Марія, доброго часу доби!
Ваші відчуття зрозумілі і вони в сьогоденні притаманні багатьом, хто перебуває за кордоном, і це називається обезцінювання.
Те, що для Вас на данном часі є болісним, будь то втрата улюбленої хусточки або самотність, проблеми в коханні чи на роботі - це Ваше актуальне життя і без будь яких порівнянь воно має сенс і конче важливе саме для Вас! Не в порівнянні з кимось або з чимось, а саме для Вас! Це важливе надбання для себе - підходити збалансовано до свого життя не порівнюючи себе, свої плани, свої дії ні з ким але враховуючи значущих для себе людей. Над цим наиком буде не зайвим попрацювати з фахівцем - з психологом.
цитата:
Є страх осуду та почуття недоречності
цитата:
у звязку з війною є страх, що це сприйматиметься як хизування тим, що живу в безпеці.
Страх осуду - це запит на терапію. Я б радила з цим розібратися раз і назавжди. Бо щоб Ви зараз не обрали - Ви завжди будете це робити з оглядом на цей страх, тому будете стримувати себе, забороняти, соромити себе... і як результат Ваша робота не дасть бажаного результату.
Осуду кого саме Ви боїтеся?
цитата:
Вести блог після завершення війни і після перемоги.
Після завершення якої саме війни?
У світі
війна іде перманентно. Десь деінде - постійно ідуть бойові дії. Тоді недоречно буде вести Ваш блог англійською до тих пір поки всі війни в світі не закінчаться, а українською - поки
війна в Україні не закінчиться - Ви цього чекаєте? То якщо - так, то на Вашу думку коли таке може бути, через скільки років?