Мене дратує, що націоналізм став мейнстрімом

Доброго дня! Одразу поясню, що в цій війні я однозначно за Україну та підтримую ЗСУ. Але останнім часом все більше помічаю, що мені все більше не подобається те як змінилося наше суспільство під час війни, хоч і розумію причини, і якщо до 24 лютого наше суспільство, як на мене, було ближче до ліберального то зараз, в значній мірі, мейнстрімом став націоналізм. Я маю на увазі той факт, що зараз для багатьох найважливіше, хто і якою мовою розмовляє. І якщо людина російськомовна, то її часто автоматично сприймають, як зрадника, в незалежності від політичної позиції та поглядів. Так само і з книгами, деякі навіть проводять акції по утилізації російськомовної літератури. І я ще можу погодитися, якщо це книги пропагандистські, але кому завинили книги хоч і російською, але антивоєнної тематики чи вірші написані харків'янами чи одеситами ще до війни? На мою думку, найважливіше що є в книзі - це її зміст та закладені там ідеї, а не мова на якій вона написана. Як і в людині, кожна людина - це неповторна особистість, і тільки потім вона має національність. Я тільки за популярністю української солов'їної мови, мене вона дуже подобається, але проти хейта між українцями за те, хто якою мовою розмовляє, думає, пише ( Мені боляче через те, що більшість з того, чим я жила до цього тепер асоціюється з ворогом. І все менше відчуваю, що можу вільно дихати. Ніби хейт, хейт, хейт з усіх сторон. Вороги вбивають, а свої не приймають такою, як я є. Як змиритися з тим, що суспільство стало іншим? Дякую заздалегідь