Question

12-09-2022

Добрий вечір! Така проблема: я закінчила школу, здала всі екзамени, але, нажаль, ми не заплатили, тому я не пройшла на бюджет. Мама знайшла вихід, і зараз ми чекаємо на дзвінок, що прийняті, але на це потрібен час. Я дуже сильно хотіла саме в цей інститут і з 7 класу прикладала максимум зусиль і екзамени здала на відмінно, але хабарі є повсюди. Зараз мені дуже важко, бо живу просто до дзвінка, я нічого не можу планувати, тому що в будь-яку хвилину можуть набрати і сказати їхати. В мене є хлопець, який мене підтримує і кожного дня відволікає. Ми цілими днями разом, навіть, якщо він довго на роботі, все рівно, на годину, але ми маємо побачитись.І мені дійсно легше, я відволікаюсь і з ним забуваю про всі свої проблеми.Але мама на нервах,як я, і я це розумію.Сьогодні ми посварились через безпорядок в шафі, хоча винна була не я, а менший брат, який засунув туди коробку.Накричали на мене, а я у відповідь.Я почала збиратись до хлопця, як завжди, мама запитала куди я збираюсь, ну я відповіла. У відповідь почула, що я не запитала її думки, що в голові в мене одні гульки, що, як мені не соромно, що для кого вона старається з цим вступом, для кого вирішує, якщо в мене "метелики", що в мого хлопця "робота, робота, а кожного дня гуляємо" (типу, що він не працює). Слова мене дуже ранили, бо я відчула себе якоюсь повією. Зараз досить холодно на вулиці і ми сидимо вдома, то в нього, то в мене, коли немає батьків. Моя мама проти цього, тому довгий час приходилось скривати, що він буває в мене вдома, але потім мама звикла і нормально реагує. Мені 17, ми живемо інтимним життям, але я відчуваю велику провину. Мені противно інколи від себе, що я така погана дочка, бо сплю з хлопцем приводжу його до себе чи йду до нього. Після сьогоднішнього скандалу я все ж таки поїхала до нього і приїхала ввечері, мама мене ігнорує. А я цілий день плачу і відчуваю провину, хоча мозок каже, що я нічого поганого не роблю, я не п'ю, не курю, я спортсменка, це в мене другі відносини, в які я єлі наважилась вступити, бо був гіркий досвід в тих відносинах. Я 5 місяців не виходила з хати, дуже важко відходила, але довірилась цьому хлопцю теперішньому, а мама замість того, щоб мене підтримати, навпаки наливає ще більше масла у вогонь. Чесно, дуже важко, я не розумію, що робити. Є велике бажання на тиждень закритись в кімнаті і не виходити гуляти, показати їй як це. Але я розумію, що це не правильно, я нічого не докажу, але і провину відчуваю, не знаючи чи правильно поступаю і жив

Питання від: Nnnnnn; Вік: 17

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

13-09-2022 11:56:55Доповнення від автора

Поговорити з мамою не можу, бо починається, "ну да, мама в тебе така погана" і т.п. Зараз зі мною не говорять, а якщо й говорять, то зверхньо, а я відчуваю провину із-за якої не можу знову піти гуляти з хлопцем. Я просто не знаю, як правильно поступити. Бо знаю, якщо зараз буду збиратись, мама знову почне скандал. Вона все життя хоче, щоб я щось робила. Була в школі-уроки. Закінчила школу -екзамени. А зараз я все здала, я вільна, і таке відчуття, що вона хоче, щоб я була зайнята хоч чимось, аби не гуляла цілими днями. Із-за цього в мене з самого дитинства виникає почуття, що я недостатньо працюю, що я нічого не роблю задля свого майбутнього. І зараз таке ж, але мозок то розуміє, що я все зробила, що могла, зараз потрібно просто чекати.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Мария Валериевна Радченко (Дніпро) · Answer 1 · 2022-09-13 01:05:11

Доброго вечора.

Ви пишете, що мама спочатку сердилася через те, що хлопець буває у вас вдома, а потім звикла. Можливо, і до нового хлопця звикне?

Шкода, що Ви почуваєтеся винною через те, що у Вас є особисте життя і Ви займаєтесь сексом. Мати стосунки з хлопцем у Вашому віці цілком природно, тут нема чого соромитись.
Думаю, мама спроектувала на Вас свій токсичний сором, своє власне ставлення до сексу, і через це Ви тепер почуваєтесь погано. Серед старшого покоління бувають люди, які до теми інтимного життя ставляться з упередженням, Можливо, Ваша мама сама мала якийсь негативний досвід і намагається Вас застерегти, бо проектує власну тривожність. Але напевне знати свої мотиви може лиш вона сама, так що краще спитайте про них у неї.

Можете сказати щось на кшлалт "Мамо, дякую, що ти турбуєшся про мене. Але я дорослішаю і мені потрібен особистий простір. Я думаю про своє майбутньє навчання, але особисте життя для мене теж важливо. Якщо хочеш, можу познайомити тебе зі своїм новим хлопцем (якщо вони ще не знайомі)."
або "Я тебе люблю, і я вже достатньо самостійна, щоб жити окремо." (Коли Вам буде 18) Тощо.

Ви скоро станете повнолітньою, матимете змогу самостійно жити, навчатись у ВИШі і записатись до психотерапевта.
Поки Вам ще немає 18 років, консультування у психотерапевта за законом можливо лише з дозволу батьків, але і Ви самі можете звернутись до психолога у психологічній службі свого навчального закладу, якщо така буде.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 2 · 2022-09-13 04:34:21

цитата:

показати їй

Пока Вам не исполнилось 18 лет, Вы зависите от своих родителей, которые несут за Вас ответственность.
Пока Вы не будете работать, то будете зависеть от мамы и дальше, по крайней мере - материально.
Поэтому имеет смысл отделяться, если Вы хотите жить своей жизнью и не испытывать чувство вины.

Ольга Юріївна Петрова (Дніпро) · Answer 3 · 2022-09-13 09:54:14

Добрий день, ви правильно написали, що матері ви нічим не довесте свою "правельність". Можливо вас мати ревнує до хлопця, зараз в вас перехідний етап від дитини до дорослого, мама може хотіти більше за вас торбуватися, звичайно і більше через те на вас кричати. Бо доросла людина з дорослою говорить на рівних, а коли йдуть претензії та крики, то є батьківська позиція до дитини, тобто зверхня.
Якщо в вас з мамою доволі теплі стосунки, можливо є сенс поговорити з нею про свої почуття, також не забуваючи про її, як ви відмітила вона також на нервах. Тож таким не зовсім здоровим способом як вививедення в вас почуття провини, вона може скидати своє напруження.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 4 · 2022-09-13 14:11:31

Что случится, если вариант в ВУЗом не получится?
Есть ли у вас запасной план?
Вам уже 17 лет, скоро вы станете совершеннолетней. Пора сепарироваться от мамы и понимать, что вы будете жить свою жизнь, вам не нужно ее одобрение, разрешение, не обязательно иметь те же ценности, взгляды на жизнь и желания.
Стоит подумать над тем, чтобы с 18 лет постараться хотя бы частично содержать себя, поскольку материальная зависимость еще больше привязывает вас к маме и вызывает чувство вины за то, что вы живете не по ее указке.
Хотя, в целом, тема сепарации это для достаточно длительной работы с психотерапевтом.

Ольга Юріївна Петрова (Дніпро) · Answer 5 · 2022-09-13 14:19:34

Дуже прикро що ваша мама вдається до таких маніпуляцій. Мабуть в неї є концепція що соціальні здобутки та активність це маркери успіху. Самі ви як вважаєте? Заслужили ви самі перед собою відпочинок та на теплі підтримуючі відносини зі своїм хлопцем ? І тут я би хотіла щоб ви не тільки на рівні мислення задумались а ще на рівні тіла та почуттів. Що зі мною, коли я дозволяю собі те що я хочу?

Татьяна Валентиновна Афанасьева (Київ) · Answer 6 · 2022-09-14 11:46:39

Добре, що ви ділитесь накопиченими емоціями, не тримаєте їх в собі. Наразі ви перелікували цілу низку проблем. Було б добре розложити все це по полицям, поспілкуватись з психологом один на один, з дозвілу мами. Можливо, навіть разом з мамою.

Не розумію чи правильно живу