Question

03-09-2023

Добрий вечір. Років десь з 9-10 мені завжди подобалися герої серіалів. В дитинстві, а потім у підлітковому віці я думала, що от виросту і буде і у мене такий чоловік. Але мої фантазії розбилися об реальність. Я так і не зустріла чоловіка, який би був надійним і готовим брати на себе відповідальність. Мені навпаки зустрічалися хлопці, які хотіли, щоб я була головною в парі, хотіли, щоб я приймала рішення і за нього і за себе (той же, який знав чого хоче від життя і самостійно приймав рішення, мене не кохав, а просто приймав моє кохання). Я розумію, що марно чекати принца на білому коні. Ті хто мене близько знають кажуть, що я занадто романтична і живу в фантазіях та ілюзіях. Але чому всі дивляться ті ж серіали, що й я, але зрештою виходять заміж за звичайного чоловіка, який звішує все на жінку і не проявляє інтересу до сім’ї і жінки задоволені таким життям? Чому я так не можу? Мені постійно кажуть, що мені вже треба виходити заміж, але я не хочу жити так, як ті, що мені це радять. Майже у всіх сім’ях, які я знаю за все відповідає і керує жінка. Чоловік без жінки сам ніколи нічого не вирішує, погоджується з нею у всьому (не радиться, а саме погоджується), схиливши голову. В деяких жінка навіть кожного дня вибирає в чому чоловік піде завтра одягненим на роботу. Може для когось це і нормально, але для мене це неприйнятно. Я вважаю, що чоловік у 30+ років може сам підбирати собі одяг.
В моєму оточенні жінки в основному виходять заміж, бо вже вік підпирає, або жінка хоче дітей і про любов до чоловіка не йдеться. Ті ж одиниці, що вийшли заміж по любові отримують від чоловіка натомість тільки побут (в основному без його допомоги), часто навіть якісь докори і образи з його боку, знаючи, що вона його любить, а тому стерпить. В мене складається таке враження, що взаємного кохання взагалі не існує і це такий класний хід придуманий сценаристами для рейтингу серіалів, а в справжньому сімейному житті існує лише побут і постійне вирішення проблем. Чому мені хочеться якогось безумовного кохання з обох боків у парі, а в звичайних стосунках живуть разом, бо взаємно вигідно («бо вона гарна господиня, дбає про дітей», «бо він гарно заробляє», «бо пора заводити дітей» і т.д.? Я знаю багато таких пар. Але чому всіх моїх знайомих влаштовує таке сімейне життя, а мені хочеться якийсь нереальний кіношний видуманий сценарій відносин, хочеться переживати бурю емоцій? Допоможіть зрозуміти, чому серіали дивляться всі, а зачепило так тільки мене?

Питання від: Malibu; Вік: 27

подобається запитання?

Підберіть психолога для пар онлайн або в містах України.

Віталія Юріївна Мельник психолог Харків 03-09-2023 17:15:00

Добрий день.

цитата:

Але чому всі дивляться ті ж серіали, що й я, але зрештою виходять заміж за звичайного чоловіка, який звішує все на жінку і не проявляє інтересу до сім’ї і жінки задоволені таким життям? Чому я так не можу?

У кожної абсолютно людини є свої мотиви робити або не робити щось конкретне.
Ваше питання загально теоретичне в цьому ключі.
Чому ви так не можете - знаєте теж лише ви. І напевне ви знаєте відповідь на це запитання.
Мені б хотілося вас запитати, а чи хотіли б ви щось змінити?

👍 радити психолога:

Татьяна Штапова психолог Київ 03-09-2023 19:38:29

1

Павел Леонидович Басанский

цитата:

Я так і не зустріла чоловіка, який би був надійним і готовим брати на себе відповідальність. Мені навпаки зустрічалися хлопці, які хотіли, щоб я була головною в парі, хотіли, щоб я приймала рішення і за нього і за себе (той же, який знав чого хоче від життя і самостійно приймав рішення, мене не кохав, а просто приймав моє кохання).

Доброго дня. Ви можете зустріти ще одного (або не одного) чоловіка, який буде готовий брати на себе відповідальність, але при цьому Вас кохати. Напевно, такий самостійний чоловік не єдиний на всій планеті.

цитата:

Мені постійно кажуть, що мені вже треба виходити заміж, але я не хочу жити так, як ті, що мені це радять.

У Вас вже є готова відповідь для тих жінок, які радять Вам якнайшвидше виходити заміж. Це Ваше життя, і тільки Вам вирішувати, чи готові Ви до цього кроку.

цитата:

Але чому всіх моїх знайомих влаштовує таке сімейне життя, а мені хочеться якийсь нереальний кіношний видуманий сценарій відносин, хочеться переживати бурю емоцій?

Вам хочеться кожного дня переживати бурю емоцій у відносинах з одним чоловіком протягом років 50?

👍 радити психолога:

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Марія Радченко психолог Дніпро 03-09-2023 21:54:37

Доброго вечора.

В психології є поняття ідеалізації та знецінення. Ідеалізація - це коли щось виглядає для нас досконалим, навіть якщо не є таким насправді. А знецінення - це коли ми розчаровуємося в дійсності, бачачи, що вона не така, як хотілося б.

Не знаю, чи тільки Вас зачіпає тема романтизації стосунків, але певне що не тільки, бо кожна людина рано чи пізно стикається з реаліями життя і розчаровується в них.

Так, для створення стосунків бувають найрізноманітніші мотиви, і далеко не завжди вони про кохання. Але чи значить це особисто для Вас, що кохання неможливе? Я бачу тут помилку сприйняття, чорно-біле мислення: або все прекрасно і за ідеально прописаним сценарієм, або сірість, морок і нудьга. Життя багатогранне, і щоб побудувати здорові стосунки, дійсно потрібна праця. Досконалими вони не будуть, але певне будуть цікавішими за серіальні.

👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу романтичних відносин, конфліктів між закоханими

03-09-2023 22:14:58Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349789 для Віталія Юріївна

Ключове те, що я, як і всі нормальні люди, хотіла би створити сім’ю, але не на таких засадах, як моє оточення. Чи хотіла б я щось змінити? Я би хотіла зрозуміти чому я не можу побудувати гармонійних стосунків. В мене були знайомі дівчата, які казали «ну і що, що хлопець тобі не подобається? Пропонує зустрічатися – погоджуйся. Буде для послужного списку» (тобто, для досвіду). Мене все так дивувала ця фраза. Тобто виходить, що задля своїх інтересів можна маніпулювати іншою людиною? Я завжди відмовляла хлопцям, які мені не подобалися, щоб не морочити їм голову, і щоб вони замість того, щоб тратити час на мене і добиватися мене (якій він зразу не подобається) могли побудувати з кимось взаємні стосунки. І я не вважаю, що я була неправа. Змінитися? Ні (якщо мається на увазі стати такою як і всі). Я просто не можу зрозуміти чому ті, хто готові маніпулювати і використовувати чоловіків знаходять свою пару, а я не можу. До мене прив’язуються ті, які мені не подобаються, а ті, яких я кохаю, не кохають мене. Цей пазл ніколи не складається. І я роблю висновок, що справа у мені. Я не те, щоб хочу змінитися і всім догоджати, я хочу зрозуміти закономірність, чому все так.

03-09-2023 22:17:31Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349789 для Віталія Юріївна

І дякую Вам за відповідь.

03-09-2023 22:18:07Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349793 для Татьяна Штапова

Дякую за відповідь.
Так. Я би хотіла переживати бурю емоцій з одним чоловіком на все життя (в ідеалі хотілося б єдиного щасливого шлюбу, який передбачається на все життя). Я розумію, що у сімейному житті є всяке, бувають зради, душевний біль, розчарування, але хотілося б унеможливити все вищезгадане і побудувати гармонійний шлюб. Просто, щоб не лише сам побут і шлюб для галочки, а щоб ти знала, що йому важлива сама по собі, а не бо ти йому готуєш, його обходиш, йому вигідна і т.д.

03-09-2023 22:20:51Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349797 для Марія Радченко

Дякую за відповідь. Ви дуже правильно підмітили. В цьому і суть. В моєму сприйнятті чомусь так і є: або чорне (звичайні нудні стосунки), або біле (серіальні вигадані нереальні стосунки). Чомусь мені здаєтся, що третього не дано і реальні стосунки ніколи не будуть настільки насиченими як серіальні. В цьому і на мою думку проблема. Я це розумію, але не можу збагнути звідки корені цієї проблеми. Просто ніби заміть того, щоб будувати реальні стосунки я орієнтуюся на серіальні. Свідомо і підсвідомо стосунки в реальному житті мені асоціюються з проблемами. І зрештою виходить так, що в мене якось немає внутрішнього ресурсу починати стосунки, щоб 24/7 вирішувати проблеми. Тому останні років 5 я вже не починаю стосунків, знаючи, що це завідомо програна битва (що так, як у серіалі ніколи не буде, буде тільки гірше, будуть розчарування). Якась частина мене хоче сім’ю, а інша боїться.

Татьяна Штапова психолог Київ 04-09-2023 01:18:31

1

Павел Леонидович Басанский

цитата:

Так. Я би хотіла переживати бурю емоцій з одним чоловіком на все життя (в ідеалі хотілося б єдиного щасливого шлюбу, який передбачається на все життя). Я розумію, що у сімейному житті є всяке, бувають зради, душевний біль, розчарування, але хотілося б унеможливити все вищезгадане і побудувати гармонійний шлюб. Просто, щоб не лише сам побут і шлюб для галочки, а щоб ти знала, що йому важлива сама по собі, а не бо ти йому готуєш, його обходиш, йому вигідна і т.д.

Буря емоцій - це про закоханість, яка триває до 2-3 років. Далі відносини стають, як правило, більш спокійними. Є пари, які часто сваряться або періодично розлучаються та знову сходяться, щоб отримувати довше нові порції адреналіну. Але навряд чи для Вас такий шлюб буде виглядати щасливим. В шлюбі на все життя насправді багато рутини, навіть якщо партнери важливі і цінні один для одного. Свято не може тривати роками безперервно.

І напевно, не буває довготривалих відносин без розчарування та болю від вчинків іншої людини. Ніхто не буде жити так, щоб відповідати Вашим очікуванням. У кожної людини є свої бажання, цілі та проблеми. Партнер не може відчувати тільки радість та любов, він ще буде переживати злість, нудьгу, роздратування, печаль і т.д. Тільки тому, що він жива людина. Як і Ви. Якщо Ви не готові витримувати різні емоційні прояви партнера, а також свої, навряд чи зможете побудувати гармонійний шлюб.

цитата:

Чомусь мені здаєтся, що третього не дано і реальні стосунки ніколи не будуть настільки насиченими як серіальні. В цьому і на мою думку проблема. Я це розумію, але не можу збагнути звідки корені цієї проблеми.

Корені проблеми можна пошукати в дитинстві. Які у Вас були відносини з батьками? Які у них були відносини між собою? Зазвичай ці фактори впливають на вибір партнерів та відносини з ними.

👍 радити психолога:

Светлана Владимировна Киселевская психолог Дніпро 04-09-2023 06:01:50

Добрый день!

цитата:

Допоможіть зрозуміти, чому серіали дивляться всі, а зачепило так тільки мене?

Это происходит потому что вы

цитата:

занадто романтична і живу в фантазіях та ілюзіях

и все-таки ждете

цитата:

принца на білому коні

цитата:

мені хочеться якогось безумовного кохання з обох боків у парі

Вам хочется того, чего не может быть.
Потому что безусловная любовь бывает только у матерей к своим детям (и то, не у всех).

цитата:

Я би хотіла переживати бурю емоцій з одним чоловіком на все життя... Я розумію, що у сімейному житті є всяке, бувають зради, душевний біль, розчарування, але хотілося б унеможливити все вищезгадане і побудувати гармонійний шлюб. Просто, щоб не лише сам побут і шлюб для галочки, а щоб ти знала, що йому важлива сама по собі...

Вы хотите невозможного.
Потому что
1. Люди не могут постоянно "переживати бурю емоцій", так как это будет жизнь как на качелях.
Кататься безусловно всем нравится, но непродолжительное время.
2. Вы не сможете "унеможливити все вищезгадане", потому что действительно "у сімейному житті є всяке" и "гармонійний шлюб" - это скорее идеализированная картинка, к которой безусловно надо стремиться, но не у всех это получается.
3. И опять-таки, вы хотите безусловной любви, чтобы вас любили так, как мать любит своего ребенка - "а щоб ти знала, що йому важлива сама по собі".
И кстати, у мужчин безусловная любовь отсутствует. Такое есть только у женщин-матерей по отношению к своим детям.

И да,

цитата:

реальні стосунки ніколи не будуть настільки насиченими як серіальні

Потому что реальная жизнь - это не вымышленный сериал.
И в этом вы тоже правы -

цитата:

заміть того, щоб будувати реальні стосунки я орієнтуюся на серіальні

цитата:

але не можу збагнути звідки корені цієї проблеми.

Все проблемы человека родом из детства.
Но решать это вам придется здесь и сейчас.
В частности, возвращаться из мира фантазий в реальность, прорабатывать страхи, становиться самостоятельной и уверенной, чтобы была возможность решать проблемы.
То есть - взрослеть.

цитата:

боїться

Если вы, конечно, все же хотите иметь

цитата:

сім’ю

👍 радити психолога:

Павел Леонидович Басанский психолог Київ 04-09-2023 17:11:50

1

Татьяна Штапова

Доброго дня, Malibu!

цитата:

В моєму сприйнятті чомусь так і є: або чорне (звичайні нудні стосунки), або біле (серіальні вигадані нереальні стосунки). Чомусь мені здаєтся, що третього не дано і реальні стосунки ніколи не будуть настільки насиченими як серіальні. В цьому і на мою думку проблема. Я це розумію, але не можу збагнути звідки корені цієї проблеми. Просто ніби заміть того, щоб будувати реальні стосунки я орієнтуюся на серіальні. Свідомо і підсвідомо стосунки в реальному житті мені асоціюються з проблемами

Схоже, Ви психологічно застрягли в підлітковому віці. Свідчить про це не тільки любов до серіалів, та схильність ідеалізувати, а також чорно-біле сприйняття.
Тому до Вас питання: що відбувалось з Вами та у Вашій сім'ї в цей період (від 10 до 15)?
А також, які відносини були і є між батьками? Бо це дуже сприяє формуванню у дитини відповідного ставлення до відносин та сім'ї.

👍 радити психолога:

04-09-2023 21:12:18Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349808 для Татьяна Штапова

цитата:

Є пари, які часто сваряться або періодично розлучаються та знову сходяться, щоб отримувати довше нові порції адреналіну. Але навряд чи для Вас такий шлюб буде виглядати щасливим.

Мої батьки живуть якраз так як ви кажете вже майже 30 років (сваряться, миряться і так по колу), але це не та буря емоцій, яку я хотіла б переживати у своєму шлюбі. Їхній шлюб, це навпаки, приклад тих стосунків, які я якраз і боюся повторити.

цитата:

І напевно, не буває довготривалих відносин без розчарування та болю від вчинків іншої людини.

Розчарування від шлюбу я вже надивилася у стосунках своїх батьків. Але чи шлюб себе виправдовує, якщо в ньому є стільки розчарувань і взаємних претензій? Чи варто одружуватися, щоб так жити?

цитата:

Якщо Ви не готові витримувати різні емоційні прояви партнера, а також свої, навряд чи зможете побудувати гармонійний шлюб.

Ні, не готова. Я втомилася витримувати різні емоційні прояви інших людей. Я всю юність жила як на пороховій бочці. І з одного боку, нудних відносин я би не хотіла, але настільки бурхливі і мінливі стосунки, як у моїх батьків – це, на мою думку, вже так само занадто.

цитата:

Які у Вас були відносини з батьками? Які у них були відносини між собою?

Якщо чесно, мені важко якось описати чи коротко сформулювати наші відносини. Зі своїми підйомами і спадами, але в загальному, напевне, нормальні. Батьки завжди допомагають мені всім чим можуть, багато в яких моїх починаннях мене підтримують. А стосовно їхніх відносин, то в них ніби й багато спільних поглядів, але сварилися вони колись досить часто.

04-09-2023 21:17:51Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349813 для Светлана Владимировна

Не зовсім з Вами згідна, але все одно дякую за відповідь.

04-09-2023 21:20:11Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349857 для Павел Леонидович

Дякую за відповідь.

цитата:

Тому до Вас питання: що відбувалось з Вами та у Вашій сім'ї в цей період (від 10 до 15)?
А також, які відносини були і є між батьками?

Мої батьки вже майже 30 років разом (в офіційному шлюбі). Жили вони у той час дуже погано (як мені здавалося). Сварилися вони скільки я себе пам’ятаю, але якраз у період, коли мені було 13-16 років вони сварилися найсильніше. Приблизно раз на 2-3 місяці у них були сильні скандали (без биття посуду, але досить сильні). Мама часто після таких скандалів казала татови, що піде і подасть на розлучення. Я, як і всі діти, хотіла, щоб мої батьки жили разом і не хотіла, щоб вони розлучалися (це би передбачало, що тато повинен був з’їхати від нас, а я все дитинство була «татовою донькою» і не хотіла цього, не хотіла бачити його лише по вихідних). І я десь до років 16 щиро і наївно вірила, що вони можуть розлучитися і всіма силами їх мирила. Потім в мене якось вичерпався ресурс і я подумала «хай роблять, що хочуть» і перестала їх мирити і рятувати їхній шлюб. І «о, диво» вони помирилися і без мене. Тоді я зрозуміла, що вони ніколи не розлучаться і моєї участі там взагалі не треба. Я була права. З тих пір вони ще купу разів сварилися (з різних причин) і мама майже після всіх таких скандалів звісно ж каже, що подасть на розлучення, але я вже більше в це не вірю. Я залишила це їм і в мене тепер принципова позиція - я не стаю ні на чий бік в їхніх сварках і вони все ще продовжують жити разом. І найцікавіший парадокс у тому, що поміж цими скандалами вони виглядають досить нормальною парою(в них навіть є спільні цінності та інтереси). Я не знаю як в їхньому шлюбі все це поєднується.

Татьяна Штапова психолог Київ 05-09-2023 19:13:42

1

Павел Леонидович Басанский

цитата:

Мої батьки живуть якраз так як ви кажете вже майже 30 років (сваряться, миряться і так по колу), але це не та буря емоцій, яку я хотіла б переживати у своєму шлюбі. Їхній шлюб, це навпаки, приклад тих стосунків, які я якраз і боюся повторити.

В Вашій психіці сформувався такий образ стосунків між чоловіком та жінкою, в якому обов'язково має бути буря емоцій, так як вона була у відносинах батьків. Але щоб не йти шляхом батьків, Ви змінили "мінус" на "плюс", тому мрієте про серіальні відносини, яких не може бути в реальному житті. Напевно, страх опинитись у відносинах, які будуть схожі на відносини батьків, настільки сильний, що Вам краще обходитись без них взагалі.

цитата:

Розчарування від шлюбу я вже надивилася у стосунках своїх батьків. Але чи шлюб себе виправдовує, якщо в ньому є стільки розчарувань і взаємних претензій? Чи варто одружуватися, щоб так жити?

Ви можете зробити все від Вас залежне для того, щоб Ваш шлюб був зовсім інший, ніж стосунки батьків. В будь-якому випадку Ви інша людина, у Вас буде своя власна історія.

цитата:

Ні, не готова. Я втомилася витримувати різні емоційні прояви інших людей. Я всю юність жила як на пороховій бочці. І з одного боку, нудних відносин я би не хотіла, але настільки бурхливі і мінливі стосунки, як у моїх батьків – це, на мою думку, вже так само занадто.

Ви можете обрати "золоту середину".

👍 радити психолога:

10-09-2023 00:17:56Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349869 для Павел Леонидович

цитата:

Ви ховалися від цих розриваючих душу скандалів в серіали, в яких завжди все гарно закінчується (на відміну від ситуації між батьками, коли Ви не знали точно, помиряться вони чи розлучаться).

А Ви праві, не сама лише романтика підкуповує у серіалах. У всіх серіалах завжди знаходять свою «другу половинку», тобто йде так званий посил, що якщо вона ТВОЯ половинка, то вам судилося бути разом і зрештою ніколи вона нікуди від тебе не дінеться. В серіалах є певність, що головні герої будуть разом (та певність, якої ніколи не було у шлюбі моїх батьків).

цитата:

Розумієте, чому ще любите серіали? Тому що Ви в ньому зростали.

Ніколи не дивилася на це під таким кутом. А й справді я постійно жила у якійсь мелодрамі (чи може навіть драмі). Цього разу помирилися «хух, пронесло», наступного разу все повторюється і думаєш « ну цього разу вже точно розлучаться», але знову пронесло і так по колу декілька років поспіль. І для мене це напевне було досить стресово, тому це й наклало такий відбиток.

цитата:

Ви нарешті віддали їм відповідальність за стосунки між собою. Перестали бути "батьківською фігурою" для власних батьків, які вели себе настільки незріло при Вас, ніби це вони - діти, за якими Ви доглядаєте.

Ви абсолютно праві. Під час їхніх сварок у мене часто складалося таке враження ніби це я серед них доросла (ніби якась старша сестра в суперечці молодших). Вони любили казати до мене «ну скажи нам, це ж я права», «ні, ти ж згідна, це ж я правий». Кожен ніби перетягував мене на свій бік. Це було в порядку речей, коли мене ставили як суддю розбирати їхню сварку. І я вникала в суть цього скандалу і намагалася вияснити хто з них правий конкретно у даній ситуації. Також сперечалися кого я люблю більше і з ким з них я захочу залишитися після розлучення. Коли я стала старша мені це стало набридати і я просто виходила з кімнати і залишала їх сваритися самих, щоб не було третьої сторони у суперечці до якої можна було апелювати.

Завдяки Вам я подивилася на свою сім'ю збоку, зрозуміла і переосмислила деякі речі. Дякую.

А як Ви вважаєте, те, що я не хочу керувати у сім’ї, а натомість хочу чоловіка, який би брав більшість сімейних питань у свої руки це нормально чи це все таки прояв інфантильності і з цим потрібно боротися? Тобто мені варто змінюватися і будувати наступні стосунки на основі рівноправ’я чи просто шукати сильнішого партнера, який буде готовий брати зі свого боку більшу відповідальність за сім’ю, ніж я?

10-09-2023 00:21:13Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 349932 для Татьяна Штапова

Ви праві у тому, що я змінила «мінус» на «плюс». Все дійсно так і є. З одного боку я хочу бурю емоцій, а з іншого – боюся побудувати такі стосунки як у батьків, боюсь розчарувань , тому й не починаю нових стосунків. Ви все правильно підмітили.

Татьяна Штапова психолог Київ 10-09-2023 11:35:50

1

Павел Леонидович Басанский

цитата:

Ви праві у тому, що я змінила «мінус» на «плюс». Все дійсно так і є. З одного боку я хочу бурю емоцій, а з іншого – боюся побудувати такі стосунки як у батьків, боюсь розчарувань , тому й не починаю нових стосунків. Ви все правильно підмітили.

Звичайно, Вам страшно навіть уявляти, як ще раз будете переживати те саме, що було в дитинстві. І один із варіантів - взагалі не вступати в стосунки, не створювати сім'ю. Але якщо бажання є мати близькі стосунки, в яких би Ви себе почували по-іншому, Ви можете зробити те, що залежить від Вас, щоб втілити його в життя. Навряд чи це буде просто, враховуючи, що не маєте досвіду проживання в здоровій родині. Але можете звернутись до психолога, щоб мати підтримку на своєму шляху.

👍 радити психолога:

Павел Леонидович Басанский психолог Київ 11-09-2023 05:54:34

цитата:

Завдяки Вам я подивилася на свою сім'ю збоку, зрозуміла і переосмислила деякі речі. Дякую.

Будь ласка.

цитата:

А як Ви вважаєте, те, що я не хочу керувати у сім’ї, а натомість хочу чоловіка, який би брав більшість сімейних питань у свої руки це нормально чи це все таки прояв інфантильності і з цим потрібно боротися? Тобто мені варто змінюватися і будувати наступні стосунки на основі рівноправ’я чи просто шукати сильнішого партнера, який буде готовий брати зі свого боку більшу відповідальність за сім’ю, ніж я?

Боротися ні з чим не потрібно. Треба тільки враховувати.
Кожен сам вибирає собі ту систему сім’ї, яка йому до вподоби, яка йому більше підходить.
Якщо Ви - жіночні, то є сенс будувати відносини саме з мужнім та відповідальним чоловіком.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Нiна Уенем
(Онлайн)

Юлия Якименко
(Онлайн)

Катерина Вовк
(Київ)

Алексей Лемещук
(Одеса)

Схожі онлайн консультації

02-09-2023 Как помочь девушке забыть бывшего

02-09-2023 Чому чоловіки тікають від мене?

31-08-2023 Мені набридають люди (навіть ті, як щиро мене люблять)

29-08-2023 Не можу пробачити чоловіку копирсання в моєму телефоні і виліковування доказів минулих стосунків

28-08-2023 Ревность в отношениях в определенных ситуациях

27-08-2023 Отношение с бывшей

24-08-2023 Долго не было отношений. Трудно общаться с противоположным полом.

24-08-2023 Проблемы в отношениях. Психологические расстройства

21-08-2023 Почему мужчина постоянно отменяет встречи?

21-08-2023 Невизначеність чоловіка по відношенню до мене

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Accepted Answer · 2023-09-05 00:28:08

Будь ласка.

цитата:

Але чому всіх моїх знайомих влаштовує таке сімейне життя, а мені хочеться якийсь нереальний кіношний видуманий сценарій відносин, хочеться переживати бурю емоцій?

Саме тому що:

цитата:

Сварилися вони скільки я себе пам’ятаю, але якраз у період, коли мені було 13-16 років вони сварилися найсильніше. Приблизно раз на 2-3 місяці у них були сильні скандали (без биття посуду, але досить сильні). Мама часто після таких скандалів казала татови, що піде і подасть на розлучення

Тобто образ нормальних для Вас, а точніше звичних, стосунків, склався у Вас під впливом відносин між батьками.
Така собі "італійська" сім'я. А з іншого боку, Ви ховалися від цих розриваючих душу скандалів в серіали, в яких завжди все гарно закінчується (на відміну від ситуації між батьками, коли Ви не знали точно, помиряться вони чи розлучаться).

цитата:

Тоді я зрозуміла, що вони ніколи не розлучаться і моєї участі там взагалі не треба. Я була права. З тих пір вони ще купу разів сварилися (з різних причин) і мама майже після всіх таких скандалів звісно ж каже, що подасть на розлучення, але я вже більше в це не вірю.

Чим це не серіал? Просто готовий сценарій. Розумієте, чому ще любите серіали? Тому що Ви в ньому зростали.

цитата:

І найцікавіший парадокс у тому, що поміж цими скандалами вони виглядають досить нормальною парою(в них навіть є спільні цінності та інтереси). Я не знаю як в їхньому шлюбі все це поєднується.

Це їхня загадка. Вони побудували свої стосунки. Як хотіли й як могли. А Ви можете побудувати СВОЇ - як захочете й як зможете.

цитата:

Я залишила це їм і в мене тепер принципова позиція - я не стаю ні на чий бік в їхніх сварках і вони все ще продовжують жити разом.

Це важливий досвід: Ви нарешті віддали їм відповідальність за стосунки між собою. Перестали бути "батьківською фігурою" для власних батьків, які вели себе настільки незріло при Вас, ніби це вони - діти, за якими Ви доглядаєте.

Романтизація стосунків