Як відпустити людину та минуле
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Як відпустити людину та минуле
| Тетяна Гергель (Київ) 17-04-2023 09:39:06 |
|
| 17-04-2023 10:36:27Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339447 для Тетяна Гергель Добрий день. Я звичайно хотіла все повернути, але я так бачу по його поведінці, що йому не дуже воно і потрібне... Складається таке враження, що йому і не дуже я потрібна вже, але й відпустити шкода. Тому я розумію, що мені правильно було б його самій відпустити, але мені дуже боляче від цього і я зараз не можу з цим змиритись, і у глибині душі сподіваюсь, що ми будемо разом |
| 17-04-2023 10:39:01Доповнення від автора |
| Він ще давить, що це ж я його покинула та поїхала. Але, коли я їхала, він казав, що розуміє мене, чому я так роблю, розуміє, що він також винен. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 17-04-2023 10:42:12 |
Добрий ранок!
цитата:
Допоможіть порадою, будь ласка Чи розумієте ви причини, через як зіпсувались стосунки? цитата:
моя дитина цитата:
підтримки було мало. Мені здається, що ви не були зареєстровані в шлюбі. Правильно? цитата:
вирішила поїхати в іншу країну від нього Відредаговано автором 17-04-2023 10:43:17 
|
| 17-04-2023 11:43:33Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339454 для Владимир Анатольевич Тарасенко Познайомились на роботі. Він мені сподобався, я перша зробила крок, він відповів, все складалось зрозуміло, ініціатива від нього була одразу.Він українець, як і я, ми вирішили ще перед війною поїхати закордон, щоб разом заробити грошей на спільне майбутнє. Я вважаю, що причиною, через яку зіпсувались стосунки, це були труднощі закордоном, мені було дуже важко фізично, робота була важка, адаптація закордоном, початок війни, всі на нервах, я забрала дитину, з дитиною дуже важко закордоном, так в почались сварки, він почав затримуватись х друзями після роботи, я почала нервувати. Так і почались постійні сварки. Замість підтримки я почувалась самотньо. І ми почали віддалятись. Дитина не наша спільна, її батько в Україні, не допомогає нічим нам. Я була налаштована категорично на нове життя, але він зовсім змінив поведінку і я наївно подумала,що все ще буде добре, що він зромів, що був неправий і приїде до мене. І так я знову розворушила свої почуття і надії. І зглву сама собі зробила боляче. Виходить, що я дійсно не поважаю свій вибір.. |
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 17-04-2023 14:39:48 |
цитата:
її батько в Україні, не допомогає нічим нам. цитата:
Дитина не наша спільна цитата:
Я була налаштована категорично на нове життя, але він зовсім змінив поведінку і я наївно подумала,що все ще буде добре, що він зромів, що був неправий і приїде до мене. І так я знову розворушила свої почуття і надії. І зглву сама собі зробила боляче цитата:
Виходить, що я дійсно не поважаю свій вибір.. Як думаєте, що потрібно зробити, аби йти за своїми бажаннями? Задовольняти свої, а не чиїсь потреби?
|
| Павел Леонидович Басанский (Київ) 17-04-2023 19:28:11 |
цитата:
Я була налаштована категорично на нове життя, але він зовсім змінив поведінку і я наївно подумала,що все ще буде добре, що він зромів, що був неправий і приїде до мене. І так я знову розворушила свої почуття і надії. І зглву сама собі зробила боляче. Виходить, що я дійсно не поважаю свій вибір.. Навіщо себе дурити? Якщо б зробили справжній вибір тоді - не було б цього питання психологам. Що це за вибір такий? Вирішили одне - поїхали, а потім передумали. І зробили інший вибір - протилежний. Тепер прийшов час знову передумати? Це характерна для Вас поведінка? А може це й не було вибором, а такою грою: поїду й подивлюся на його поведінку - чи побіжить він за мною, чи захоче повернути?
|
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 17-04-2023 20:36:36 |
Доброго дня! Колеги дали вже багато мудрих порад, тому не стану повторюватися...
У мене до Вас одне питання. А чому Ви не одружилися одразу, як почали жити разом? Він Вам пропонував шлюб? Окрім того, Ви пишете: "Останні приблизно пів року стосунки дуже зіпсувалися, доходило до того, що могли не спілкуватися місяць, при цьому жили разом. Почались ці всі проблеми закордоном,коли все важко, на мені робота, моя дитина, підтримки було мало. Я не витримала..." Отже, як на мене, те що сталося, цілком закономірно... Ви взяли на себе занадто багато і просто ледь не впали під важкою ношею... Окрім того, карати себе безкінечно - лише погіршити свій стан. Як на мене, потрібно почати "розв'язувати вузлика" вже з того моменту, як воно є... Ви пишете, що дуже емоційна, що е вистачає мудрості... Але ж мудрість є лише тоді, коли передається від мами, або напрацьовується вже самостійно разом із необхідними знаннями про правила стосунків з чоловіками... Як склалися стосунки у Ваших батьків?
|
| 18-04-2023 11:08:34Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339460 для Владимир Анатольевич Тарасенко Розлучились, тому що були постійні скандали з його сторони, у мені пройшли почуття до нього, і я сама подала на розлучення.Щодо стосунків між дитиною і цим чоловіком, то він гарно вміє знаходити з дітьми спільну мову, у них було дружнє спілкування. Так, вважаю, що все йде, мабуть з дитинства. Права вибору мені майже не давали, мене виховував строгий дід військовий, полковник, він мене любив, але він був дуже строгим і все мало бути "по його" |
| 18-04-2023 11:10:28Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339460 для Владимир Анатольевич Тарасенко Як думаєте, що потрібно зробити, аби йти за своїми бажаннями? Задовольняти свої, а не чиїсь потреби?--- Мабуть, треба спитати себе чесно, що я насправді хочу і що мені дійсно потрібно |
| 18-04-2023 11:14:53Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339503 для Павел Леонидович Басанский Мабуть така поведінка дійсно характерна, раз я так роблю... Тільки питання, що мені з цим робити... Як знайти себе, поважати себе, у мене зараз таке відчуття,що я себе втратила та почуття, що немає ніякого ні в чому сенсу взагалі, здається,що я не буду більше щаслива і що зустріти нову людину дуже важко, важко будувати нові стосунки з самого початку. Тому я напевне і намаюсь все повернути, тому що мені з ним було добре, колись, і я відчуваю себе винною, що не змогла вберегти |
| 18-04-2023 11:23:16Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339512 для Алла Григорівна Веленко Так, ви праві, мама не найкращий приклад мудрості, хоч і живе зі своїм чоловіком вже 20 років, але вона йому багато що видавала, що, як на мене, вибачати не можна.Батьки мої розлучилось,коли мені було 5 років. Тато зрадив мамі, мама мене забрала, і він став жити з коханкою, мене віддали діду з бабусею, так мама вирішила. Вона мене забирала на вихідних. Тато взагалі не брав участі у вихованні, коли я стала старшою, я стала ходити до нього у гості, або він приходив, раз на тиждень. Я пам'ятаю,що було мені дуже образливо і боляче, бо я до нього була дуже прив'язана у дитинстві. Але бабуся з дідом(це були його батьки) наполягали на нашому спілкуванні, якщо не вони, він би мабуть взагалі за мене забув, хоча як я була мала, і батьки були разом, він дуже добре до мене ставився. Зараз ми з ним спілкуємось, але рідко. |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 18-04-2023 12:13:38 |
Ну що ж..от і відповідь на те що сталося... Насправді, як це не гірко, Ви і не могли повести себе по іншому... Ви пишете, що мама багато чого прощала батькові, чого прощати не можна було... Але чи не так само і Ви себе поводите, тягнучи на собі все, аж поки не "падаєте" від втоми?
Окрім того, прослідковується образа на батька, що опосередковано проявилася у вигляді категоричності та нестримності до чоловіка, у невмінні висловлювати свої почуття одразу і у спокійній формі... Все що з Вами відбувається - це закладені з дитинства, так звані родові програми та установки, про які не здогадуєтеся, але які керують Вами та Вашим життям. І до тих пір поки Ви їх не зміните, на превеликий жаль, і в нових стосунках поведете себе дуже схоже... Як на мене, немає сенсу зараз так знущатися над собою. А от почати повністю "перезагрузку" родових програм - це найкращий вихід. Знаю багато випадків, коли жінка, починаючи кардинально змінюватися, несподівано змогла повернути і старі стосунки, тільки вже в новому форматі... А навіть, якщо і не повернути старі, то, повірте, чоловік притягнеться, була б готова до стосунків сама жінка..
|
| 18-04-2023 12:43:38Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339559 для Алла Григорівна Веленко Дякую за пояснення.. а як мені проробити ці установки? |
| Алла Григорівна Веленко (Київ) 18-04-2023 12:59:17 |
1
Щоб "перезавантажитися" повністю, потрібна робота, насамперед, з самими установками. На превеликий жаль, самостійно зробити це дуже важко без спеціальних знань та серйозної професійної підготовки. А інколи і не можливо. Адже, нам важко бачити себе та своє життя відсторонено, ми знаходимося всередині своєї "системи". Найкраще це робити з психологом, який працює з такими проблемами і має достатній досвід у цій сфері. Окрім того, коли людина починає вже свідомо рухатися шляхом трансформацій, саме життя починає допомагати, тим паче у такий час, як зараз. Інколи достатньо декількох зустрічей, щоб почалися суттєві зміни. Відредаговано автором 18-04-2023 13:01:38
|
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 18-04-2023 16:44:17 |
|
| Павел Леонидович Басанский (Київ) 19-04-2023 02:54:37 |
цитата:
Мабуть така поведінка дійсно характерна, раз я так роблю... Тільки питання, що мені з цим робити... Як знайти себе, поважати себе, у мене зараз таке відчуття,що я себе втратила та почуття, що немає ніякого ні в чому сенсу взагалі, здається,що я не буду більше щаслива і що зустріти нову людину дуже важко, важко будувати нові стосунки з самого початку. Тому я напевне і намаюсь все повернути, тому що мені з ним було добре, колись, і я відчуваю себе винною, що не змогла вберегти Знайти себе, сенси існування, опору всередині власного "Я" та навчитися будувати здорові стосунки, БЕЗ залежності - це запрос на індивідуальну психотерапію. Як і штучне почуття провини, від якого можна досить легко позбутися.
|
| 19-04-2023 19:39:33Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 339566 для Владимир Анатольевич Тарасенко Я хочу спокою та взаємних почуттів, зрозумілих стосунків, але тягне до нього, хоча розумом я чудово розумію, що якщо мене не кохають, то мені там робити нічого. Як виявилось, у мене достатньо психологічних проблем, та треба їх вирішувати. Бо це все не здорово страждати за тим, кому ти не потрібна,я це розумію і дуже хочу цього позбутись. І відчуття вічної провини |
| Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) 20-04-2023 09:25:04 |
цитата:
Я хочу спокою та взаємних почуттів, зрозумілих стосунків, але тягне до нього, хоча розумом я чудово розумію, що якщо мене не кохають, то мені там робити нічого. Як виявилось, у мене достатньо психологічних проблем, та треба їх вирішувати. Бо це все не здорово страждати за тим, кому ти не потрібна,я це розумію і дуже хочу цього позбутись. І відчуття вічної провини Коли тягне до того, хто тебе не кохає, то це не про любов - це про емоційну залежність, в якій реалізується потреба з дитинства отримувати увагу і теплоту від холодного і недоступного когось з батьків. Своєрідна програма, закладена в ранні роки життя. Вона підсвідомо активується і спотворює здорове ставлення до людей. Вічна вина родом звідти ж. Тому можна витрачати роки на листування і розмови, а віз проблем залишиться там, де і був. Вирішити проблему не одне і те ж, що розмовляти про неї.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
…Реалізм – це таке сильне, живуче, величезне, вічно голодне чудовисько…
теми: відносини семья смысл жизни
