Question

01-01-2024

Доброго вечора. Допоможіть, будь ласка, розібратися в ситуації. Мені нещодавно написав колишній коханець. Практично одразу сказав що скучив за спілкуванням, сексом, і хоче розібратися що між нами. Я не змогла йому одразу конкретно щось відповісти. По-перше я одразу поринула в якесь переживання страху і тривоги. З однієї сторони тому що боялась що він може зв'язатися з моїм чоловіком і розповісти про все що між нами було в минулому і можуть бути через це проблеми, з іншої сторони — тому що кілька раз з цим коханцем ми починали спілкування і воно завжди боляче обривалося. Я одразу сказала що не знаю що йому відповісти, був якийсь ступор. Ми трохи поспілкувалися. Коли це було щось типу легкого флірту то мені було це весело. Але коли почалися прямі пропозиції сексу, я чітко окреслила свої межі, що не хочу ніякого сексу за умов коли між нами немає стосунків і у нас є інші партнери. Я вважаю що це цілком правильне для мене рішення. Але коли після цього він мене заблокував, мені це стало якось боляче. Сильні переживання, ніби втратила щось дороге і важливе, ніби мене покинули. Хоча я розумію що та взаємодія яку він пропонував мені не підходить і по суті я зробила правильно що чітко окреслила свої межі і не погодилась на просто секс на стороні. Тоді чому мене ця ситуація так роздирає зсередини?

Питання від: Maryna; Вік: 31

подобається запитання?

01-01-2024 21:12:59Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 357669 для Павел Леонидович

З батьком були ніби близькі стосунки, багато уваги і спілкування, але він гнівався, якщо йому перечити в чомусь і відсторонювався в такі моменти. З мамою доволі далекі стосунки взагалі були, вона була відстороненою, строгою майже завжди, з нею було страшно заговорити, але піклувалась в тому плані що заробляла, готувала, прибирала.

02-01-2024 09:57:28Доповнення від автора

Щиро дякую за ваші відповіді❤️

02-01-2024 17:05:22Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 357701 для Владимир Анатольевич

Ви праві, я думаю що і те, і те.

Перш за все ця ситуація підсвітила мені те, що я в стосунках з чоловіком не почуваюся в безпеці, не почуваюся захищеною, та очікую якоїсь загрози у випадку якщо розкриються якісь нюанси минулого. Оце моє першочергове бажання — щоб мені було безпечно, в стосунках чи без.

Я не відчуваю себе суперкоханою і далеко не зовсім задоволена стосунками, це теж важливий момент. В нинішніх стосунках мені бракує буквально всього — спілкування як особистості з особистістю, спільних планів, підтримки, довіри, уваги, взаємозацікавленості, домовленостей, співпраці, сексу, задоволення.
Відверто кажучи, неодноразово пригадувала моменти взаємодії з колишнім, та думала що в мене там були справді почуття, там було цікаве спілкування, але все ж це були короткочасні спалахи, і через це не розуміння чи це було по-справжньому. Та зараз коли я заспокоїлась і відійшла від дитячого сприйняття, і дивлячись на колишнього як доросла жінка, я готова почути і прийняти те що він декларує — він говорив що почуттів до мене немає, стосунків зі мною не хоче, що в нього до мене тільки потреба сексу. Тобто я готова прийняти, почути його слова, навіть якщо зважаючи на його дії я припускаю інше (але узгодити його слова і дії — це не моя робота, тому моя справа чути слова як декларацію свідомого вибору іншої людини), відмовитися і відпустити, тому що голий секс мені ніколи і не був цікавим, просто раніше в мене були ілюзії і фантазії що може бути якесь продовження, що є почуття, що можуть бути стосунки. З дитячого сприйняття одразу сукупність тих фактів що він заявив що немає почуттів, не хоче зі мною стосунків, і заблокував після моєї відмови від сексу — це все мене сильно зачіпало (навіть при тому що по великому рахунку я не потребувала від нього ні сексу, ні почуттів, ні стосунків, ні його появи в моєму сьогоднішньому житті). Мені б розібратися зі стосунками з чоловіком і з собою самою, що я хочу і як це зробити.

Також помітила що в мене невчасно "увімкнулась" дитяча позиція в момент коли колишній написав — виник якийсь страх, сором, почуття провини, ніби мене притисли до стінки, тому я почала якесь спілкування, щось пояснювати, виправдовуватися, говорити про свої хвилювання, почуття, емоції, думки, а далі трохи розслабившись і фліртувати... З дорослої позиції я могла б одразу почути що йому від мене потрібно та одразу виставити межі без цього всього... Напевно це через голод до уваги, спілкування, відчуття потрібності, прагнення почути що щось змінилося і якогось разу все буде по-іншому. Але щоб було по-іншому не потрібно чекати від когось якогось чуда, це моя робота.

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 1 · 2024-01-01 21:01:50

Доброго вечора!

цитата:

Сильні nеpеживaння, ніби втpaтилa щocь дopoге і вaжливе, ніби мене пoкинули.

Це як раз і називається "травмою пoкинутості". Корені травми ЗАВЖДИ в дитинстві. У відносинах з батьками.
Що у Вас було в стосунках з батьком? А з мамою?

Тетяна Штапова психолог Київ · Answer 2 · 2024-01-01 22:05:44

цитата:

Я вважаю що це цілком правильне для мене рішення. Але коли після цього він мене заблокував, мені це стало якось боляче. Сильні переживання, ніби втратила щось дороге і важливе, ніби мене покинули.

Доброго вечора. Вам було боляче, коли відчували себе покинутою в дитинстві батьками. Вони тримали дистанцію, коли Ви дуже потребували їх уваги. З колишнім коханцем Ви пережили щось схоже, коли він Вас заблокував.

Ви опинились в позиції розгубленої дитини, від якої відсторонились. Ваша доросла частина розуміє, що Ви все зробили правильно. А дитяча страждає із-за покинутості. Вам варто звернутись до психолога, щоб з'ясувати, що з Вами відбувається, і менше залежати від людей, які поводять себе з Вами так, як колись батьки, збільшують дистанцію в ті моменти, коли Ви очікуєте на увагу та тепло.

Павел Леонидович Басанский психолог Київ · Answer 3 · 2024-01-02 01:26:25

Maryna, це і є психологічні причини внутрішнього роздирання.
Відстороненість та холодність мами сформували основу почуття покинутості (як фон), яке заклалося ще в період немовляти.
Пізніше ж, складні суперечливі відносини з татом, в яких він то зближався з Вами, то відсторонювався (ніби кидав-блокував) завершили формування почуття покинутості.
В психотерапії з психологом Ви зможете залікувати свої душевні рани, пов'язані з цією травмою.

score 1 · Answer 4 · 2024-01-02 10:42:31

Доброго ранку!

цитата:

Тоді чому мене ця ситуація так роздирає зсередини?

Можливо, вона тригернула переживання дитинтства. Але... не тільки, а, можливо, і не стільки їх. Звичайно, легко все звалити на далеке минуле і на прорахунки батьків. Натомість доросла людина має відповідати в реальності на актуальні виклики(!) Чи не так?!

Тому, спробуйте об'єктивно подивитись на стосунки з партнером.
Чи всі Ваші бажання задовольняються?
Наскільки коханою себе відчуваєте?
Чого Вам бракує в нинішніх стосунках?
Чи не сумуєте за тими яскравими почуттями, що були з колишнім коханцем?

Відредаговано автором 02-01-2024 10:44:16

score 1 · Answer 5 · 2024-01-02 18:52:55

цитата:

Мені б розібратися зі стосунками з чоловіком і з собою самою, що я хочу і як це зробити.

Поділяю Вашу думку.
І вважаю, що спочатку варто розібратись і порозумітись з собою(!)
Це дасть грунт для об'єктивного бачення нинішніх стосунків і забезпечить виважені рішення щодо подальших кроків у взаєминах.

цитата:

Також помітила що в мене невчасно "увімкнулась" дитяча позиція в момент коли колишній написав — виник якийсь страх, сором, почуття провини, ніби мене притисли до стінки, тому я почала якесь спілкування, щось пояснювати, виправдовуватися, говорити про свої хвилювання, почуття, емоції, думки, а далі трохи розслабившись і фліртувати...

Оте дитяче, напевно, вкорінилось і перебуває в стані миттєвої активації за будь-якого відчутного тригера. Особливо на фоні незакритих багатьох актуальних потреб.
До речі, не виключено, що увесь той комплекс емоцій і реакції з минулого позначається на Вашій моделі побудови близькості.

цитата:

З дорослої позиції я могла б одразу почути що йому від мене потрібно та одразу виставити межі без цього всього...

Тому і потрібно розбудовувати усвідомлену дорослу позицію.

цитата:

Але щоб було по-іншому не потрібно чекати від когось якогось чуда, це моя робота.

Так, безперечно, Ваш шлях, який краще пройти у співпраці з психологом.

Чому переживаю як втрату