Question

19-04-2023

Я на протязі вже пів року відчуваю як змінилося моє життя і сприйняття тих чи інших ситуацій. Почалося все з тривог, можливл панічних атак. І я зрозуміла що мені треба звернутися до спеціаліста. Все наче було пояснено, і я потроху починала "дозволяти" як мене навчили казати собі, справи а не забороняти. Сказали що у мене є вибір хороших думок і поганих. Місяць проходить знову накатує, знову йду..і мені кажуть що треба не тільки це запам'ятати але і виробити звичку себе аналізувати, і налаштовувати на краще. Я вирішила що мені достатньо порад я сама зможу. Все наче тримається, починаю спочатку, все добре, але знову проходить місяць і я відчуваю самотність, таку велику що хочеться вити і мені не здається що це не нестача себе. Думки ,що краще б все зникло і полегшення від цих думок більше ніж коли я думаю про щасливі події в житті. Я не хочу помирати, у мене ніколи не було таких думок , просто мені іноді здається що набагато легше було б якщо б я зникла, наче і не було. Я боюсь, що це лише моя безвідповідальність за своє щастя, і я просто лінива і застрягла на одному місці. Звинувачення себе, жахливий режим сну що теж впливає на це все і небажання робити, те що приносить задоволення. І я здогадуюсь по якій причині це може бути.
Дякую за увагу і що прочитали це.

Питання від: Настя; Вік: 19

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

19-04-2023 09:41:27Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339634 для Марія Радченко

Дякую вам велике.

19-04-2023 10:24:18Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339639 для Светлана Владимировна Киселевская

Спочатку я звернулася з другим запитом і до онлайн -психолога і у мене був не дуже хороший досвід і я не зрозуміла, в чому полягає робота. І подумала не все так погано сама впораюся. Потім я знайшла через час у себе в місті і ходила, коли з'являлися власні кошти, мені давали завдання і я робила. Але до цього психолога я зверталася з запитом, як побороти свою лінь. Я казала деякі свої відчуття і такі думки негативні, але чула що у мене є вибір не думати про погане, і я перестала про це розповідати. А зараз відчула, що треба не боятися, що я видумую і запитати.
Дякую за ваші поради я обов'язково звернуся ще до психолога. Зараз в пошуках

19-04-2023 19:40:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339641 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Я дякую за вашу змістовну відповідь. Так я розумію, що дві сесії це дуже мало, але я зверталась на той час з другим запитом. Мої здогадки дуже, можливо примітивні, я просто повинна робити те що не вважаю потрібним і цікавим, замість того що хочу. Через це тривоги, що не встигаю зробити всі дедлайни, нічого не роблю, хвилююся і так по колу. Рішення наче дуже просте, піти з університету) але в силу того, що вимога моїх батьків отримати диплом і я розумію чому вони так ставляться, я не хочу радикально все змінювати. Але і надалі продовжувати так не можу. Мені здається якщо я закінчу навчання я просто зможу все на світі робити і бути щасливішою, але я не впевнена, що я буду робити хоч щось , я боюся що загубиться відповідь на питання чим я займаюся серйозним. І я , я мабуть просто не впевнена що зможу сама, без контролю( як наприклад в універі) з чимось справитися. Дякую ще раз.

19-04-2023 20:01:57Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339702 для Валентина Михайловна Жемчужникова

Дякую вам за відповідь. Все так, і я дуже боюся, цей страх того що я залишуся з розбитим коритом без диплома без нічого, а треба було всього потерпіти

20-04-2023 14:21:06Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 339780 для Владимир Анатольевич Тарасенко

Дякую вам велике за вашу допомогу.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Ирина Островерх
(Харків)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Нiна Уенем
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Марія Радченко (Дніпро) · Answer 1 · 2023-04-19 08:35:29

Доброго дня, Настьо!

цитата:

Я не хочу помирати, у мене ніколи не було таких думок , просто мені іноді здається що набагато легше було б якщо б я зникла, наче і не було.

Це ознака депресії, враховуючи, що такий стан у Вас триває достатньо довго. Якщо таке триває більше ніж два тижні, то можна вже підозрювати в себе депресивний епізод. Вам треба звернутися до лікаря-психіатра у психоневрологічний диспансер Вашого населеного пункту або області (безкоштовно) або у приватну клініку (платно). Вас запитають про фізичний та психологічний стан, продіагностують і випишуть медикаменти.
На "облік" не поставлять (зараз вже немає такого поняття), примусово госпіталізувати не будуть (це роблять, коли пацієнт намагається чи намагався зашкодити собі або іншим, становить загрозу своєму або чужому життю).

Ще Вам потрібна індивідуальна психотерапія, паралельно з лікуванням у психіатра. Адже клінічні дослідження показують, що найбільша ефективність при лікуванні депресії виходить, коли комбінують психотерапію та медикаментозне лікування. Удачі!

Светлана Владимировна Киселевская (Дніпро) · Answer 2 · 2023-04-19 09:30:44

Добрый день, Настя!

цитата:

Все наче було пояснено

Вы были у психиатра или психолога?
Если это был психолог, то по какой причине вы были у него всего 2 раза ( с разницей в месяц), а не остались на психотерапию?

цитата:

Чи можуть це бути ознаки депресії

Об этом вам может сказать только врач.

цитата:

Чи можуть це бути ознаки депресії чи просто заплутаності в собі

Вас интересует только этот вопрос?
Или все же есть желание решить эту проблему?

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 3 · 2023-04-19 09:51:10

Доброго ранку, Настю!

цитата:

ЧИ МОЖУТЬ ЦЕ БУТИ ОЗНАКИ ДЕПРЕСІЇ ЧИ ПРОСТО ЗАПЛУТАНОСТІ В СОБІ

Відповідь така - депресивний стан обов'язково пов'язаний з нерозумінням себе, з переживаннями, які блокуються, зі звинуваченням та пригніченням себе. І ще з багатьма речами. А якими конкретно, то визначає спеціаліст (лікар психіатр) під час очного спілкування з людиною.

цитата:

І я здогадуюсь по якій причині це може бути.

Який зміст ваших здогадок?

цитата:

Я вирішила що мені достатньо порад я сама зможу.

Як бачимо, на той момент ви переоцінили свої можливості. Так буває, особливо у молодому віці. Вважаю, що здатність реалістично ставитись до своїх можливостей, так само як і підтримувати себе в скрутні часи зможете розвинути в ході терапії, тобто співпраці з психологом. І цей результат досягається точно не за дві сесії. Процесс доволі тривалий, зате досягнення стійкі.

Відредаговано автором 19-04-2023 09:51:33

Анна Автондилова (Київ) · Answer 4 · 2023-04-19 10:41:38

Добрий день, Настя.
На фоні яких подій життя виник такий стан? Як було рік тому? Як ваше життя змінилося за останні півроку, що в ньому змінилось? З ким ви живете? Працюєте? Навчайтеся? Що у вас із сном, чому не можете його відрегулювати?

Відредаговано автором 19-04-2023 10:42:07

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 5 · 2023-04-19 14:10:58

Панические атаки это про подавление переживаний.
И с ПА, и с тревогой, страхами работают можно справиться лишь разобрав свои чувства и проживая их. Никаких заданий психолог не дает на первой сессии. На ней обычно идет сбор информации о вас, очерчивается круг тем, с которыми нужно работать. Кроме того, первые встречи это установление доверия. контакта. Не все и не всегда готовы сразу делиться переживаниями.

Валентина Михайловна Жемчужникова (Київ) · Answer 6 · 2023-04-19 19:54:32

У вас сейчас конфликт - быть хорошей для своих родителей или жить свою жизнь. Вы на распутье - сепарация и счастливая жизнь по своему сценарию (со своими ошибками, выводами и опытом) или оставаться маминой и папиной дочкой, за которую решили все и вроде тогда и ответственности меньше, а принятия больше. Но в то же время и свободы нет. Вы боитесь, что живя свою жизнь, вы будете отвергнуты родителями. Плюс страх ответственности за свой выбор. Потому столько тревоги и напряжения.
И это уже запрос на длительную психотерапию на сепарацию, на проживание этого конфликта.

Владимир Анатольевич Тарасенко (Запоріжжя) · Answer 7 · 2023-04-20 09:37:29

цитата:

Мої здогадки дуже, можливо примітивні, я просто повинна робити те що не вважаю потрібним і цікавим, замість того що хочу.

Погоджуюсь з вами - тиск "Потрібно" на власне "Хочу" провокує тривогу і страх. До речі, тривогу в даному випадку можна сприймати як сигнал, що сповіщає свідому частину особистості, тобто її "Я" про кривий спосіб збудження психіки. Ось так. Тому ігнорувати цей сигнал шкідливо і небезпечно.
Якщо далі продовжувати себе пригнічувати і утискати свої бажання, то сигнал стане ще голоснішим. Зрештою, виникають більш важкі наслідки. Природа людини та її організм не пробачають нехтування собою.
Отже вам потрібна визначеність. Потрібне рішення і доведення його до логічної реалізації, адже невирішений внутрішній конфлікт, що триває довго, тільки виснажує.

Відредаговано автором 20-04-2023 09:38:31