Ирина Константиновна 6 годин тому: 
Допоможіть розібратися в своїх бажаннях
»
Вопрос психологу онлайн (бесплатно)
»
Допоможіть розібратися в своїх бажаннях
| Татьяна Патлачук (Черкассы) 15-07-2021 00:14:29 |
Ліда, доброго вечора!
З вашої розповіді я зрозуміла, що ваш чоловік починає звертати на вас увагу та по-іншому ставитись лише коли відчуває справжню загрозу, що ви його можете покинути. Як ви це відчуваєте? А ще уявіть, що ви покинули чоловіка і живёте окремо власним життям. Отримуєте нові знайомства, враження від спілкування з цікавими людьми. Ведете активне соціальне життя та відкриті до нових стосунків. Як ви себе відчуваєте в цій ролі? 
|
| 15-07-2021 00:27:38Дополнение от автора |
| Татьяна Патлачук, розвиток подій описаний в вами в останньому абзаці мене дуже приваблює... Але мені всерівно страшно - не завжди все йде тим шляхом як мрієш і уявляєш. |
| 15-07-2021 00:32:10Дополнение от автора |
| Я не можу зрозуміти чи розлюбила я його вже остаточно, чи почуття можуть вернутися згодом, але тоді вже буде пізно... А колись я його любила точно. Ми познайомились ще коли мені було 17 років, і він був моїм юнацьким таємним захопленням, згодом, коли я вже подорослішала, наші шляхи знову перетнулися і ми почали зустрічатися.. |
| Татьяна Патлачук (Черкассы) 15-07-2021 00:38:03 |
Так, ви абсолютно праві. Я б навіть сказала, що ми ніколи не можемо знати, що там, в майбутньому, нас очікує.
Але я в такі хвилини згадую одну річ: є речі, які залежать тільки від нас, а є речі, які від нас не залежать. Так от: вибір - страждати і бути нещасливим, так само як і припинити це знущання над собою і і бути щасливою - це наш вибір, а отже - ми це можемо контролювати. В житті не буває все ідеально і легко. Але якщо ми говоримо про другий варіант, який я описала, то ви ніколи не розчаруєтесь в своєму виборі, якщо опиратиметесь на себе і свої почуття. Однак вам спочатку потрібно бути комфортно наодинці з собою, а потім уже з іншими. І навіть якщо ви будете певний час одна, це не гірше, ніж жити з чоловіком під одним дахом, але відчувати себе тоталтно самотньою. Питання в тому, - що вас наповнює та робить щасливою. І як цього досягнути, не зважаючи на страх чи сумніви. Страх - це лакмусова бумажка. За страхом ховається енергія, яку потрібно випустити на волю та нарешті почати життя з нового листа.
|
| Наталья Викторовна Луценко (Миргород) 15-07-2021 06:23:06 |
цитата:
Але мені дуже важко в цих стосунках, бувають періоди досить сильного почуття відчаю, часто хочеться взагалі пропасти десь безвісти. Відчуваю себе дуже самотньою і непотрібною. цитата:
Але як зрозуміти чи ці мої стосунки з чоловіком дійсно вже завершені Скажите, Лида, а вот если бы ваш муж начал уделять вам внимание, заботится, вам бы хотелось развестись с ним или нет? Может, вам просто не хватает знаний, как подталкивать мужчину к поведению, необходимому вам? А если вы не умеете мотивировать мужа к подобным действиям, то где гарантия, что со следующими отношениями не произойдёт то же самое? Развод- это самый простой выход, но не факт, что правильный. Я бы вам всё-таки посоветовала в паре с мужем начать посещать семейного психолога, чтобы выявить причины равнодушия к вам мужа и научиться вам обоим правильно выстраивать отношения. Удачи!
|
| 15-07-2021 06:47:04Дополнение от автора |
|
Наталья Викторовна Луценко, аби це питання поставили 4 роки тому то так - не стала б розводитися з ним за умови що він почне приділяти мені більше уваги. Зараз я від цього чоловіка незрячі ніякої уваги. Мені й без вас паршиво, а ви зараз намагаєтесь переконати мене що то знову ж таки я неправильна а не відношення до мене. Досить, яй без того все життя себе переконувала що то я якась не така!!! Він не зміниться, яка б жінка біля нього не була, більш уважний стає лише коли відчуває загрозу що його кинуть, а коли все трішки заспокоюється то знову стає як раніше. Я не хочу постійно і далі жити в цій напрузі. Я не хочу витягувати з нього любов. А ви так собі психолог якщо спроможні своїм коментом знецінити людину. |
| 15-07-2021 10:09:07Дополнение от автора |
| В мене назріло ще одне питання: На даний час я стала трішки залежна від онлайн спілкування з тим чоловіком з яким познайомилась в мережі. Чомусь мені здається що зараз я не повинна спішити з новими знайомствами доки повністю і остаточно не розірву ці стосунки. Як себе стримувати щоб не писати йому нічого щодня? |
| Оксана Игоревна Истомина (Киев) 15-07-2021 10:28:25 |
доброе утро.
цитата:
Але як зрозуміти чи ці мої стосунки з чоловіком дійсно вже завершені
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 15-07-2021 11:12:55 |
Доброго дня Лідо! Ви пишете, що "Зараз я вже не хочу нікапельки сил вкладувать в налагодження цих стосунків, і мене навіть напрягає що чоловік тепер весь такий добринький ходить". Тобто, з того моменту, як Ви перестали "залипати" на своєму чоловікові, він одразу змінив до Вас ставлення. "більш уважний стає лише коли відчуває загрозу що його кинуть, а коли все трішки заспокоюється то знову стає як раніше". І справа не в тому, що хтось гарний чи поганий. Провини нічиєї немає, а є лише невміння правильно себе поводити, яке напряму пов'язане з моделями поведінки, які закладаються в більшості в дитинстві. Саме тому, Вам так важко тримати певну психо-емоційну дистанцію з чоловіком. Ви внутрішньо дуже "залипаєте" на чоловіках, весь час чогось від них очікуєте, тому і не можете жити спокійно. І це Вас вимучило вже повністю. Бо нам тільки здається, що ми свідомо керуємо своїм життя. Тоді як насправді, нами керують установки, закладені набагато раніше. А ми про це навіть не здогадуємося. Які стосунки у Ваших батьків? Як вони ставляться один до одного? Які стосунки у Вас з батьками? З батьком конкретно? Те, що я напишу, швидше за все, Вам не сподобається. Але правда завжди має трохи гіркуватий присмак. Як на мене, у Вас зараз іде період такого собі випробування на особистісну та сімейну зрілість. Саме тому, Вам "трапився" чоловік у Фейсбуці і тому Ви зайшли на цей сайт, що підсвідомо відчуваєте, що щось робите не те і не так. Просто так поганими стосунки в родині не бувають. І якщо є певна проблема, вона все одно потягнеться за Вами, скільки б партнерів Ви не поміняли у своєму житті. І така проблема достатньо очевидна. Як на мене, таке саме "залипання" одразу почало проявлятися і в стосунках з фейсбуківським чоловіком "Як себе стримувати щоб не писати йому нічого щодня?". Адже і стосунки з Вашим чоловіком починалися з кохання. Яке просто "замулилося" і потребує певного "очищення" - не можна вибудувати нічого нового на руїнах старого. "А колись я його любила точно. Ми познайомились ще коли мені було 17 років, і він був моїм юнацьким таємним захопленням, згодом, коли я вже подорослішала, наші шляхи знову перетнулися і ми почали зустрічатися..." Тому тема батьків і стосунків між ними та з Вами дуже актуальна!
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 15-07-2021 11:27:25 |
Если вы уже хотели уйти, но лишь уговоры родственников вас сдержали, и ничего не поменялось, то возможно для себя внутри вы уже завершили отношения.
Нет смысла сидеть в ожидании, что муж изменится и при этом быть несчастливой. Интересно, чем вас муж привлек в свое время? Что ценного в отношениях? Обсуждали ли вы с мужем открыто про то, что вас не устраивает? Говорили ли о необходимости пересмотреть ваши отношения, поскольку те, которые есть, уже умирают и при отсутствии изменений скорее всего вы разойдетесь?
|
| 15-07-2021 11:31:14Дополнение от автора |
|
Алла Григорівна Веленко, ви помиляєтесь - на своєму чоловікові я не залипала. Там все дуже довго описувати. Наші стосунки давно скоріше як сусідські, і лише раз на місяць (максимум), ми можемо стати парою. А от на цьому новому знайомому можливо я таки залипла((( То підкажіть як відлипнути? |
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 15-07-2021 11:54:48 |
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 15-07-2021 11:55:24 |
Дякую за доповнення! Ви пишете "Наші стосунки давно скоріше як сусідські, і лише раз на місяць (максимум), ми можемо стати парою". Те, що вже є на даний момент - це тільки наслідок того, що було раніше. Зовні, Ви ніби відсторонилися одне від одного через величезну кількість накопичених претензій, нездійсненних очікувань та образ. Але сама проблема "засіла" дуже глибоко, вона, як це не дивно, але нікуди не ділася. Це складно пояснити у форматі сайту, але нами керують підсвідомі установки, а не наша свідомість. І ота "глибинна" проблема саме завдяки знайомому з Фейсбуку зараз почала "виходити" назовні. І у Вас є два шляхи. Перший, намагатися будувати нові стосунки на старих руїнах - і мати не дуже гарні результати. Бо це намагання поставити воза попереду коняки, перепрошую. Тому що головна цінність, то сім'я, навіть якщо вона нам не дуже подобається (Це як ображатися на свою грязну кухню: сидіти і говорити, що вона грязна, погана і тепер я хочу нову... Але ж якщо господиня "замурзала" одну кухню, то "замурзає" швидше за все і іншу так само). А другий варіант - все ж докласти зусилля і глибинно розібратися у тому, що насправді відбувається. А отже, починати з батьків та стосунків з чоловіком... Поради що робити, щоб "відлипнути" не спрацюють, адже потрібна трансформація внутрішніх родових установок. тільки тоді зміняться і наші реакції. Ви можете себе силою змусити щось не робити, особливо коли стосується Ваших почуттів? швидше за все, чим більше будете докладати зусиль, тим менше буде виходити. Ви вже це проходили з чоловіком і почали відчувати невимовну втому від своїх зовнішніх зусиль. Тобто сил докладено багато, а результату - нуль... Бо не з того починали... Якщо дійсно хочете мати щасливі стосунки,, без індивідуальної роботи з психологом Вам не обійтися - і це реалії..
|
| 15-07-2021 14:02:22Дополнение от автора |
|
Валентина Михайловна Жемчужникова 1. Я вже майже і не пам'ятаю чим саме він мене привабив... Одне із це чоловічою красою, потім доброта та врівноваженність (але коли ми прожили довше то я помітила що не такий він вже і врівноважений). Він просто мій тип був. Були спільні погляди на речі та спільні захоплення, спільні смаки. 2. На даний час в стосунках немає нічого цінного крім звички та бажання забезпечити стабільність дитині. 3. Так, говорила. Але мабуть якоюсь не тією мовою, бо він мене або так і не зрозумів, або не хоче робити того що для мене важливо. 4. Зараз я вже сама себе не можу заставити переосмислити наші стосунки і щось міняти. Я хочу щоб вони вже вмерли і більше не вертатися до цього. Я просто втомилася це робити, він дуже важко йде на контакт, мені він якось сказав що його "все влаштовує". І це його позиція, а коли я можу видвинути якісь претензії (в спокійному, мирному тоні) то добре відчуваю з яким напрягом він це сприймає, тому краще взагалі мовчати. |
| 15-07-2021 14:13:21Дополнение от автора |
| Алла Григорівна Веленко, він впертий як осел, з цим чоловіком я не зможу і не хочу нічого змінювати. За всі роки він так жодного разу неостлив вибачитись просто тому що "він завжди прав". Я запевняю що з наступним я тих же помилок робити не буду, адже я сама вже інша. Я стара ще б чекала від нього якихось натяків на кохання, а настоящий від нього вже нічого не потрібно. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 15-07-2021 14:13:28 |
|
| 15-07-2021 14:49:38Дополнение от автора |
|
Валентина Михайловна Жемчужникова 1) реакція родичів (навіть мої батьки мене в цьому не підтримають. 2) Лякає думка про додаткові хлопоти зв'язані з переїздом. На це зараз майже не маю ні часу ні грошей. 3) Навіть не знаю як це робиться, куди нести документи... Розписувались в своїй селищній рада, але зараз мабуть і структури всі помінялися... 4) В мене, звичайно ж багато образ на нього накопичилось, але насправді я не хочу щоб він страждав. Він може виду не подавать але в середині його те мучитиме, я пам'ятаю яким він був коли ми розходились минулого разу. Зла я йому не бажаю. |
| 15-07-2021 14:52:43Дополнение от автора |
| Просто в тому як він себе веде, не зовсім і він винний - це таке виховання, такий характер. А переламати себе можуть одиниці. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова (Киев) 15-07-2021 15:01:02 |
цитата:
1) реакція родичів (навіть мої батьки мене в цьому не підтримають. Для чего вам их поддержка? цитата:
2) Лякає думка про додаткові хлопоти зв'язані з переїздом. На це зараз майже не маю ні часу ні грошей. цитата:
3) Навіть не знаю як це робиться, куди нести документи... Розписувались в своїй селищній рада, але зараз мабуть і структури всі помінялися... Если есть дети - через суд. Но возможно, если вы женились в райсовете, а не загсе, то там вам точно скажут, что делать и куда что направлять. Есть аналогичные этому сайты юристов - формат вопрос- ответ, бесплатно. Можно там спросить, описав где женились, возраст ребенка и тп. цитата:
4) В мене, звичайно ж багато образ на нього накопичилось, але насправді я не хочу щоб він страждав. Він може виду не подавать але в середині його те мучитиме, я пам'ятаю яким він був коли ми розходились минулого разу. Зла я йому не бажаю. А ваша цена за ваш комфорт и возможность построить личную жизнь с быть счастливой в отношениях, или без них - развестись. А цена вашего развода это вероятность встретиться с недовольством родных , некоторым напрягом при переезде и усилиях, как это все организовать. Можно остаться в браке - муж доволен, родные тоже, хлопот никаких, но вы не счастливы, а жизнь идет. Какой вариант выбрать - решать вам
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 15-07-2021 16:56:12 |
1
Дякую за доповнення. Ви пишете "він впертий як осел, з цим чоловіком я не зможу і не хочу нічого змінювати". Чоловік та дружина завжди "дзеркалять" один одного. Якщо чоловік дуже впертий, дружина, як правило, не дуже вміє визнавати за ним право бути чоловіком, а отже мати право на своє бачення ситуації та свої переконання. Чоловіки по своїй природі як півні, чим більше їм суперечать, чим більше з ними сперечаються, висловлюють претензії, тим більше вони почнуть опиратися. І це природньо! Адже щоб залишатися чоловіками, їм потрібно зберегти право першості, право прийняття рішень. Жінка перемагає не тоді. коли відкрито конфліктує, як чоловіки це роблять, а тоді, коли користуються своєю жіночою силою. Отже, вміє погодитися, бо все одно знає, що все буде так як вона хоче, але трохи пізніше. І це мистецтво бути жінкою, яке або передається від матері до дочки по роду, або його потрібно навчатися вже у дорослому віці. Окрім того, дуже явно відслідковується внутрішня налаштованість не на збереження сім'ї, на превеликий жаль. Швидше за все, коли Вас вмовили залишитися заради дітей, зовнішньо Ви згодилися, але внутрішньо вже тоді налаштувалися на розлучення. І це також не на користь ні Вам, ні Вашому чоловіку, ні Вашій дитині... Найбільші зміні у житті людини відбуваються саме тоді, коли вона здатна критично оцінити ситуацію і починає зміни із себе, не очікуючи нічого від партнера. Позиція "він винний, я винна" ні до чого гарного не призводить. Вам, певне, приймати рішення, але руйнація родини через химерні стосунки з чоловіком у Фейсбуці - далеко не найкраще рішення... І, до речі, стосовно впертості - більша кількість колег схиляють Вас до того, що потрібно розібратися найперше у стосунках з чоловіком... Ви готові дослухатися до порад спеціалістів? І як тоді насправді з впертістю у Вас?
|
Чтобы спросить или ответить, авторизируйтесь или пройдите регистрацию!
Вы можете предложить автору этого вопроса пообщаться
Отправить запрос на общение могут зарегистрированные пользователиЧтобы отправить автору этого вопроса предложение пообщаться, Вам нужно быть авторизированным.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
