так трапилося

Друзі !! Дякую , вам всім.
Хоча це психологічний форум , але в цьому діалозі я ніби знаходжусь в колі справжніх друзів , які підскажуть , підтримають , вислухають .

- різко в один момент
розуміння дружба для мене обезцінено". Що саме стало підгрунтям для обезцінення дружби?
до прикладу коли моя подруга знаходилась на відстані закордоном , їй було морально важко , ех скільки плаксивих голосових повідомлень я вислухала.
відповідно , я її підтримувала , була опорою , і це відчувалось по її інтонації ,бо вона жила в розумінні що в її житті присутня людина , яка за 1000км поруч. Вона ще говорила : ти не просто класна подруга , ти сестра!!
далі вона повернулась на Україну , і в найближчих термінах вона повинна була святкувати день народження, запросила мене , трохи пізніше сказала , що святкування переноситься, і по факту в цей святковий день вона буде дома , без всіляких святкових заходів.
ну ,думаю ок. таке буває. дійсно люди часто переносять дати святкування по різних причинах: робочі будні , сімейні обставини і т.д я нормально це сприйняла і увійшла в положення ситуації.

найбільшим ударом стало як виявилось , що свій день народження вона все ж таки відсвяткувала в свій же ДН а не пізніше , далеко не дома а в ресторані в компанії дівчат на яких вона ' гонила ' в голосових що вони ніякі , пусті. окрім того , що я була не запрошена , з того моменту вона просто відалилась від спілкування зі мною..
тут описана одна із прикладів , подібного що були на моєму шляху, просто все не поміститися. тому , Дружба для мене обезцінена на пвдгрунті пройденого

А далі корінь з дитинства ...
моїм вихованням займалась мама , а коли вона була на роботі ,то дозвілля проводила з няньою. На той момент вона вже була пенсійного віку, і моє відношення до неї було як до бабусі напевно , а не як до тьоті на час... вже коли я стала старшою ми підтримували зв'язок , іноді зізвонювались , вона була гостем на моєму дню народження, можливо ця традиція би і продовжувалась , але в дев'ятому класі я дізналась що вона померла.

В дворі я була дитиною на розхват , дружила , грала в ігри з дітьми різного віку , мене ніколи не бентежила різниця , а якось я повернулась з відпочинку з санаторію , на мене всі накинулися з обіймами.
Дивно , але я була щасливою дитиною в своєму положені , яке на той момент я не розуміла . В силу свого віку , я не розуміла , що окрім Мами в дитини повинні ще бути в ідеалі тато, дідусь,бабуся, тітки , дядько...а я була залишена цього задоволення.
Думаю ось саме родинного затишку мені не вистачало , бо будучи малою могла вільно підсісти на лавку
,заговоритии з чужою дорослою людиною про все на світі , типу : а в мене є лялька Оля , а ще я скоро йду до школи...ну думаю роль ще відіграє комунікабельність, я не була замкнута

Так, Ви абсолютно точно сам і знайшли причину проблеми.
---
пишучи звернення на сайт , я вже знала що зі мною , звідки корінь , і хто вплинув на те, як я відчуваю себе сьогодні, і мова не за дитинство навіть.
я пишу тут , щоб виговоритися, а можливо з допомогою спеціаліста використати можливість і під іншим кутом глянути на те що відбувається навколо мене.

Хочу зазначити за цей тиждень, і більше що я не спілкуюсь з найближчим оточенням, я відчуваю внутрішню гармонію , мене так надовго не вистачало в подібні етапи життя. Перезавантаження певною мірою йде на користь, хоча би для моїх нервів