не знаю,как справиться с переживаниями

Question

На днях я ходила к психиатру по поводу порезов на руках, отправили меня на обследование. Вот уж скоро пойду. Очень страшно, ведь на приеме я услышала лишь осуждение со стороны врача и матери, что все дороги мне уже закрыты, что никуда не смогу поступить и работу тоже не найду. Не понимаю, как со всем этим справиться, ведь я просто не знала других решений своих переживаний, нашла свою отдушину в музыке только сейчас..
Полгода назад мне пришли вести, что два близких мне человека скончались. Также после этого ездила на похороны, это очень сильно на меня повлияло.. около 4-х месяцев я не видела смысла жить дальше, не могла нормально существовать в целом, но порезы я наносила без суицидального характера, сейчас очень жалею. Мама(ть) целый день на меня кричала, сказала, что лучше уж умереть ибо дальше смысла уже нет.
Я когда-то нуждалась в простой поддержке, но ей было всё равно. Нет, конечно я ее понимаю, понимаю, что она не умеет выражать любовь должным образом и поддержку, но обида всё равно есть
Боюсь того, что будет дальше
того, что все отвернутся от меня,  мама в частности
бросят, как отец
как справиться со всем этим?заранее спасибо)

Марія Радченко · Answer

[quote]На днях я ходила к психиатру по поводу порезов на руках, отправили меня на обследование. Вот уж скоро пойду. Очень страшно, ведь на приеме я услышала лишь осуждение со стороны врача и матери, что все дороги мне уже закрыты, что никуда не смогу поступить и работу тоже не найду.[/quote]
Хорошо, что Вы вовремя обратились за консультацией к психиатру. Обследование - дело нужное и полезное. 
Может, стоит сменить врача (обратиться в другую больницу, как вариант)? Потому что специалист, у которого Вы были, общался с Вами неэтично.
То, что Вы занимались сэлфхармом, не означает, что у Вас нет будущего. Оно у Вас есть, и забота о своём психическом здоровье - первый шаг к решению имеющихся проблем.

[quote]Полгода назад мне пришли вести, что два близких мне человека скончались. Также после этого ездила на похороны, это очень сильно на меня повлияло.. [/quote]
Сочувствую Вам. Вы сейчас переживаете утрату близких людей, и это отражается на Вашем самочувствии.
Вы можете попросить маму помочь Вам записаться к опытному психотерапевту, работающему с клиентами, переживающими горе. Вместе с обследованием у психиатра, психотерапия поможет Вам справиться.
Есть ли у Вас близкие люди, друзья, которые могут Вас поддержать сейчас?

[quote]страшно, что поставят на учёт и жизнь на этом закончится.[/quote]
Сейчас не существует понятия "учёта" в психиатрии. И статус психически больного человека, за исключением каких-то особо тяжёлых случаев, не влияет на качество жизни и будущее трудоустройство человека. 
Информация о человеке, посещающем психиатра, никуда не "просачивается", так как врачи соблюдают конфиденциальность.
Жизнь на этом не закончится, она продолжится. Более того, лечение в перспективе помогает повысить качество жизни. Только на это понадобится время.

Оксана Сенченко · Answer

Доброго дня, Ева.
Дуже Вам співчуваю, хочеться Вас підтримати. Ви молодчинка, що звернулися до психіатра - це перший крок до одужання, хоча мені шкода, що психіатр відреагував на Ваш стан "психологічно некоректно" (найкраще було б змінити психіатра). Ви маєте право сумувати і гніватися на маму, адже вона не підтримує Вас і здійснює психологічне насилля. Ваш спосіб реагування через порізи - це деструктивна адаптація в тому токсичному середовищі, в якому Ви перебуваєте. Припускаю, що Ваша мама просто налякана безконтрольністю ситуації, вона гнівається на себе, проте переносить це на Вас, що лише погіршує Ваш стан (і це її ніяк не виправдовує). 

 [quote]страшно, что поставят на учёт и жизнь на этом закончится.[/quote]
По перше, якщо Вас і поставлять на "облік", то все буде конфіденційно (ніхто не може знати Вашого діагнозу). По друге, особисто я знаю приклади, коли люди із психіатричними діагнозами ставали успішними, закінчували ВНЗ і т. д.

 [quote]как справиться со всем этим?[/quote]
Вам безумовно необхідна додаткова психологічна підтримка у обличчі психолога-психотерапевта (горе втрати, покинутість батьками, вісутність розуміння та підтримки тощо). Чи при поліклініці є психолог? Ви розмовляли із мамою про можливість співпраці із психологом-психотерапевтом?Ответ отредактирован автором 16-02-2021 17:01:59

Маргарита Артурівна Древаль · Answer

Здравствуйте, работа психиатра направлена на устранение симптомов и сложностей, и чаще всего психиатрия не может дать ни поддержки, ни помощи, это просто не входит в компетенцию психиатра. 
Для того чтобы разобраться в причинах вашего самоповреждающего поведения нужна не только медикаментозная помощь, но помощь психолога.
Вы не виноваты в своих чувствах и проблемах, вы - ребёнок. Взрослые должны вам помочь, это ответственность ваших родителей. Поговорите с мамой, сообщите ей, как вам тяжело, попросите обратиться вместе к психологу.

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Очень хочу исправиться, как в учебе, так и в поведении, чтоб мама мной гордилась, любила, а не стыдилась меня.[/quote]
Хочеться, щоб Ви ще раз почули: Ви не винні у Вашому психологічному стані, адже Ваша психіка реагує таким чином на несприятливі обставини (селфхарм - це неконструктивний спосіб впоратися із великим психологічним болем). Ви цінна і маєте турбуватися про себе не заради мами, а задля себе. 

 [quote]да, меня очень поддерживают друзья, в те полгода они мне очень помогли и спасли от непоправимого.[/quote]
Дуже радію, що у Вас є підтримка у обличчі друзів. Чи могли б вони і зараз Вас підтримувати?

 [quote]Я не рассчитываю на маму, ей как она сказала стыдно идти туда и в целом стыдно за меня, говорит, что у других проблемы похуже, а я занимаюсь этим от нечего делать.[/quote]
Читаючи цю Вашу цитату, у мене піднявся великий гнів на Вашу маму, адже вона Ваш опікун і має дбати про Ваше психічне здоров'я, а замість цього вона дистанціюється від Вас, обезцінює Вашу проблему.

 [quote]я также пыталась поговорить с ней по душам, но это ничего не давало,лишь осуждение и непонимание::unsure:: [/quote]
Чи могли б Ви поговорити із мамою щодо звернення до психолога? Якщо вона відмовить, то скажіть їй, що Ви звернетеся у соціальну службу, де Вам нададуть безкоштовну психологічну допомогу. Або у Вас є інші дорослі (бабусі, дідусі), які могли б Вас підтримати у зверненні?

Оксана Сенченко · Answer

[quote]помимо меня есть еще 2 ребенка в семье, ей сложно, а тут я еще проблем подкидываю.[/quote]
Хіба Ви менш цінна, ніж інші, а Ваші проблеми не важливі?

[quote]я уже как прошедший пункт, бракованный ребенок так скажем, по крайней мере для неё [/quote]
Боляче це читати. Ви - унікальна, надзвичайна дівчина, яка зіштовхнулася зі складнощами, а головне - намагається з ними впоратися. У Вас є потенціал для одужання. Станьте для себе тою турботливою фігурою, якої Вам не вистачає і зверніться до психолога (Ви можете порозмовляти із психіатром, ще раз із мамою (навіть з перспективою, що вона Вас не почує), або ж звернутися самостійно у соц. службу).Ответ отредактирован автором 16-02-2021 17:49:31

Оксана Сенченко · Answer

[quote]Мама раньше говорила, что оценки не важны,что нужно быть хорошим человеком, а когда я скатилась с отличницы на хорошистку, в связи с плохим самочувствием и суицидальными мыслями,чуть не дошло до действий,но помогли и поддержали близкие друзья, за что я им очень благодарна, она начала требовать с меня отличную успеваемость и в целом невообразимую продуктивность,[/quote]
Ви вказали мамі про суперечність у її поведінці? Крім цього, як мама дізналася про Вашу проблему (можливо її повідовив класний керівник про Вашу неуспішність і свої занепокоєння)? Це нормально, що при Вашому стані погіршилася Ваша успішність, адже у Вас не має внутрішнього ресурсу на напружену навчальну діяльність. 

 [quote]и когда я после школы,приходя домой, ложилась поспать, отдохнуть на пару часиков, смотрела на меня косо и осуждающе, ведь я должна была каждую секунду занимать уборкой по дому без права на отдых[/quote]
Вона Вам це прямо сказала, чи це Ваша інтерпретація ситуації (її невербаліки)? Ви погоджуєтеся з нею?

Оксана Сенченко · Answer

[quote]я с ней не согласна, ведь я не робот, помогаю по дому-это безусловно, а что насчет учебы,[/quote]
Дуже добре, що Ви з нею не погоджуєтеся - орієнтуйтеся на власну самоцінність.

 [quote]то да, позвонила классная руководительница. Не понимаю, как исправиться дабы получить то одобрение и гордость за меня от мамы [/quote]
Ваш класний керівник знає про Ваш стан? Припускаю, що Ваша мама зараз дбає виключно про себе і їй зручно, щоб Ви були "зручною" дитиною, адже коли Ви приноситемете їй хороші оцінки - вчителі не будуть її "чіпати", а Ваш стан не зподіюватиме їй незручостей. Мені дуже шкода, Ви не заслуговуєте на таке ставлення. Я розумію, що Ви хочете, щоб мама пишалася Вами, проте її внутрішньоособистісні конфлікти (з якими лише їй працювати) не дають їй можливості дати Вам ресурс, який Ви потребуєте (а стукати у "закриті двері" дуже тяжко). Особисто я вже пишаюся Вами, адже Ви працюєте над собою, пишете на форум та шукаєте шляхи вирішення проблеми (незаважаючи на супротив матері).

 [quote]такое чувство, что я медленно движусь к точке невозврата или уже на ней стою [/quote]
Проте саме Ви можете зупинитися, розвернутися та піти "крок за кроком" у іншу, кращу сторону. Ви, насправді, вже розвернулися і йдете.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

не знаю,как справиться с переживаниями

Відповіді психологів