Як позбутися відчуття провини перед сестрою? Хочу жити СВОЄ життя....

Доброго дня! Маю складні стосунки з рідною сестрою. Наша мама померла 10 років тому...батько лишився сам. Усе життя мама - жертва: батько її бив, пив, ображав... Вона все терпіла. Але зараз у нього своє життя, вважай, у задоволення: алкоголь (повністю пропиває пенсію), такі ж друзі по чарці... І моя сестра, яка регулярно їздить до нього прибирає, возить готову їжу, миє посуд, пере і т.д. Бо вважає, що він цього не сам зробить. Таке враження, що вона тепер заміняє йому нашу маму! Я ж можу тижнями батькові не телефонувати/не їздити. І мене все влаштовує! Не має і краплі жалю до нього — він сам обрав таке життя. Він навіть не цікавиться життям своїх онуків! Але я не ображаюсь! Мені просто від нього нічого не треба! Сестра мене засуджує і іноді докоряє. Я — не розумію її. Вважаю, що наш батько навіть у свої 69 років самостійна доросла людина! І аж настільки опікуватися ним, що мити посуд після посиденьок з друзями-алкоголіками, це вже занадто! Все йому купувати, коли він свої кошти повністю витрачає на алкоголь!? Прати загиджений одяг, білизну... Якщо йому норм. в лайні жити, чому хтось має за ним прибирати?? Людина нічого не змінює, якщо її все влаштовує!
І от нещодавно стається біда: батько падає і пошкоджує ногу, стає лежачим. Сестра їздить тепер ще щодня, пере, готує і т.д. Я теж почала навідуватися до нього, коли є змога, але напевно, не так, як цього хотілося б моїй сестрі. Зараз мене морально вбивають розмови з нею по телефону. Коли я дзвоню запитати, як справи і як батько, вона починає лити негатив: в деталях розповідати, що її все дістало; що вона так більше не може; бо батько продовжує пити (йому все носять товариші по чарці); у неї не вичахає пральна машинка після нього все прати і т. д. Іноді мені здається, що вона зла на мене, бо я живу своє ЩАСЛИВЕ ЖИТТЯ... Що я не беру в цьому всьому участі! Беру, звісно, але раз у тиждень. А вона в цьому пеклі щодня! Після роботи — мчиться до нього, обслуговувати. Я вважаю, що батько цілком може зараз про себе попіклуватися! Він сідає, може ставати на одну ногу і т. д. Однак сестра вперто їздить навіть борщ йому розігріти! Він же далі п'є алкоголь і ходить потім під себе.
Я не хочу брати на себе відповідальність за чиїсь вчинки, не хочу брати відповідальність за негативні емоції сестри. Якщо вона вирішила бути рятівником для дорослого чоловіка — це її вибір! А я не хочу!!! Я хочу жити своє щасливе життя! Але відчуття провини іноді з'являється....