Стаття Синдром отчуждения це історія про мого 13 річного сина

Два роки тому я розлучилася з чоловіком, після цього мені стало відомо, що психологічний тиск, який я відчувала на собі від чоловіка, що і стало причиною розлучення, чинився також на дітей, яким батько нав`язував недитячі розмови з неправдивою інформацією та забороняв дітям розказувати мені про ці бесіди. Вдома батько налаштовував сина на негідну поведінку до мене та оточуючих. Тому син вирішив проживати з батьком. Я зверталася до міліції з надією на допомогу з їх боку - відповідь \'складу злочину нема\'. Від класного керівника в школі допомоги теж я не дочекалась - на мою думку аргументи тата виявилися для неї переконливими і він заборонив їй надавати мені якусь інформацію стосовно сина.
Я опинилася відрізаною від життя сина, а син у повному інформаційному полі батька. Також з цього інформаційного поля батько «поприбирав» всіх знайомих і друзів, які не підтримують його поведінку. Син опинився у практично повній ізоляціі. Нещодавно я дізналася, вже постфактум, що батько вивіз сина, дитину 13 років, за кордон, без мого відому, скориставшись законом, що під час воєнного стану не потрібно дозволу від другого батька. На сьогодні, я не знаю намірів батька, щодо перебування за кордоном, я не знаю статусу, в якому вони туди поїхали, я, навіть, не знаю де конкретно шукати дитину в якомусь випадку. Батько не дає мені відповідей на ці запитання.
В моему випадку присутні всі 8 симптомів, описаних в Вашій статті. Що я можу робити в ситуації, що склалася я вже не знаю. Я і вдіяти нічого не можу і відпустити сітуацію теж не можу, розуміючи в якому стані опинився мій син.