Не могу простить отца
и "забыть", что он делал. Он так делает всю жизнь, нагадит, оскорбит и потом как ни в чем не бывало общается дальше. Я так не могу. Даже когда он бывает адекватным, положительным, я не могу с ним нормально общаться, мне хочется показать своим отношением, чтобы ему было больно, чтобы он страдал.
В глубине души я понимаю, что его надо простить, он и так наказан Богом своей несостоятельностью, но все его повадки - кашель, плевки, как он жрет все это катастрофически выводит из себя. Ловлю себя на мысли, что я зациклена уже на нём, и выискиваю к чему придраться, и потом от этого страдаю. Не хочется быть злобной, злой из-за него, это разрушает в первую очередь меня, а не отца.
Буду очень благодарна за помощь!
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.