Доброго дня! Вам можна лише поспівчувати, адже коли закінчується певний етап життя, дуже важко інколи буває почати жити практично "заново". Це так само, як спробувати жити, коли повністю зруйновано будинок, у якому жила людина до цього. Швидше оговтуються ті, хто окрім прив'язаності до чоловіка та дітей мав ще інше наповнення не тільки свого життя, а ще і своєї душі. Тобто, був правильно вибудований світогляд людини і вона дуже чітко розуміла, для чого людина приходить у це життя. Але таких людей дуже невелика кількість. Тому, коли трапляються стреси, не розуміючи як жити далі, від душевної слабкості та душевної болі - починають зачасти шукати вихід у намаганні забутися за допомогою алкоголя. Так, на деякий час, на якусь мить, алкоголь дає відчуття відстороненості, забуття, полегшення. Але його підступність у тому, що чим довше людина прагне саме так вирішувати проблеми, тим більші дози будуть потрібні та менше часу без алкоголю. І особливо це небезпечно для жінки. Яка не так швидко звикає до нього, але, якщо звикла, позбутися вади буває надзвичайно важко. Адже - це вже переходить на стадію захворювання, алкогольної залежності. Тому просто сказати комусь Вам "ай-яй-яй" - не допоможе. Потрібні, по-перше, знання, як це зробити
максимально легко. І друге - Ваше бажання позбавитися звички та знайти сенс свого життя у чомусь більш привабливому та корисному. У Вашому випадку, як на мене, є дуже багато шансів "вискочити", бо Ви самі звернулися до психологів за допомогою. Тому, якщо Ви готові вже змінити своє життя на краще, починайте працювати з психологом, який зможе Вам допомогти: дасть знання як і що потрібно робити. І підтримає Вас не засуджуючи, на складному, але такому цікавому шляху трансформації...