Question

19-11-2022

Доброго дня!
Хотіла б почути Вашу думку та поради відносно ситуації, що склалась у нашій родині.
З чоловіком одружені 4 роки, маємо синочка 2 роки. В сім'ї, як і у всіх мабуть, бувають свої нюанси, але в цілому все добре.
Зовсім інша ситуація з батьками чоловіка.
Коли лишень одружилися стосунки склалися більш, ніж добре. Зі свекрухою часто зідзвонювалися, радилися, часто їздила допомагати їй по господарству, в городі та побуті в цілому. Після народження сина все частіше почала помічати, що її "забагато" у нашій сім'ї, раніше, мабуть, просто не хотіла того помічати. Почалися з її боку питання нетактовного характеру, типу...
Скільки отримала декретних виплат, на що витратила, скільки привіз чоловік (він працює далекобійником і вдома буває не часто), скільки дали цей місяць мої батьки (вони по можливості допомагають нам фінансово), що і за скільки купила, чим годувала дитину, в чому купала, чим лікувала, проскакували і натяки щодо несхожості малого до їх родини і т.п., супроводжуючи усі ці питання своїми коментарями та невдоволеннями, якщо щось не по її. До внука прийти не мала поняття (при тому, що я з сином весь час сама, важко дуже було перші місяці, бо був КР, відновлювалася довго, дитина дуже неспокійна), якщо хоче поняньчити, то дзвонить, щоб привезла їй, постійно додаючи, що внук це сенс її життя! Привожу їм дитину, а там знову усі ці безтактні питання та коментарі. Пробувала пояснити коректно, що мені неприємні такі питання, а у відповідь - незадоволення і образи. Щоб уникнути серйозної сварки я просто віддалилася, стала значно менше спілкуватися і їздити до них. Після цього свекруха почала налаштовувати чоловіка проти мене, а далі то і взагалі почали говорити родичі та знайомі, що вона усім жаліється і розповідає яка я погана, помагати їм не їду, дитину бавити не привожу, гроші не туди витрачаю, дитині дороге купую, що син через мене до неї не горнеться, бо я налаштовую (хоча такого ніколи не було, навпаки, кажу, щоб їхав і навідував, бо це батьки). Дізнавшись про ці всі обмовляння я їй зателефонувала і напряму запитала чого вона обговорює це з родичами та спільними знайомими, а не пред'являє цих претензій до мене, а вона просто поклала слухавку і з того моменту уже рік повний ігнор.
Ні внуком, ні мною ніхто не цікавився, не дивлячись на війну та часті обстріли міста, де ми з сином перебуваємо, навіть з днем народження ніхто не привітав, лише чоловіку моєму дзвонять і вимагають, щоб віз їм дитину побавити. Свекір зайняв позицію свекрухи, мовляв, правий той, хто старший, не залежно від ситуації. Чоловік цілком і повністю підтримує моє бачення.
От так і живемо.
На душі паскудно так, що не передати, але йти на перемир'я першою не маю бажання (та тим паче цього ніхто і не потребує) і жодного кроку чи натяку для цього не зробив.
Останнім часом почали ще більше насідати на чоловіка, що хочуть побачити внука, щоб коли повернеться з рейсу відразу їм привіз.
Відпускати дитину до них (це за 60 км від нас) я не хочу. Син ще зовсім малий, дуже прив'язаний до мене, більше ніж на декілька хвилин навіть з чоловіком не залишається, а вони там то і взагалі чужі для нього люди, для дитини це буде шок і травма.
Запрошувати їх до себе і робити вигляд, що все нормально, у мене теж немає жодного бажання.
Весь час думаю як правильно вчинити в даній ситуації, бо чоловік скоро повертається з роботи. По суті вони ж ніби і дід з бабою дитині. А з іншого боку мені жахливо боляче та образливо, що ні допомоги, ні турботи від них ніякої, стільки гидоти наговорили людям, а тут прям я зобов'язана дати їм дитя.

Питання від: Іvоna90; Вік: 32

подобається запитання?

Підберіть дитячого психолога онлайн або в містах України.

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

19-11-2022 22:41:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329274 для Валентина Михайловна Жемчужникова

У чоловіка з батьками завжди були холодні стосунки, бо з дитинства відчував себе недолюбленим (там в пріоритеті менший син, тобто брат чоловіка). Після усіх цих витівок свекрухи чоловік до них не їздив жодного разу, до моєї образи на них відноситься з розумінням, відновлення спілкування від мене не вимагає. Коли батьки телефонують йому спілкується коротко, чисто відповідаючи на питання без подробиць. Сам їм не дзвонить. Коли запитую його як бачить вирішення конфлікту, то відповідає, що теж чекає коли батьки зроблять правильні висновки з усвідомленням того, що вчинили негарно. Мені іноді здається, що йому ця ситуація "болить" значно менше, ніж мені (можливо тому, що там з дитинства не було теплих відносин, у нього багато своїх особистих образ, плюс він весь час у рейсах і вдома буває рідко, а коли приїздить, то хоче насолодитися сином та часом з сім'єю, а не з'ясовуванням стосунків).
На даний момент я вже змирилася з тим, що рано чи пізно вони таки приїдуть у гості до внука. Порадьте, як правильно себе поводити, бо в мені і досі кипить образа за купу "бруду, яку вилили на мою голову" ні за що! Я хочу прямо в очі так і запитати "за що???", але боюсь, що конфлікт усугубиться, або перейде в скандал. Та все ж хочу розставити усі крапки над "і".
Причина по якій не хочу давати їм дитину - багатогранна. По перше, вони жодного разу за 9 місяців війни не поцікавилися здоров'ям та життям малого! По друге, сину ще немає повних двох років, він маленький зовсім, досі на ГВ і є невід'ємною частиною мене, а я особисто наразі не хочу підтримувати стосунки з людьми, які так себе повели. Як би дитина була самостійна і старша, то мусила б відпустити, а так сину вони чужі, він їх зовсім не пам'ятає і не знає ким вони йому доводяться.

Виберіть психолога для консультування з приводу відносин батьків та дітей

19-11-2022 22:58:42Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329277 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую. Відео подивилась, почерпнула для себе багато корисного. Суть своєї проблеми я усвідомлюю в повній мірі. Я відразу не вистроїла своїх особистих кордонів зі свекрухою, а потім, коли уже намагалася їх встановити, бо побачила її нетактовність та бажання керувати усім, то наткнулася на певну агресію (мабуть, від її нерозуміння), хоча говорила про свій дискомфорт дуже обережно, щоб не образити і не зробити боляче, та все ж...
Як уже є.
Зараз не можу зрозуміти як мені себе поводити далі. "Ковтнути" цих наклепів і бруду я не можу, а коли намагаюся пояснити, що мені боляче чи неприємно, то натикаюся на агресію, відсторонення та звинувачення у тому, що я погана, бо все не так, як раніше. Свекруха не готова до повноцінного діалогу, напевно і вияснення ситуації до кінця. Думаю, що вона коли навіть приїде до внука, то буде намагатися робити вигляд, що усе як раніше,та для мене такий варіант - не вихід із ситуації.

20-11-2022 08:55:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329294 для Светлана Владимировна Киселевская

Дякую.
Дослухаюсь до Вашої думки.

20-11-2022 10:34:48Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329306 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую Вам за змістовні та об'єктивні поради.
Щодо Вашого запитання...
На початку, коли я вперше дуже обережно висловила свекрусі свою думку, що мені неприємні певні її висловлювання, бо вони мене дуже ранять, сподіваючись на розуміння, висновки та подальший діалог, то я лише почула фразу "Все. Далі я німа." І з того часу почався тиск на чоловіка, обговорення за спиною усіх моїх дій та ігнорування мене при особистих зустрічах. Коли були на спільному святкуванні з ними, то вона відкрито говорила про мене погані речі родичам, відкликала окремо мого чоловіка та батька, маму і теж по за кутками висловлювала їм своє незадоволення, що я до неї не їду, не привожу бавити сина, що керую її сином і ще купу різного бруду, та коли я була десь близько чи підходила до спільної компанії, то уся мова відразу припинялася. З цього я зробила висновок, що вона не говоритиме відкрито. Хоча мені хотілося б вирішити цю ситуацію саме у такий спосіб.
"Заминати" усе не бачу сенсу, бо це лише усугубить ситуацію, принвймні з мого боку. Лукавити я зовсім не всію. Вважаю, що потрібно сісти, поговорити, кожному висловити свою позицію, обгрунтувати її, вказати межі своїх кордонів і уже, виходячи з почутого один від одного вирішити як будувати стосунки далі.

20-11-2022 11:41:54Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329314 для Светлана Владимировна Киселевская

Так, вважаю, що саме так повинні зробити дорослі свідомі та мудрі люди, щоб зберегти стосунки заради своїх близьких, а не ходити паскудити за спиною і маніпулювати ситуацією далі, виставляючи себе жертвою. А яка різниця хто кому і ким приходиться? Я не дозволяла собі жодного разу переходити рамки субординації, поваги до старших і т.п ., ніколи не використовувала ненормативну лексику чи підвищений тон. Я дійсно щиро хочу зберегти нормальні стосунки зі свекрами заради чоловіка та синочка, але не лише ціною своєї самопожертви та "прогинань".

20-11-2022 14:38:38Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329319 для Светлана Владимировна Киселевская

Я розумію, що всі не можуть думати і відчувати, як я, але...
Усі люди абсолютно різні по своїй натурі, цінностях, темпераменті, але ж при тому живуть, будують міцні сім'ї та гарні стосунки.
Я звернулася за порадою, бо хочу мати дружню родину та здорові стосунки в ній. Мене запитали, як це бачу я. Пояснила.
Тобто, якщо свекруха має іншу точку зору, ніж я, то конфлікт залишати невирішеним?
Тобто тут два варіанти... Або я опускаю голову і далі терплю порушення особистих кордонів нашої сім'ї і будую стосунки лише на своїй покорі та уступках, або ж тримаюсь своєї позиції і не підтримую стосунків взагалі???
Третього тут не дано? Я Вам правильно зрозуміла?

21-11-2022 12:47:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329332 для Павел Леонидович Басанский

Дякую Вам за розуміння та поради!
З чоловіком обговорювала усю цю ситуацію неодноразово. Він бачить моє сприйняття та біль від цього конфлікту, підтримує, але реагує значно "легше"... Просить не сприймати так глобально цю ситуацію, бо його мама "така" по відношенню до усіх... Їх батька контролює посекундно, має знати хто, де і скільки заробив, куди витратив, що робив і всі інші життєві нюанси. Тактовності їй бракувало завжди, тому не має близьким подруг та має багато конфліктів з усіма родичами.
Чоловікова позиція - схожа до Вашої, віддалилися по максимуму, нічого не розповідати, підтримувати стосунки "для годиться".
Я дослухалася до його думки уже після того, як віддалилася, але це лише спровокувало свекруху на ще більшу агресію, бо спочатку ж було усе так, як вона хотіла... Я приїздила по першому поклику, багато допомагала, розповідала та ділилася (до речі, все те, чим ділилася потім було використано у обговореннях мене з іншими).
Я не знала людини досконало, хотіла бути доброю невісткою, мати гарні стосунки, але все обернулося ось таким чином, що тепер мушу звертатися за допомогою...

21-11-2022 13:00:57Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329340 для Ирина Николаевна Островерх

Дякую Вам за відповідь та поради!
Щодо Вашого запитання...
Я хотіла б, щоб вона почула і зрозуміла чому так сталося у нашій родині та зробила висновки щодо своєї поведінки.
Чи почує вона? Не знаю. Скоріше за все, ні, бо така ситуація у неї не лише зі мною,а й з усіма іншими родичами. Свекір з нею свариться постійно, інша невістка її відкрито ігнорує,а інші родичі просто припинили спілкування.
У мене ж бажання - "достукатися" до неї, щоб і надалі мати нормальні стосунки, але не порушуючи наших особистих кордонів і не забираючи у сина бабусю.
Що відчуваю до неї? Зараз важко відповісти... спочатку дуже шкодувала її, бо вона така одинока, ніхто з рідних її не цінує, з її слів, (у неї маса гарних якостей - щедра, гарна господиня). На цьому спочатку і будувалися наші стосунки - побут, обговорення родинних відносин і т.п. А от зараз у мене велика образа... через її ігнорування, через плітки, через вплив на чоловіка. Хоча, я і досі пам'ятаю і ціную усе те добре, що було у наших стосунках, тому, напевно, і намагаюся усе це розрулити.

21-11-2022 21:40:04Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329348 для Валентина Михайловна Жемчужникова

Дякую Вам, що вказали на проблему, за якою дійсно прихована істина. Багато моїх комплексів родом з дитинства, в тому числі і бути усім доброю. Мами не вистачало завжди, за свої 32 роки жодної разу не відчувала її материнської любові, можливо, саме по цій причині не розмежувала кордонів зі свекрухою на початку стосунків, бо десь підсвідомо шукала у ній те материнське тепло. Зараз чітко усвідомила, що є над чим працювати, щоб не повторювати подібних ситуацій у майбутньому. Ще раз щиро дякую.

21-11-2022 21:43:01Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329355 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Відповім її ж словами...
"Все. Далі я німа".
Урок засвоїла.

21-11-2022 21:47:12Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 329366 для

Дякую Вам за відповідь.
Я ніби і старалась спочатку говорити про свої відчуття та потреби, щоб не накопичувати негатив та образу, при чому у дуже обережній коректній формі, сто разів вибачившись, до та після озвученого. Однак, мене не зрозуміли, мабуть.
Найбільший страх зараз як говорити і поводитися при наступних зустрічах, щоб не спровокувати ще більшого конфлікту чи скандалу.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Алексей Лемещук
(Одеса)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Ирина Островерх
(Харків)

Катерина Вовк
(Київ)

Схожі онлайн консультації

16-11-2022 Осознала власть матери над моей жизнью, как справиться?

09-11-2022 Сепарация (?) от родителей

05-11-2022 Як пробачити свою матір?

30-10-2022 Постоянные ссоры с мамой

27-10-2022 Мать делает лучше или вредит?

25-10-2022 як пробачити рідній матері її байдужість

24-10-2022 Своїм криком лякаю свою дитину

16-10-2022 Проблемные отношения с отцом дали своё сейчас

16-10-2022 Проблемы в семье

15-10-2022 Фин поддержка взрослой дочери

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 1 · 2022-11-19 18:09:49

Похоже, что у вас сложности с границами. Вам сложно сказать "нет", обозначить, что на вопросы, например, про трату денег я не отвечаю, это мое личное дело, мне неприятно, что вы таким интересуетесь.
Что останавливает?
По поводу обиды, что вам не помогают. Свекры не обязаны вам помогать. Это ваше с мужем решение родить ребенка, вам с ним и обустраивать ваш быт так, чтобы вы не выматывались с малышом - например, няня почасово.
Статус дедушки с бабушкой не предполагает, что они обязаны помогать растить ребенка, помогать в быту, сидеть с ребенком. Это все делается по доброй воли, из искреннего желания помочь. Оно есть, вам помогают - прекрасно, спасибо. Нет - ну что ж, бывает. Но это не их обязанность.
А вот по поводу поливания вас грязью, грубому обращению - вы имеете полное право не общаться со свекрами, заявлять о своих границах и говорить о том, как с вами можно, как нельзя.
По поводу того, чтобы давать ребенка свекрам, чтобы они поиграли, то тут важно заметить из каких соображений вы не хотите этого делать - ваша обида не дает либо же они плохо относятся к ребенку?
Вы можете попробовать давать общаться с ребенком, но, например, только в вашем присутствии, поскольку ребенок маленький, а ваши свекры весьма "языкатые" и способы говорить про вас гадости. Если их не устраивает - ну это их дело, значит будут без внука. При искреннем желании видеть ребенка это не станет помехой.
Хамят вам, оскорбляют - берете ребенка и до свидания. И так до тех пор, пока до свекровь не дойдет, что с вами нужно считаться и быть вежливой. Но закрыть им рот и пресечь их сплетни за вашей спиной, увы, нереально. Но уверена, что адекватные родственники разберутся, что к чему. А неадекватные вам ни к чему)
Возможно все же с внуком они смогут построить нормальные отношения и тогда будут просто с вашим ребенком иногда время проводить.
Вы мама и вы вправе устанавливать границы, как с вашим ребенком можно. Главное не переборщить и замечать за собой из каких чувств вы что-то делаете или говорите - из-за обиды, раздражения и злости на свекровь, чтобы ей насолить, или потому, что в вашей семье, например, есть определенные правила и вы не хотите, чтобы их нарушали.
Как реагирует муж на поведение матери?
Какие отношения с ним?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 2 · 2022-11-19 18:49:06

Добрий вечір, Івоно!

цитата:

Весь час думаю як правильно вчинити в даній ситуації, бо чоловік скоро повертається з роботи. По суті вони ж ніби і дід з бабою дитині. А з іншого боку мені жахливо боляче та образливо, що ні допомоги, ні турботи від них ніякої, стільки гидоти наговорили людям, а тут прям я зобов'язана дати їм дитя.

Так в чому, власне, питання? Ви й так поводите себе згідно свого бачення ситуації, своїх емоцій і своїх бажань(!)
Може, маєте сумніви щодо власного права вчиняти так, як вважаєте за потрібне? Або хочете щось змінити, але не знаєте, як? Тоді це може бути проявом втоми, відсутністю досвіду впевненої поведінки тощо.
На Вашу тему хочу запропонувати відео. На мою думку, воно допоможе дещо важливе пояснити та усвідомити.

УМЕНИЕ СКАЗАТЬ «НЕТ»
https://upsihologa.com.ua/audio-video-557

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 3 · 2022-11-20 00:27:41

цитата:

Зараз не можу зрозуміти як мені себе поводити далі

Вместо того, чтобы

цитата:

розставити усі крапки над "і"

что безусловно приведет к конфликту или

цитата:

перейде в скандал

для Вас имеет смысл проработать обиду на свекровь в индивидуальной психотерапии.
И заодно научиться уверенному (ассертивному) поведению, которое поможет Вам противостоять манипуляциям свекрови и отстаивать себя и свои желания.

Ответ отредактирован автором 20-11-2022 00:28:50

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 4 · 2022-11-20 09:38:09

цитата:

хоча говорила про свій дискомфорт дуже обережно, щоб не образити і не зробити боляче, та все ж...

Зрозумійте - лише говорити і виражати почуття замало. Потрібні дії. Послідовні, краще м'які за формою, але тверді по суті. Це неухильний прояв своєї позиції і спроможність витримувати психологічне навантаження з "того боку" і тиск своїх власних побоювань, вагань і тому подібного. Це і буде відповідь на Ваше запитання

цитата:

Зараз не можу зрозуміти як мені себе поводити далі.

цитата:

Свекруха не готова до повноцінного діалогу, напевно і вияснення ситуації до кінця.

Якщо не готова, то дайте їй час. В чому проблема? Хоча, звісно, проблема очевидна - мабуть, Вам хочеться якомога швидше подолати емоційний дискомфорт. Це зрозуміло. Проте поставтесь до нього як до податку на життя. Люди ж сплачують податки, бо це об'єктивна необхідність для існування спільноти.

цитата:

Думаю, що вона коли навіть приїде до внука, то буде намагатися робити вигляд, що усе як раніше,та для мене такий варіант - не вихід із ситуації.

Обміркуйте і поділіться, в чому Ви бачите вихід? Якого результату прагнете?

Ответ отредактирован автором 20-11-2022 09:38:35

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 5 · 2022-11-20 10:41:07

цитата:

Вважаю, що потрібно сісти, поговорити, кожному висловити свою позицію, обгрунтувати її, вказати межі своїх кордонів і уже, виходячи з почутого один від одного вирішити як будувати стосунки далі.

Вы считаете, что это возможно сделать?
Со свекровью?
Которая Вам уже высказала свою точку зрения и показала, как она будет себя вести -

цитата:

Все. Далі я німа." І з того часу почався тиск на чоловіка, обговорення за спиною усіх моїх дій та ігнорування мене при особистих зустрічах.

Что-то изменилось, на основании чего свекровь сядет с Вами и будет делать то, что Вы хотите -

цитата:

Вважаю, що потрібно сісти, поговорити, кожному висловити свою позицію, обгрунтувати її, вказати межі своїх кордонів і уже, виходячи з почутого один від одного вирішити як будувати стосунки далі

?

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 6 · 2022-11-20 14:14:40

цитата:

саме так повинні зробити дорослі свідомі та мудрі люди

Так должно быть в Вашей картине мира.
Но свекровь - другой человек, имеющий на происходящее отличную от Вас точку зрения.
Она Вам все уже сказала и все сделала.
Поэтому непонятно, по какой причине Вы считаете, что Вам поможет стол переговоров.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 7 · 2022-11-20 14:58:41

цитата:

то конфлікт залишати невирішеним?

Конфликт можно решить.
Но не с помощью стола переговоров, как Вы хотите.
А с помощью Вашего умения противостоять манипуляциям свекрови, которому Вам придется учиться в индивидуальной работе с психологом.

Вы собираетесь стучаться в закрытую дверь.
А кроме этого существует еще много вариантов того, как эту дверь можно открыть.

цитата:

Третього тут не дано?

Поэтому "дано" не только третье, но и четвертое, пятое, шестое и так далее.
А не только черное и белое, как это видите Вы -

цитата:

Або я опускаю голову і далі терплю порушення особистих кордонів нашої сім'ї і будую стосунки лише на своїй покорі та уступках, або ж тримаюсь своєї позиції і не підтримую стосунків взагалі.

Павел Леонидович Басанский (Київ) · Answer 8 · 2022-11-21 02:33:20

Доброго!

цитата:

Відпускати дитину до них (це за 60 км від нас) я не хочу. Син ще зовсім малий, дуже прив'язаний до мене, більше ніж на декілька хвилин навіть з чоловіком не залишається, а вони там то і взагалі чужі для нього люди, для дитини це буде шок і травма.
Запрошувати їх до себе і робити вигляд, що все нормально, у мене теж немає жодного бажання.
Весь час думаю як правильно вчинити в даній ситуації, бо чоловік скоро повертається з роботи. По суті вони ж ніби і дід з бабою дитині. А з іншого боку мені жахливо боляче та образливо, що ні допомоги, ні турботи від них ніякої, стільки гидоти наговорили людям, а тут прям я зобов'язана дати їм дитя.

Давати дитину їм Ви не зобов'язані. Більше того, скажу, що це психологічно небезпечно. І для хлорчика, і для Вас. Тому що така людина 100% буде настроювати дитину проти Вас. Спочатку випитувати в нього про маму, а потім казати йому гидоту в прихованому вигляді, і переманювати його на свій бік подарунками, смачненьким тощо. Ситуація хрестоматійна, багато разів стикався з подібним. Непорядність в такому випадку - це норма. Іншого й очікувати не треба. Тільки дистанція, якнайбільша. І "0" інформації про родину. Щоб нічого не знала взагалі. Хоча все одно щось вигадає та всім розповість.
Непогано було б також навчитися протистояти маніляційним технікам свекрухи.
Раджу Вам поговорити з чоловіком і все відверто йому розказати. Впевнений, що він в курсі можливостей своєї матері щодо оговорів та численних маніпуляцій, тому що й сам це відчував на собі. З дитинства.

Ирина Николаевна Островерх (Харків) · Answer 9 · 2022-11-21 10:16:19

Вітаю!

"Я звернулася за порадою, бо хочу мати дружню родину та здорові стосунки в ній."

Розумію ваше прагнення мати дружню родину, але на жаль це ваше бажання може стати нездійсненим, враховуючи що воно залежить не тільки від вас.

"Тобто, якщо свекруха має іншу точку зору, ніж я, то конфлікт залишати невирішеним?"

Що б ви хотіли донести свекрусі у конфлікті? Чи вона є тією людиною, яка може вас почути? Що ви відчуваєте по відношенню до цієї жінки?

"Тобто тут два варіанти... Або я опускаю голову і далі терплю порушення особистих кордонів нашої сім'ї і будую стосунки лише на своїй покорі та уступках, або ж тримаюсь своєї позиції і не підтримую стосунків взагалі??? Третього тут не дано? Я Вам правильно зрозуміла?"

Завжди є набагато більше варіантів. Вам необхідно вчитися ставитися до свекрухи сприймаючи її такою як вона є. Враховувати її характер і вже з цього будувати свої особисті кордони. А для я цього вам треба працювати над своєю реакцію до інших, над своїми почуттями, емоціями та помилками мислення, які не поки що не дають вам об'єктивно сприймати реальність.
Все це можна пропрацювати у індивідуальній роботі з психологом.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 10 · 2022-11-21 13:04:16

Вам стоит поработать со своими переживаниями и потребностью быть хорошей, угодить, наладить отношения.
За этим стоит вовсе не свекровь, а ваши какие-то детские потребности.
Да, максимально ограничить общения частично поможет, но не сильно. Вы сама себя будете постоянно "съедать" прокручиванием диалогов в голове со свекровью, поиском разных форм, как наладить отношения, стараться хоть как-то донести до нее, что она не права и так нельзя. Энергии это заберет огромное количество. А это истощает.
С учетом того, что маленькие дети требуют больших энергозатрат, то у вас ничего не останется на себя. Да и на ребенке будет сказываться ваше состояние.
Поэтому стоит работать с психологом индивидуально, чтобы освободиться от мыслей, переживаний про сверковь

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 11 · 2022-11-21 13:39:37

цитата:

Я приїздила по першому поклику, багато допомагала, розповідала та ділилася (до речі, все те, чим ділилася потім було використано у обговореннях мене з іншими).

Тож які висновки маєте зробити на майбутнє, безвідносно свекрухи?

Ольга Стратій (Тернопіль) · Answer 12 · 2022-11-21 16:19:29

Прислухайтесь до себе. Дитині буде добре так як Ви вирішете, оскільки ще в симбіозі. Визначте, що Ви хочете від стосунків з батьками, що готові дозволити і в яких межах. Злість варто проговоювати по адресу, не ображаючи і не принижуючи, якщо правила (рамки) взаємодії озвучені. Можна і треба говорити про свої емоції і потреби.

Не складаються стосунки зі свекрами. Порадьте.