараканы и понятное дело что мы бывает злимся друг на друга, мы живем вместе с моими родителями и моим парнем, сестра и ее муж. И когда на кого-то разозлюсь то обязательно скажу об этом другому, могу наехать, ничего обидного, но как перестать грубо говоря обсырать именно во время злости и на эмоциях? Как избавится от чувства вины?и как перестать рассказывать все о своих отношениях с парнем?Я очень хлюсь на себя за это все и не могу даже спать спокойно.Я не даже не понимаю зачем я это делаю
О хороших моментах тоже рассказываю, нету такого что только плохое.не зрозуміло
цитата:
мы живем вместе с моими родителями и моим парнем, сестра и ее муж.

Таке відчуття, що Ви психологічно не сепарувалися від батьків. Ви розглядали варіант переїзду разом із хлопцем на іншу квартиру?
Доповнення від автора питання ·
Ви розглядали варіант переїзду разом із хлопцем на іншу квартиру?
---
Думали но пока что нет финансовой возможности
Похоже вы очень открытый и эмоциональный человек, и предполагаю, что в этом ваш шарм и изюминка). И вместе с этим слышу о вашем чувстве вины за то, что можете сделать больно близким людям в порыве эмоций. Поддерживаю вашу идею касательно ведения дневника гнева и коллегу по способам выражения гнева. Есть еще такая практика - завести привычку каждое утро или вечер писать в дневник все, что приходит в голову (даже если не знаете что писать, то так и записывать: я не знаю, что писать - столько раз, пока не захочется написать что-то другое). Так вы будете постепенно снижать накал переполняющих вас эмоций и вам легче будет себя же понимать. Что касается чувства вины - то можно о ней говорить человеку, которого вы обидели, например: "Я сожалею, что наговорила лишнего, я не хотела причинить тебе боль, прости меня. Но меня саму задело и ранило когда ты сделал/сказал что-то, поэтому я не сдержалась". К сожалению, мы можем друг друга ранить, как бы нам не хотелось этого избегать, это очень по-человечески, но мы можем после этого также говорить об этом, это сближает на самом деле, помогает услышать другого и быть услышанным, и не виниться, не брать всю ответственность на себя, а разделять ее.
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.