Втрата інтересу до всьо

Добрий вечір. Те що ви описуєте - реальні симптоми депресії. Вам потрібна кваліфікована допомога. Чи маєте ви можливість звернутися до спеціаліста?

Спочатку психіатр і антидепресанти.
Потім вже психолог і психотерапія.
Поступово виберетеся.

Я Вам рекомендую спочатку звернутися до сімейного лікаря, щоб перевірити рівень гемоглобіну в крові.
А якщо він буде низький, то тоді потрібно перевірити рівень ферритину.
Низький рівень гемоглобіну та ферритину можуть викликати такий стан, як у Вас.
Якщо ці показники будуть у нормі, тоді можна звернутися до психолога.
У Вас усі ознаки емоційного вигорання.

Доброго ранку!

Втома , від всього , просинаюся з мінімальним настроєм до обіду вже сили вичерпані . Немає інтересу ні до чого , немає сил , нічого не хочеться . Важко руки піднімати .

Прийміть від мене слова співчуття і підтримки.

Якісь такі дії які направлені на збагаченням енергії або не працюють або дуже слабо , не надовго .

Саме так. Локальні засоби дають локальний і нетривалий ефект. Адже не впливають на глибинні причини Вашого стану.

Я правильно розумію, що раніше Ви вели активне життя

і спорт і харчування , в мову вчила , на курси ходила , здобувала знання .

Напевно, мали цілі, реалізовували свої сенси і прагнення?
Що з ними сталося? Вони себе вичерпали? Ви досягли бажаного?

Зараз 0.

Якщо б знали відповідь на питання, на що спалили власну енергію, якою б вона була?

Мушу вставати бо є діти , і я все роблю сама та розумію що мені дуже важко

Окрім дітей, хто ще поруч з Вами? На кого можна покластися? Від кого реально отримати допомогу?

що робити з цим , як вибратися .

Пройти обстеження, аби визначити, чи існують причини на рівні тілесному. І в разі їх відсутності звернутись до психолога на терапію.

Дуже співчуваю вам, схоже ви повністю виснажились. Настільки, що вже навіть не маєте змоги отримати від чоловіка підтримку, яку він хоче вам надати. Це важкий стан. Дуже добре що ви записались до лікаря, було б непогано здати аналіз на вітамін Д та перевірити щитовидку. Але не меньш важливо сходити до психіатра. Я знаю що багатьох тривожить таке направлення, але ніхто кваліфікованіше за нього, не зможе вам поставити діагноз щодо вашого психічного стану. Депресія - це вже суттєві зміни на біологічному рівні, їх все одно треба буде чимсь лікувати, чи антидепресантами, чи психотерапією.

Дякую Вам за відвертість.
Ви пишете, чи могла складна ситуація з чоловіком так тригернути?
На мою думку, могла. Справа в тому, що складні ситуації мають здатність залишати глибокий відбиток на рівні підсвідомості у тому випадку, якщо сам стрес не був до кінця правильно пройдений і якщо у самої ситуації було більш глибоке "коріння". На кшталт, схожих ситуацій, які були раніше, безпосередньо, з Вами, бодай, і з іншою людиною. Або ж наопосередковано, наприклад, через батьків в
дитинстві. Окрім того, щоб робити остаточні висновки, замало інформації, але так "тригерить", коли ми когось сильно ідеалізуємо і наша віра в цю людину раптово руйнується. Тобто, ми залишаємося без опори в середині себе і втикаємося в глуху стіну розчарування, втрати ілюзій тощо. Це потребує глибинного аналізу на рівні підсвідомості.
Але є і ще один, чи не найважливіший фактор, який може призвести до такого стану, як у Вас і це неправильно вибудованиі світогляд, що розсипаєтьсч як картковий будиночок під дією руйнації хибної
внутрішньої опори..Адже, всі методи самодопомоги, які Ви застосовували - чудові, але тільки в тому випадку, якщо сформована основна, правильна опора всередині себе і називається вона "самодостатність" (не плутати з самостійністю). Тоді, як самодостатність - це опора не на зовнішні чинники, які дуже швидко руйнуються, а на своє Вище "Я", що дає людині можливість мати почуття щастя та радості незалежно від подій, які з нею відбуваються
Чи були схожі на Вашу з чоловіком, хоча б віддалено, ситуації у Вас самої, тільки з кимось іншим, або ж в
стосунках між Вашими батьками у Вашому дитинстві? До речі, інколи буває, що нам навіть важко згадати про це, бо маленька дитина дуже ранима і підсвідомість захищає ї'ї "забуванням", але... Все все рівно залишається на рівні підсвідомості і це можна не просто згадати, але і прожити правильно, з користю для себе, не як травму, а як безцінний досвід, який нас робить сильнішим
Бо у мене відчуття, що Ваш стан спровокований саме подією з чоловіком, яка і запустила процес, що тепер схожий на ком, який запустив депресивний стан і стан виснаження. І щоб цей процес не просто приглушити ліками ( бо препарати не лікують самої причини, а можуть просто полегшити на якийсь час Ваш стан), а зупинити і повністю трансформувати стресову подію (події?)

Відредаговано автором 05-05-2024 05:45:07

Так, звісно. Перейдіть, будь ласка, за посиланням на мою сторінку на цьому сайті, там є всі контакти.

я не маю заміни чи людини на яку можна покластися .

А чоловік? Він хіба чужий? Думаєте, на нього не можна покластися?

Тому не дуже розраховую на нього .. він питає що з тобою ? Чим допомогти ? Одразу плачу, кажу незнаю.

А чому не довіритись найближчій людині? Хто як не чловік може узяти на себе частину сімейних справ і обов'язків?!

хотілося б більшого успіху в своїх справах

Про який успіх ведете мову?

думаю шо я погана мама раз я не можу впоратися

Нарікаєте на себе, мовляв, не можете впоратись... А варто делегувати частину обов'язків чоловікові. І перестати себе пригнічувати з позиції ідеальної матусі.