Вітаю.
Дуже мало інформації про вас. Тому мої гіпотези можуть до вас не мати жодного відношення.
Для соціальних досягнень потрібне фізичне і психічне здоров’я, дотримуватися режиму сну та харчування, мати достатньо фізичного навантаження (спорт, прогулянки на свіжому повітрі). Якщо ви погано харчуєтесь, не висипаєтесь, ваше тіло нетреноване, то ресурсів на досягнення не буде. Не чекайте поки прийде енергія на дії. Починайте робити, через не хочу. Енергія приходить в процесі.
Потрібні заняття для душі, для задоволення, спілкування з приємними людьми - це важливо для того, щоб були сили опановувати нові знання та навички.
Якщо в минулому ви пережили втрату (померла близька людина, було розставання, розлучення, ви втратили роботу, місце проживання, друзів) та ви не горювали, намагалися зробити вигляд, що нічого
страшного не сталося, в цьому випадку психічна енергія може витрачатися на утримання важких почуттів горя подалі від усвідомлення.
Важливу роль грають стосунки з батьками у дитинстві, якщо було мало або дуже багато любові, турботи, ніжності (годування, одягання не так важливе, як емоційні стосунки), то зараз ви можете відчувати дефіцит внутрішніх ресурсів для досягнень. Гроші – це еквівалент любові. Проблеми з фінансами – іноді свідчать про неякісні батьківські інвестиції. Щоб виросло гарне дерево, його потрібно постійно доглядати (поливати, захищати від шкідників, обрізати, радіти йому). Важлива робота з психологом.
У вас може бути відсутня модель соціальної реалізації, наприклад, батьки не змогли показати вам приклад успіху в роботі, в родині, приклад впевненої людини, задоволеної своїм життям і собою. Тому ви можете мати бажання, але не знати, як його реалізувати. Без наставника буде важко досягти бажаних цілей.
В вашому листі ви описали внутрішній конфлікт: між «потрібно» і «хочу», між установками розуму та справжнім бажанням. Важливо розібратися, чого насправді ви хочете, тому що зазвичай енергія є на ті бажання, які йдуть не від голови, а від внутрішніх потреб. Стосунки, родина, діти та самореалізація – це цілі, які ставить перед нами суспільство. Що з цього є важливим саме для вас? Що з цього чіпляє до самих глибин душі?
Ваша думка «от я зароблю гроші, і тоді зможу вирішувати свої проблеми» - це не просто думка, від якої можна запросто відвернутися, затерти її, замінити на більш конструктивну. Вона захищає вас і важливо з’ясувати від чого. За нею можуть ховатися
страхи, біль, відсутність підтримки. Або ці думки можуть вказувати, що у вас зараз цілком хороше життя, нехай і без стандартних цілей. Наприклад, я хочу, щоб у мене в квартирі завжди було чисто, але я зовсім не готова прибиратися, слідкувати за порядком. Це для мене дуже виснажливо та нецікаво. Тому необхідно розібратися, мати стосунки, дітей, контакти – наскільки ви витримуєте сам процес підтримання стосунків, чи справді вам цікаво бути дружиною, хазяйкою, вихователькою, лікарем, кухарем для своєї родини?
Ви пишете, що такі думки – «це ілюзія і самосаботаж». Можна і так на це дивитися. Але таке відношення до себе дуже нагадує стосунки з батьками, які дають накази дитині і ігнорують її емоційний стан, справжні потреби, бажання. Вимогами, наказами, критикою складно чогось досягти. Треба міняти стосунки з собою.
Важливо розгледіти в собі ту частину особистості, яка чине опір в досягненні цілей, поговорити з нею, дати простір – чому вона хоча жити так, як ви зараз живете, заради чого вона обирає тихо сидіти і не показувати свій потенціал? З вашого листа мені здалося, що ця грань вашої ідентичності знаходиться в тіні і поки ви не звернете на неї достатньо уваги, не зрозумієте її, вона так і буде тихо, але дуже агресивно заважати вам бути активною.
Також важливо уникати всемогутності. Нам не все під силу. Людина не спроможна реалізувати всі цілі, досягти успіху у всіх задуманих планах. Бачити свої реальні можливості та обмеження – це важливе надбання дорослої людини.
Відредаговано автором 16-07-2023 20:11:09
