Сестра егоїст

Доброго вечора! Насправді, питання потрібно поставити по іншому: що зробити, щоб моя сестра стала знову для мене та моїх батьків комфортною? На скільки я зрозуміла, Ви з віруючої родини? "В мене таке враження, що вона стала атеїстом". Коли дитина народжується, вона підлаштовується під життя своїх батьків, щоб вижити у цьому складному світі... І те, що якийсь час сестра підтримувала погляди сім'є, ще не означає, що насправді ці погляди розділяла.. Інколи, щоб прийти до справжньої віри, потрібно на певний час від неї відмовитися... І пройти через випробування... Але ж Ви не готові прийняти сестру такою, якою вона є... І це вже питання любові... Це дуже складно і інколи буває дуже важко самотужки в такому питанні розібратися... Як на мене, допомога потрібна, насамперед, Вам, а не Вашій сестрі...

Добрый вечер!
Позвольте своей сестре проживать свою жизнь и строить свои отношения, она уже повзрослела и Вам стоит это принять. Живите своей жизнью и своей семьей. Если Ваших родителей что-то не устраивает, то они могут синей поговорить об этом. Ваша сестра уже совершеннолетняя и в любой момент может жить отдельно со своим молодым человеком . Возможно, что в данном случае речь идёт о Вашем эгоизме , чтобы она делала то, что вам удобно

Ответ отредактирован автором 15-09-2021 21:04:04

Доброго дня! Ви хвилюєтесь за сестру, це нормально. Вам боляче, що стосунки обірвалися. Але життя вашої сестри і те, як вона спілкується з батьками, - не ваша зона відповідальності. Це те, що неможливо контролювати, та й не треба. В цій ситуації буде корисно налагодити відносини с сестрою Вам особисто, якщо це важливо. Спробуйте її зрозуміти і прийняти, дізнатись чим і як вона живе без осуду, без оцінок, без критики. Якщо тільки говорити, що з сестрою не так, то звичайно вона не захоче з Вами спілкуватися.

Доброго времени суток!
А как она сама объясняет такую перемену в своём отношении к родителям?

батьки категорично проти, щоб вона жила окремо

От це і є підстава для Вашої сестри ставитись до батьків неповажно. Вона вже доросла, і має право на своє життя. Її самооцінку вбиває не хлопець, а саме батьки, яки демонструють свою неповагу до неї, до її вибору, яки відкрито кажуть - ти маленька, дурненька ні на що не спроможна. І після такого відношення Ви хочете, щоб вона була лагідною та чемною?

Допомогти комусь з них я можу?

Допомогти Ви маєте лише собі, бо Ви емоційно вплутались у розбірки, які Вас особисто не стосуються. І таким чином Ви живете не для себе, Ви відкинули на третій план чоловіка та свою сімью, та займаєтесь чужим ДОРОСЛИМ життям. Так, це Ваша родина, і буди зовсім байдужою це не здорове відношення. Але судячи з того, скільки емоцій в Ваших постах - Ви не просто переживаєте, Ви прямо один з головних діючих персонажів всього цього. Але це - не Ваше життя. Це сестри життя - вона доросла. Це життя батьків - вони дорослі, Ви для них на мама. Кожен з них має сам вирішувати як йому проживати цю ситуацію.

Доброго дня.

Мама переживає , бо та їй каже, що хоче жити окремо

Ваша сестра проходить звичайний та необхідний у цьому віці процес сепарації від батьків. Згідна з колегами: в неї є право на своє життя, свій особистий вибір і досвід.
Один із виявів любові до людини - це дати їй свободу.
Попробуйте зрозуміти це,тоді ,відповідно, змінеться і її відношення до вас.

«Ми приймаємо її такою, якою вона є і не чекаємо від неї нічого.» - це зовсім не так, бо далі Ви перераховуєте все те, що вона робить «не так».
Ви «чекаєте» від неї, щоб вона приходила раніше, щоб її проводжав хлопець, щоб вона не хотіла жити окремо, щоб вона телефонувала, щоб навіть їла так, як ви хочете (всі разом).
Сестра хоче жити окремо – їй вже 20 років, чому б ні?
Що значить «вийде/не вийде»?
А що помилки неможливі?
А як вона тоді навчиться бути самостійною, як не буде сама за все в своєму житті відповідати.
Батьки часто втрапляють в таку пастку – спочатку розказують дитині про все, що і як вона має робити, не даючи можливості мати свою думку, а потім дивуються, що хтось інший (тепер хлопець) «керує» дитиною.
Якщо дитина звикла, що нею керують, вона просто потім змінює «керуючого», а не починає самостійно вирішувати.
Щоб дитина була самостійною, вона має мати власний досвід, нести свою відповідальність, помилки тут неминучі, але інакше «не працює».
Сестра вже доросла людина, може заробляти, жити окремо, будувати стосунки, вчитися на помилках – все це важливо прийняти і Вам і батькам.
Важливо налагодити стосунки, бо якщо вона помилиться, а таке трапляється з усіма, то важливо, щоб їй було до кого звернутися, де її підтримають, а не скажуть «ми ж казали».
А щоб налагодити стосунки важливо дослухатися до її думки, спілкуватися не з позиції «як ти себе ведеш», а про те, що може її хвилювати, про щось спільне, що об’єднує, без критики, з розумінням.
Ви думаєте їй не страшно, не важко в цій ситуації?
Одна «проти» всієї родини, а щоб отримати підтримку в родині, треба відмовитись від своїх бажань, від стосунків.
Все це складно і для неї також.

Возможно поведение ваших родителей такое, что кроме как максимально дистанцироваться, чтобы чувствовать себя комфортно, у сестры нет вариантов.
Как бы ваша мама не переживала, но вашей сестре 20 лет. Почему она не может жить отдельно? Только потому что родители против? Скорее всего в этом и кроется причина таких взаимоотношений.
Кроме того, ваша мама своими жалобами на сестру вам опять таки думает только о себе. Но никак не про сестру и не про вас. Ведь она этим портит ваши отношения. Возможно ей стоит учиться выстраивать со своей дочерью отношения по другому, признать и увидеть в ней взрослую, а не своими переживаниями мешать вашей сестре строить свою жизнь.
Если вы хотите наладить отношения с сестрой, я бы вам советовала разделить отношения с ней и отношения сестры и родителями отдельно. И не лезть в те отношения вообще. И маме обозначить, чтобы не вмешивала вас. Стройте отношения с сестрой не через родителей, а как вам бы хотелось - общаться о чем-то своем девичьем, чем-то делиться, спрашивать то, что интересно вам! не маме с папой. Возможно поддержать ее в желании стать самостоятельной и предложить свою поддержку какую-то, если готовы и сестра захочет. Не сливайтесь с родителями. Так вы только разрушите отношения с сестрой, а родителям не поможете.
По сути сейчас получается два лагеря с разными желаниями и интересами - сестра и родители. Если перейдете на сторону родителей, то сестра это будет воспринимать как то, что вы против нее и отношения сойдут на нет. Что уже и происходит.
Вы можете поговорить откровенно с сестрой и так и сказать, что из-за переживаний за всех вмешивались, но сейчас осознали, что сестра имеет право на свои отношения с родителями и вы в них не вмешиваетесь и вообще не говорите про них. И что вы любите сестру и важно с ней сохранить отношения.