Question

30-01-2023

мої батьки не хочуть вести мене до психолога і навіть не дозволяють іти туди самій. вже чотири роки я страждаю, не знаю, що коїться зі мною, але мені усі кажуть тільки про те, що це всього навсього перехідний вік і скоро воно закінчиться. ні, воно стає все гірше і гірше. це напевно почалося все з булінгу від однокласників, який почався коли мені було 11. коли я захищалась від образ, то з мене починали глузувати сильніше і я вирішила цього вже не робити, а дозволяти їм мене ображати. я ніколи не була товстою, але вони бачили мене прямо Шреком і завжди казали таке в обличчя. коли я почала худнути і при зрості 160 важила 31 кг, вони вже знущалися з моєї зовнішності, хоча я не така і страшна. але вони вже присвоїли мені той комплекс і я ненавиджу себе. можливо це все із-за того, що я добре вчилася та не була з багатої родини. у мене не було і немає одягу, в якому б мені подобалося ходити, а батьки завжди купляють те, що мені не подобається і змушують носити це 5-6 років зі словами «ми теж носили так, це нормально». в 12 років я закохалася у дівчину і знаючи, що мої батьки люті гомофоби, почала себе ненавидіти ще й за орієнтацію, хоча я досі по дівчатам. упродовж всього цього часу наді мною продовжували знущатися однокласники і в обличчя казати мені «ти уродка». я казала про це батькам, їх відповідь була «не звертай на них уваги» і все. потім вирішила, що сенсу їм щось казати взагалі немає, бо допомоги я не дочекаюся. три роки поспіль я наношу собі порізи, або стрижу волосся, бо під час нервових зривів я не знаю, що мені робити. у мене дуже часто буває істерика и я не можу контролювати сльози. я завжди плачу, б'ю себе чи взагалі ріжу. я пережила 8 місяців окупації (я з міста Ізюм, але нарешті живу в Харкові, з причини, що мені треба вчитися, а там інтернету немає) і мене хотіли зґвалтувати росіяни. я про це теж не говорила нікому, бо сенсу не бачила. я рада тільки тому, що я відбилась від них і лишилась не займаною.
чого я сьогодні вирішила написати це сюди? тому що знову зі сльозами на очах благала матір дати мені грошей хоча б на одну єдину консультацію до психолога, бо я так більше вже не можу і відчуваю, що скоро помру. вона звичайно нагримала на мене зі словами «що у тебе не так в житті? чого тобі не вистачає?» і після цих слів я вже не могла продовжувати з нею розмову. я закрилася в кімнаті і з тих пір вже другий день відмовляюся від їжі, бо просто не можу нічого їсти. мені погано навіть від неї. будь ласка, допоможіть мені хоч якось. у мене звісно є друзі і навіть дуже багато друзів, але вони не професіонали і не можуть мені нічого підказати чи як-небудь допомогти.
благаю вас, хоч хто-небудь.. мені дуже страшно, що у мене скоро все закінчиться навіть не розпочавшись.

Питання від: міо; Вік: 16

подобається запитання?

Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.

31-01-2023 18:06:06Доповнення від автора

вони взагалі проти цього, бо вони особисто мені це в обличчя казали, що так як на їх думку у мене «все нормально і ніяких проблем бути не може», то мені і психолог не потрібен.

Виберіть психолога для консультування з приводу апатії та депресивного стану

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Катерина Вовк
(Київ)

Ирина Островерх
(Харків)

Схожі онлайн консультації

25-01-2023 Бессонница.Как справится?

23-01-2023 у мене підозра на біполярний розлад

22-01-2023 Не знаю що зі мною

21-01-2023 Ненавижу себя

13-01-2023 Депресія?

27-12-2022 Мне страшно признать то, что я разлюбил человека

07-12-2022 В чому різниця психогенної депресії та стресового розладу?

22-11-2022 Что...

20-11-2022 Я устала від життя

13-11-2022 Я залежний, я слабкий, я заплутався та взагалі втратив зацікавленість до життя.

Виталий Викторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 1 · 2023-01-30 19:03:56

Ваші батьки взагалі проти щоб Ви звертались до психолога, чи проблема у фінансовій складовій цього питання, як гадаєте?

Виталий Викторович Бондарчук (Вінниця) · Answer 2 · 2023-01-31 20:58:02

Ви описали безліч проблем з якими Ви зіштовхнулися і які Вам не дають спокою. Зрозуміло, що про більшість з них Ваші батьки не знають і не особливо хочуть знати і навіть серце батьківське їм нічого не підказує. Але те що Ви перебували в окупації і навіть зараз не знаходитесь у повній безпеці і те що Ви благали із сльозами на очах про допомогу психолога і те що Ви відмовляєтесь від їжі - яким чином можна сказати що все нормально і проблем бути не може?
Що я можу сказати: ходити нікуди не треба, грошей платити не треба (оскільки Ви перебували в окупації я надам Вам допомогу безкоштовно і онлайн), але все що треба - переконати Ваших батьків дати згоду на роботу з психологом.

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 3 · 2023-02-01 05:54:29

цитата:

три роки поспіль я наношу собі порізи,

цитата:

б'ю себе чи взагалі ріж

С этим Вам надо обращаться не к психологу, а к врачу.

цитата:

вони взагалі проти цього

Попробуйте самостоятельно обратиться в Центр социальных служб для семьи и молодежи по месту жительства. Там ведут прием бесплатные психологи. Какое-то количество консультаций Вы получите.
Это конечно не решит проблему, потому что Вам нужна психотерапия, но хоть как-то поможет.

я вже майже довела себе до суїциду