Батьки та родичі підтримують росію, я не в змозі переїхати (неповнолітня)

Аліна, на жаль, у деяких родинах частина родичів підтримують війну в Україні.
Велику роль відіграють російські ЗМІ, які демонструють неправдиву картинку. І людина живе в ілюзії, що тільки вона має рацію, іншої думки немає.
Але Україна – демократична держава, в якій кожна людина може мати свою власну думку. Людині важливо дозволити думати так, як вона вважає за потрібне, але так само важливо зберегти єдність у сім'ї, родинні зв'язки.
Не обговорюйте вдома теми, які виводять Вас зі стану рівноваги. Зрозумійте, що для Вас важливіше - довести свою правоту або сімейні цінності.
Аліна, я розумію Вашу біль, агресію, образу. Ви маєте на це право — відчувати негатив. Але не відповідайте злом на зло, не вступайте у конфлікт. Ви цим нічого не зміните.
Найцінніше — взаємини у сім'ї. Всі люди зараз відчувають тривогу, страх за майбутнє. Якщо ще й у родині буде конфлікт, то де тоді брати опору? Акцент потрібно робити на збереження миру в сім'ї та взаємодопомоги.

Добрий день. Я вам дико Співчуваю. Навіть не уявляю як можна себе відчувати себе в українській родині, де підтримують рашистських вбивць. Начебто серед ворогів.

Я не згодна з попереднім коментарем щодо вашої ситуації, що найцінніше взаємини у сім'ї. Це начебто закрити очі на власні цінності. Ви не маєте погоджуватися на їх погляди, але точно маєте себе збалансувати. Вчиться керувати своїм емоційним станом, щоб мати чіткі доводи і аргументи, які захищатимуть ваші кордони і вашу позицію. Тримайтеся.

Якщо вас роздирає

злість і ненависть до самих батьків

тоді вам треба подумати, чого ви бажаєте - ви хочете бути правою чи щасливою?

І ще.
Чи є у вас гроші на те, щоб опрацьовувати роками на індивідуальній психотерапії образу та злість на батьків?
Чи все ж таки має сенс перестати з ними битися за справедливість (яка у кожного своя) та перейти на бік любові (у тому числі й любові до себе)?

Доброго Ранку!

Хочу вам сказати, що ви сильна особистість!
(Незважаючи на ваш вік. )
Томущо жити - в стані "чужий - серед своїх, або свій - серед чужих" - дуже важко морально, виснажує.

Але родичів не вибирають... ( вам просто непосщастило с родичами)
Можно довго розбиратись - заплутались вони... чи такі і були... (с такими хибними установками та думками...)
Це - їх вибір!
А ваш вибір - бути з Україною!
І ви не одні! Вся Україна з вами! Хочу щоб - ви це знали!
Томущо, вам зараз важко... як і всій Україні важко.

Але ви на правильній стороні! На стороні правди та Справедливості!
А це найголовніше.
Є моменти в житті - які важливіші понад усе ( навіть сім'ю)
Це Правда та Честь! А ще внутрішнє Достоінство! Внутрішня рівновага!
(не зрадити собі!)

І ще дуже важливо - ви вже, не переконаєте своїх родичів.
1. Вони в іллюзіях - які самі вибрали ( 2 роки Війни )
за 2 роки можно було - багато чого переосознати - але ні, не захотіли - їх вибір - та їх відповідальність, за свій вибір.
2. Вони вже дорослі люди - а дорослі люди дуже рідко змінюються ( в плані світосприйняття і т. і.)

Сбережіть себе!
Тому - не тратьте свої сили та час - на цей негатив.
Ліпше свою увагу - направьте на навчання, на саморозвиток, на волонтерство - якщо є можливість.
На друзів, на пізнання Світу!
Шукайте однодумців - нас багато - вся Україна.
І спілкуйтесь з ними.
А з родичами - ліпше меньше спілкуватись. І як вам вже тут - по совітували психологи - не чіпляти ці важливі теми у сім 'ї. ( так конструктивніше)

І шукайте можливість, переїхати - як буде можливість.
Ще два роки - і вам 18 буде.
А отже, зможете жити своїм життям. І самостійно вибирати де вам жити - з ким жити - з ким спілкуватись.
А там Дай Бог - і війна закінчиться!
Сил вам! І миру всім нам! Та Перемоги!

Відредаговано автором 21-09-2023 08:02:33

Доброго ранку, Аліно!

Як мені менше відчувати роздратування і ненависть, коли я вимушена жити з ними в одній хаті?

Дуже хочу Вас обійняти і підтримати.
Ви маєте живу душу, не вбиту тупою пропагандою.

Як себе зберегти, враховуючи ворожі сімейні погляди? Звісно, Вам важко зараз і буде ще важко певний час. Тому зосередьтесь на власному розвитку(!) Розумна і сильна молодь буде країні завжди в нагоді.
Знаходьте поза родиною однодумців, проводьте більше часу з ними.

Рідних точно не варто в чомусь переконувати. Ніякі факти і приклади на раціональному рівні не спрацюють, бо там пошкоджені більш глибокі пласти психіки і особистості.
Вони зростали і іншій ідеологічній реальності, тому просякнуті нею по самі вуха.
Ймовірно, на жаль, навіть втратили притаманну цивілізованим людям здатність піддавати сумніву свої звичні переконання і погляди, що дає грунт для розвитку. Словом, шкода.

Важливо, аби вони не робили реальної шкоди силам оборони та інфраструктурі країни.

В деяких випадках Вам можуть допомогти навички психологічного айкідо. В Мережі пошукайте і знайдете відповідну літературу.

А так бережіть себе, спокійно і впенено уникаючи гострих дискусій в сімейному колі.

alina доброго часу доби!
Мені дуже шкода, що Вам доводиться проходити через такі важкі випробування. Це невимовно боляче та складно, коли так принципово є розбіжності у поглядах в середині родини. Це вибиває опору, дуже важливу складову для будування самоцінності та автентичноті - сем'ю, як цінність.
В усьомц цьому дуже важливо навчитися розділяти людину від її політичних поглядів, тобто мама - це мама, а її політичні уподобання - то її політичні уподобання і вони можуть абсолютно не співпадати з Вашими. В цих обставинах дуже важливо не впасти у прірву "Павлика Морозова"..
Я розумію, що Ви ще дуже молода людина і такі вимоги занадто складні для Вашого віку.. але я в Вас вірю! Більш того, я навіть впевнена, що у Вас є все, щоб пройти скрізь це не втративши відчуття сімї та залишившись при своїх цінностях.

Я розмовляю українською навіть з ними,

і як вони реагують?

мене дуже бісить раз по раз чути стереотипи про Україну

Ііі?..що саме бісить? Через що відчуваєте таку сильну емоцію?

Я постійно відчуваю агресію

якщо прибрати політичну складову - в інших питаннях які у Вас взаємовідносини з мамою7 А з татом?
Крім політики - про що розмовляєте? Вам 15 - чи обговорюєте Ваше майбутнє, де вчитися?..

У нас немає навіть спільних інтересів чи захоплень

чиправильно я Вас почула, у Вас не було теплих стосунків з батьками і до війни?

Як мені менше відчувати роздратування і ненависть

розібратися в корінні Вашого ставлення до батьків...

Аліно, дуже шкода, що Вам доводиться проходити крізь такі життєві травмуючі обставини в такому юному віці.
Ви велика молодчинка, що маєте свою власну думку в такому середовищі, в якому це особливо складно.

Ви поки що не відповіли , але це важливо- а які стосунки були між вами до війни?

Чи є моменти з вашого минулого з батьками, згадуючи які Вам стає тепло? Наприклад, з того, коли Ви були маленькою.

Дійсно це дуже непроста ситуація.
Не можна забувати і про особливості підліткового віку, коли конфлікти з батьками посилюються і без війни.
Тут їх позиція може дратувати ще й тому, що до неї підсвідомо доєднуються і решта невдоволень батьками. І тоді роздратування стає набагато сильнішим.

Дійсно немає сенсу доводити щось батькам.
Дійсно важко опрацьовувати емоції.
Але кожне випробування людина може використати як шанс для формування чогось нового в Собі.
Як вважаєте, для чого Вам може бути дано таке випробування?

Як радить колега, Вам дійсно важливо більше спілкуватись з однодумцями, це буде трохи відновлювати сили.
А ще- менше спілкуватись на ці теми з батьками, не занурюватися в їхні спори, не намагатись підшукати аргументи.
Бо аргументи тут не діють.
Бо причина глибоко всередині- це бажання когось звинувачувати. Шукати винних в тому, що живуть не так, як хотіли б.
Можна уявити собі, що вони хворіють, на грип, наприклад, що це такі наслідки високої температури.
Або зачаровані злим чарівником.
І можливо колись, ці чари розвіються.
Вони зараз не здатні побачити те, що хочете донести їм Ви.
Вони знаходяться в своїй віртуальній реальності.

Вам важливо зберегти Себе і своє відчуття "Я маю свою думку", "Я Є," незалежно від їх поглядів.

Я вірю, що люди здатні переоцінювати своє життя і свої погляди. Можливо колись це станеться і з вашими батьками.
А можливо й не станеться.
Але, як це не дивно звучить, але саме вони, незважаючи на всі свої погляди, сформували Вас Особистістю, яка вміє мати Власну Думку.

Тому все це дійсно дуже непросто.

Щодо якихось дій, - Ви можете вступити в якийсь навчальний заклад в іншому місті, щоб мати можливість жити в гуртожитку.