Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«У житті трапляються дуже складні та болісні вибори: довіряти чи не довір...»
Питання від: Angel Вік: 34

Соціальні мережі токсичні для мене

Доброго дня, шановні психологи. У мене дуже складні відносини з соціальними мережами. Ось виставила фото в сторіс, і вже пів-дня коту під хвіст, запостила і перевіряю та чекаю реакцій. Як ніби лайки, щось означають, розумію що це дурниці. Але чому це мене так тривожить? Чому я чекаю оцінку від інших? Раніше я була активним користувачем інстаграм, спостерігала за іншими, виставляла свої фото з подорожей, мала гламурний типовий інстаграм, де все шик та блиск. Але згодом, я зрозуміла, що витрачати час на такі безглузді речі, це дуже не розумно. І треба жити реальним життям і робити його яскравим, а не профіль в інстаграм. І я видалила інстаграм, назавжди. Тепер я жартую, що це 1 із цікавих фактів про мене (що немаю інстаграму). Зараз у мене тільки фейсбук, сторіс виставити можу іноді тільки у WhatsApp, там дуже маленька аудиторія. І оскільки я виставляю дуже рідко, це для мене стрес, і сумніви, навіщо воно треба, і кому цікаво, ніякого сенсу, не несе, ні мені ні іншим. Я щаслива коли взагалі не заходжу в соц мережі, коли займаюсь своїм життям, тільки зайду відразу енергію, зосередження на важливому втрачаю. Голова забита не ясно чим, з’являється роздратованість. Це нормально, що соц мережі так впливають на мене? Про що це говорить? Я оцінюю свою психіку дуже «ніжною», я емпатійна, можу переживати коли інші і вусом не видуть. Є думки видалити і фейсбук, але боюсь що це вже крайність, і краще не заходити туди без потреби. Це соц мережі так атакують нашу психіку чи це я така «ніжна»? Буду дуже вдячна за Ваші думки.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355696 для Валентина Михайловна

Захотілось, поділитись вдалою фоткою. Виставляю, дуже рідко. Реальне життя в міру насичена, є спілкування, є навчання!
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355698 для Валентина Михайловна

Підозрюю, що хочу отримати лайки, компліменти від знайомих.
В реальной жизни как обстоят дела с комплиментами вам, похвалой?
Как вы саму себя воспринимаете? Знаете ли свои достоинства? Чувствуете ли себя привлекательной, успешной, интересной?
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355702 для Валентина Михайловна

Компліментів від близької людини, не отримую, навпаки критику. Ось, нещодавно, почала ходити на навчання, і пересікаючись з іншими людьми, почали з’являються знаки уваги та компліменти. Але вони швидко зникають, якщо ти не відповідаєш готовністю до стосунків. Сприймаю себе добре, але іноді бувають коливання і не стабільна самооцінка. Так вважаю, що я цікава та приваблива, але часто потребую підтвердження від інших
Ми живемо зараз в такий час, коли соціальне життя і контакти підтримуються іноді онлайн сильніше ніж офлайн. Проте соціальні мережі - полігон для нарцисичного насичення, на яке залипає більшість людей. Люди в більшості себе показують ніж когось відображать чи підтримують. Це реальність. У нас у всіх є нарцисичні частини, ми хочемо бути побачені та відмічені і це проектується на наші дії в мережі. Ви чутлива, емпатійна і відповідно, коли немає бажаної реакції на ваші прояви - ви засмучуєтесь і можливо відчуваєте себе пригніченою.
Видалення сторінки - це ніби уникання цих переживань. Можна просто досліджувати як вас відображали батьки, як реагували на вас, на вашу зовнішність, ваші успіхи і також на ваші невдачі? Яких реакцій та дій ви очікуєте від власних виставлених сторіз, постів?
...
Кто критикует?
Если нужно часто подтверждение, что с вами все ок, то самооценку нужно повышать.
Тогда и в соц.сетях не нужно будут лайки, будете к этому спокойнее относиться
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355705 для Алла Володимирівна

Батьки старались хвалити, але чомусь я їм не вірила, бо це було, ти така розумна і сама гарна, бо ж наша ( я так сприймала). Саме, цікаве, шо коли я отримую, бажану кількість реакцій, це мене теж будоражить, відволікає, я не займаюсь тим шо дійсно важливо, а переймаюсь що там у мережі. Як ніби за кожен лайк та коментар я отримую 10 000 євро. І будь-які контакти з соц мережею мене висмикують з реального життя, відволікають, я не задоволена після, що витратила час в пусту. Це не якісний відпочинок, і це не робота. Тобто ніяких задоволень та користі. Чому там сиділа, не ясно. Але все одно щодня захожу на фейсбук, хоча ні разу, не було, що після я відчула: натхнення, задоволення, радість, цікаву інформацію і тд. А якщо щось запостити, то взагалі, переживання, а чи гарне, а хто подивився, а що подумали…
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355707 для Валентина Михайловна

Критикує чоловік. Самооцінку так треьа піднімати, вона до речі піднімається, якщо маю нові досягнення, та подобаюсь, як виглядаю, плюс якщо добре складаються відносини з іншими людьми, в реальному світі. А як працювати над самооцінкою? Самооцінка це про безумовну любов до себе та прийняття? Чи про інше?
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355707 для Валентина Михайловна

До речі, є такий момент, коли з’являється людина, яка проявляє інтерес до мене, як до дівчини, то я страюсь поводити себе нейтрально, даючи легку надію, щоб людина і надалі мені писала, приємні слова, бажала доброго ранку і тд. Ну я потім, коли людина вже робить сміливіші кроки і запрошує на побачення, я кажу, що ні, не можу, одружена, не цікаво. І людина зникає, і я така, от блін, приємних повідомлень буде менше )) але це не правильно ні по відношенню до себе, ні до інших
Здоровая самооценка это когда я знаю, что со мной все ок, я достойна хорошего обращения, хороших вещей, мне не нужно выпрашивать любовь или заслуживать ее. И если я накосячила, то это просто косяк, а не я плохая и бестолковая. При этом я зная и свои минусы, конечно, не про корону на голове.
Это проявляется и в мелочах в том числе, типа постриглась, мне нравится, а кто-то сказал "фу" и вот я уже впала в панику, что все, ужасно выгляжу, как жить теперь.
Это про бережное отношение к себе -умение себе сочувствовать, заботиться о себе, не ставя себя на последнее место.
И это все не зависит от того, похвалил меня муж/коллега/родитель/сосед или нет.

При этом, конечно, комплименты приятны, не без этого, но они не кардинально меняет мое мнение о самой себе
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355719 для Валентина Михайловна

Дякую, за відповідь, абсолютно згодна :)
Здравствуйте!
Вы описываете том момент, когда не можете в действительности насытится, сколько бы ни было положительных лайков, Вам постоянно необходима подпитка! Это определенная зависимость от других, от их одобрения Вас, ожидания оценки себя!
А Вы сами знаете какая Вы?
Как в реальной жизни происходит, за что Вас критикуют, за что хвалят (хвалили), и что Вы испытываете при критике и похвале?
...
Доброго дня!
цитата:
Критикує чоловік. Самооцінку так треьа піднімати, вона до речі піднімається, якщо маю нові досягнення, та подобаюсь, як виглядаю, плюс якщо добре складаються відносини з іншими людьми, в реальному світі. А як працювати над самооцінкою? Самооцінка це про безумовну любов до себе та прийняття? Чи про інше?

Нагальні і важливі питання ставите.
Для мене почуття самоцінності є базовим, тобто фундаментом, на якому тримається усе інше і самооцінка в тому числі.
Почуття самоцінності формується з народження людини під впливом і ставленням матері, передусім, та батька. Це про те відчуття безумовної любові і прийняття, про безпеку і спокій. Воно скоріше підсвідоме.
Коло його бракує, то потрібна глибока і грунтовна робота з минулим в рамках психотерапії.

Щодо самооцінки, то вона в якийсь мірі - від максимального до мінімального рівня - залежить від результатів дій людини і того, як ці дії сприймають інші. Тобто вона може коливатись. Зате не впасти в прірву відчаю, не розбитись на друзки і шматочки допомогає оте відчуття самоцінності(!)

Пропоную переглянути корисну інформацію щодо прав особистості.
Вважаю, знайдете там багато чого цікавого і навіть незвичного для Вашого бачення себе у Світі.

ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО:
1. … ставить себя на первое место
2. … просить о помощи и эмоциональной поддержке
3. … протестовать против несправедливого обращения или критики
4. …иметь свое собственное мнение или убеждения
5. …совершать ошибки, пока Вы не найдете правильный путь
6. …предоставлять людям право самим решать свои проблемы
7. …говорить: «Спасибо, НЕТ», «Извините, НЕТ»
8. …не обращать внимания на советы окружающих и следовать своим собственным
9. …побыть одному, даже если другим хочется вашего общества
10. …иметь свои собственные, какие угодно, чувства, независимо от того, понимают ли их окружающие
11. …менять свои решения или изменять образ действий
12. …добиваться перемены договоренности, которая вас не устраивает
13… судить о собственном поведении, мыслях, эмоциях и брать ответственность за их последствия на себя.
14… не оправдываться и не извиняться за свое поведение
15…решать, должны ли вы брать на себя ответственность за чужие проблемы.
16…сказать: «Я не знаю «, «Я не понимаю».
17…сказать: «Мне наплевать…», «Меня не волнует…», «Меня не интересует…»
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 355763 для Владимир Анатольевич

Дуже дякую за відповідь Вам! Самоцінність, ось що має бути стабільним і фундаментальним! Дякую!
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?