Майже ніколи не доводжу почате до кінця

Question

Доброго дня, шановні психологи. Буду вдячна за ваші поради. Справа в тому, що я не доводжу почате до кінця ( це не стосується, наприклад,  хатніх справ). Напевно, це більше стосується самореалізації, самовдосконалення і т.п. Наприклад, я дуже добре розумію для чого мені потрібно схуднути, є рекомендаціі лікарів, це і естетична сторона. Але мене вистачає максимум на 7 днів. Стосовно самореалізації: я пройшла багато курсів, від здорового харчування до програмування на java, але потім, на якомусь етапі я втрачаю інтерес і мені подобається щось інше, через деякий час. Я розумію що самодисципліна - це запорука досягнення поставлених цілей, того, чого мені дуже не вистачає. Я мрію іти до поставленої цілі як зашорений кінь, але - або втрачаю інтерес до цілі, або переключаюсь згодом на щось інше.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Accepted Answer

Продовжимо!
Ви згадали деякі важливі деталі і обставини [quote]В дитинстві в мене НЕ ВІРИЛИ, хоча я була відмінницею. Ситуація з братом була ПРОТИЛЕЖНА. Він погано вчився і був проблемною дитиною, але це не впливало на те, щоб любили його менше. Дідусь, який особливо сильно любив мого брата, якось , під час суперечки, коли мені було років 10 сказав із сарказмом: «і ким ти будеш коли виростеш», я почала доказувати що маю таланти і т.д. Цей епізод неприємний. [/quote]
І тому моя відповідь на [quote]Не знаю чи це має відношення до моєї проблеми[/quote] буде - ТАК! Має відношення.
І, скоріше за все, ще багато чого має відношення з того, що залишилось поза увагою тоді і поза пам'яттю тепер.

Ось дивіться дещо важливе вже проглядає.
Було певне суперництво з братом, якого любили не менше за Вас, хоч він і вчився погано та поводив себе, з Ваших слів, проблемно.
В дитинстві в Вас не вірили, а Ви, намагись довести протилежне, старались вчитись на відмінно і були відмінницею. 

Виходячи з наведеного, припускаю, що вчились не для себе, а заради прихильності рідних та близьких. Їм присвічували свої досягнення у навчанні.

Отже, та модель могла закріпитись на підсвідомому рівні. Вона й досі продовжує впливати на Вашу лінію поведінки. Змагатись вже нема з ким. І ні до чого те змагання. 

В дорослому віці стають не актуальні дитячі пристрасті і намагання. Життя змінилося, а Ваша психіка в цьому питанні продовжує прокручувати сформовану в далекому минулому схему.

Як вийти з цього сценарію - це й буде змістом і метою співпраці з психологом. Одного розуміння на свідомому рівні, вважаю, буде замало. Доведеться пропрацьовувати пласт емоцій і усталених сопособів дій.

Світлана Аннич · Answer

Добрий день. 
Спробуйте подумати, що відбудеться, коли Ви досягнете цілей, коли відчуєте себе успішною і самореалізованою. Можете записати свої відповіді. 
Після цього проаналізуйте, що Ви втратите в результаті. Може проявитись щось цікаве)
Можна пофантазувати про несвідомі конфлікти.
Цікавий запит для дослідження себе в психотерапії. Я б порекомендувала спробувати, адже щось неусвідомлене  утримує Вас від самореалізації і розвитку.
Цікавих усвідомлень і якісних змін!

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Світлано!
[quote]Справа в тому, що я не доводжу почате до кінця ( це не стосується, наприклад, хатніх справ)[/quote]
Цікава і, напевно, важлива відмінність.Одна справа хатні справи - тут Ви все робите як належить, почали - завершили. І зовсім інша картина [quote]самореалізації, самовдосконалення і т.п[/quote]
Спробуємо дослідити, чому так. Поясніть, на якому "паливі" доводите хатні справи до логічного завершення?
Які емоції супроводжують цей процесс?
Хто і яким чином привчав Вас бути господинею і дбати про охайність і кофорт у помешканні?

Тепер щодо більш складних аспектів.
Чи маєте Ви уяву, яким виглядатиме кінцевий результат докладених зусиль?

[quote]на якомусь етапі я втрачаю інтерес[/quote]
Що Ви усвідомлюєте в цей момент на рівні відчуттів в тілі? емоцій? думок?

Світлана Аннич · Answer

Тобто якщо Ви схуднете, то близьким стане гірше?  Чому? 
Якщо у Вас буде цікава робота, то що станеться?  Близьким потрібно буде брати на себе трохи хатніх справ, бо Ви будете більше зайняті ? Це їм не дуже зручно. Але якщо вони стануть самостійніші, також будуть менше залежати від Вас. Чи подобається це Вам? 
Цікаві і глибокі питання:
"Хочу, але не роблю",
"Починаю і все закидую".
Є усвідомлені і приховані (неусвідомлені) бажання. З цим можна працювати.
Успіхів Вам у пошуку свого шляху!

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Що я усвідомлюю в цей момент? На початку, коли я прийняла рішення, загорілась я бачу кінцевий результат чітко, яскраво, з усіма відчуттями , почуттями і т.д, коли я втрачаю інтерес картинка кінцевого результату розсіюється, разом із відчуттями, почуттями і всім іншим.[/quote]
Так я про це і питав, що САМЕ відбувається в момент ПЕРЕХОДУ від сильного бажання змін ДО втрати інтресу? Які думки пригнічують Ваш інтерес і захоплення, розвертаючи в протилежний бік?
Які можливі страхи і сумніви Вас зупиняють?

Відповіді на ці питання можете знати лише Ви(!) Відредаговано автором 20-11-2023 09:57:02

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Я оцінюю своє оточення і не бачу в ньому конкурентів, тому інтерес згасає, мабуть це є основна причина[/quote]
Можливо, й так. 
Але поясніть собі і мені заодно - навіщо конкуренція у питанні самореалізації і самовдосконалення?????????

Ірина Миколенко · Answer

Доброго дня!

Пробуйте себя правильно мотивировать!
Хвалить за достижения. Повторять себе чаще - для чего вообще вы все это делаете?
И истинные ли это ваши желания?
Вы действительно их осознаете?
Или просто делаете потому что это так нужно или модно?
Для вас что именно нужно и важно - по настоящему?
Все это на проработку с психологом.
И учится развивать силу воли.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Я не зовсім добре себе розумію, Ви завели мене в глухий кут[/quote]
Давайте звідти виходити. Але спочатку треба ж добряче розгледіти, що навколо Вас і що під ногами.

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Як це зробити, скажіть, будь ласка. Дати відповідь на питання чому згасає інтерес до цілі?[/quote]
Так. 
І з чим саме Ви уникаєте мати справу, коли притягуєте на місце старого інтересу новий?

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

[quote]Коли я втрачаю інтерес до цілі я відчуваю якусь свою нікчемність.[/quote]
Коли вперше подібне відчули? Чи не в дитинстві? Хто тому в той період посприяв і за яких обставин?

[quote]Чому я втрачаю інтерес. Я не можу дати відповідь на це питання. Не розумію[/quote]
Можу на це сказати: наша психіка так влаштована, що часто й густо підсвідомо прагне влаштовувати нам звичні з минулого пікові переживання, як от, наприклад, пригнічення, відчуження, нікчемність тощо. До переживання цих емоцій людина звикла і навіть стає ніби підсадженою на них. Щось на кшталт залежності від наркотичних речовин або алкоголю, тільки з відміністю - там речовина, а тут емоції.  
Психологи, до речі, з цим успішно працюють. 

[quote]На мене ще дуже впливає місячний цикл. До овуляції я звертаю гори, після - я перебуваю в пригніченому стані.[/quote]
Цей момент, вважаю, теж додає контрасту, але, скоріше за все, не є головним.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Майже ніколи не доводжу почате до кінця

Відповіді психологів