Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Якщо людина знає навіщо, вона завжди знайде як.»
Питання від: Nikc19 Вік: 28

Не знаю, чи варто йти від чоловіка…

Я вже 10 років у шлюбі, маю девʼятирічну доньку. Я розумію, що шлюб та й взагалі відносини це велика праця, але я виснажилась від підйомів і падінь. Чоловік має певні (періодичні) проблеми з азартними іграми, алкоголем та онлайн кредитами. Також, мене неймовірно відштовхує та приводить в шок його потяг до відео «18+». Всі ми дорослі люди, але запити на відео - з жорстоким (як на мене) нахилом. До речі в інтимному плані я не зовсім його задовольняю. А саме, періодичність та різноманітність. Відношення до мене було раніше жахливе. Розходитись збирались декілька разів, але до кінця так і не доводили. Кожного разу мирились. За ці 10 років він поступово змінюється. Почав допомагати в побуті, я більше собі стала дозволяти (в плані витрат на жіночі потреби та відпочинку з подругою), відношення до мене в цілому теж стало краще. Але, коли все йде добре, немає жодних негараздів, я про щось обовʼязково дізнаюсь. Чи то онлайн кредит, чи то знову азартні ігри, чи він просто починає більше пити, в результаті йде в нетверезому стані до своїх друзів, повертаючись після цих зустрічей в жахливому стані. Це не так часто відбувається, але систематично. З одного боку, він змінюється, хоч і поступово, не у всьому, але зміни є. А з іншого боку, відчуття, ніби все йде по колу… Циклічно. Я почала замислюватись про розлучення, але страшно, чи зможу дати донці все, що потрібно, боюсь потім шкодувати про таке рішення. Та й по суті, йти нікуди. Реакція на все те, що відбувається, в мене вже інша. Ніякої злості, чи агресії, тільки розчарування та пустота. Вже немає того бажання бігти поперед нього вирішувати всі ті проблеми. І кожного разу, дізнаючись про черговий «сюрприз», в мені відмирає щось, по відношенню до нього. Злість є тільки до себе, що не можу нічого зробити. Ні налагодити, ні розірвати стосунки. За всі ці роки в мене почало зʼявлятись відчуття, що все, що відбувається норма, немає ідеальних відносин. «Ну подзвонили в черговий раз колектори мені та моєму татові, ну погрози (вони ж блефують), ну знову грав, ну знов вийшов за водою і не виходить на звʼязок 1,5 години (посидів надворі випив, відпочив), ну випив знов не в міру, ну трапляється.» Починаю шукати проблеми в собі. Можливо я не достатньо мудра, може, не достатньо кохаю, недостатньо стараюсь, недостатньо велике бажання маю, щоб все налагодилось?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня.

цитата:
Можливо я не достатньо мудра, може, не достатньо кохаю, недостатньо стараюсь, недостатньо велике бажання маю, щоб все налагодилось?
- а звідки у Вас уявлення, що мудрістю чи коханням можна впоратись із залежністю чи лудоманією(азартними іграми)? У Вашої мудрості чи почуттів є багато можливостей впливу на Вас, Ваших близьких, але чи не надто велику відповідальність Ви берете на себе наділяючи себе цілющими здібностями?


З Вашого тексту, основними проблемами виступають дистанціювання емоційне та деструктивні залежності чоловіка.
Що Ви хотіли б з цим робити? Хотіли б зблизити та налагодити стосунки з чоловіком? Чи щоб Він став вести себе "краще"? Чи Ваші питання направленні на те, щоб прояснити чи варто розлучатись?

цитата:
А з іншого боку, відчуття, ніби все йде по колу
- і Ви тут праві. Цикли залежностей чи періодичні кризи так і проходять, і без належної праці над собою просто так не закінчаться. І я маю на увазі працю чоловіка. Круто, що він докладав зусиль та став кращим партнером, ніж колись, але чи достатньо Вам цього? Чи достатньо цього для Вашої дитини?
ЧИ наголошуєте Ви чоловікові на важливість того, щоб він працював над алкоголем і азартними іграми?

цитата:
почала замислюватись про розлучення, але страшно,
- те що Вам страшно - це нормально, розлучення це серйозний і великий та серйозний крок. Як давно Ви задумуєтесь про це? Чи уявлялали, як могли б справлятись самотужки? Що лякає в цьому більше всього?

І певне, одне з головних питань, що залишається для Вас важливого і цінного в стосунках з чоловіком? Чи хочеться Вам вберегти саме їх з ним, саме його у Вашому житті? Як партнера і людину, чи скоріше є необхідність вбереження шлюбу як такого?



Відредаговано автором 26-06-2024 11:54:09

Доброго дня!

Співчуваю! Ви спустошені та виснажені. Ви описуєте життя з людиною, з якою весь час небезпечно, він влаштовує вам «сюрпризи». Просто ваш чоловік - залежна людина і його поведінка подібна підлітковій, якщо не менше, де домінантною є розваги, задоволення, ігри та втіхи. Це насправді хвороба і чекати що він зміниться не варто, варто його і себе поруч з ним лікувати. Чи звертались ви до психологів?

Розумієте, на мудрості геморой, запалення бронхів не проходить, так і влаштована і психіка, вона потребує іншого здорового відношення. Ваш чоловік не вміє витримувати фрустрацію, а одразу йде в знеболювальне, і це говорить про незрілість його світосприйняття. Ви очікуєте від нього здорової поведінки, але як вона має прорости якщо він у середовищі розваг?
Я пропоную змінювати себе і шукати просто внутршні ресурси, відроджувати сили і з таким наповненням у вас будуть з’являтись рішення з приводу своєї сім’ї та чоловіка. Терпіти і чекати - не варіант. Потурбуйтесь самі про себе!

Відредаговано автором 26-06-2024 12:47:38

Вам тільки 28 років, а Ви вже маєте стільки негативного досвіду з чоловіком.

Уявіть собі, що ваше доросле життя тільки починається.
Чи таких стосунків Ви хочете?

Чи хотіли б, щоб донька вважала подібну поведінку нормою і згідно такої норми обрала б собі чоловіка?

З чим саме буде важко впоратись на вашу думку?

Чи не важче буде віддавати те, що чоловік прогуляв, хоча Вас це і не стосується?
А Ви, як дружина , дійсно не зможете уникнути цього, якщо чоловік раптом відмовиться, чи з ним щось станеться- борги стануть вашими.

Розумію, що в ці стосунки багато вкладено ваших зусиль та очікувань.
Але люди з такими схильностями, як у вашого чоловіка частіше за все не міняються, бо не працюють зі своїми внутрішніми проблемами, а шляхом контролю це не подолати.

Бути з людиною і працювати над стосунками важливо тоді, коли стосунки дають відчуття щастя.
Ви страждаєте майже 10 років .
Ще й в собі намагаєтесь шукати недоліки.
Щоб виправдати те, що щастя немає незалежно від ваших зусиль?
Так це ж не у Вас залежність, а у чоловіка.
Ваша єдина проблема, на мою думку, це відсутність віри в те, що з Вами можна інакше.

Змініть фокус уваги з чоловіка на Себе і Своє життя.
Що Ви можете зробити, щоб життя ваше та вашої донечки стало щасливим?
Це зона вашої відповідальності- не допустити, щоб з вашим життям хтось робив щось неприйнятне для Вас.
Доброго дня!
цитата:
Починаю шукати проблеми в собі. Можливо я не достатньо мудра, може, не достатньо кохаю, недостатньо стараюсь, недостатньо велике бажання маю, щоб все налагодилось?

Раджу припини негайно себе знецінювати і шукати усіх "блох" на собі(!)
Замість цього обережно і виважено дослідити свій спосіб співзалежності. На чому він грунтується? Чому не вистачає сил прийняти принципове рішення, до якого схилялись вже чимало років?
Може, сподівання зупиняли, то які?
Може страхи, то які?
Якщо оці
цитата:
страшно, чи зможу дати донці все, що потрібно, боюсь потім шкодувати про таке рішення. Та й по суті, йти нікуди.

На мою думку, за цими речами ховається ніщо інше, як невпененість в собі(!) І неповага до себе, адже в іншому випадку Ви б усього цього не терпіли
цитата:
Чоловік має певні (періодичні) проблеми з азартними іграми, алкоголем та онлайн кредитами. Також, мене неймовірно відштовхує та приводить в шок його потяг до відео «18+». Всі ми дорослі люди, але запити на відео - з жорстоким (як на мене) нахилом. До речі в інтимному плані я не зовсім його задовольняю. А саме, періодичність та різноманітність. Відношення до мене було раніше жахливе.

Зпитайте себе, що доброго для Вас у пригнічему стані, з таким ставленням від чоловіка?

цитата:
І кожного разу, дізнаючись про черговий «сюрприз», в мені відмирає щось, по відношенню до нього.

Природній процес відчуження. Дивуватись тут немає підстав. Але яке продовження цієї жахливої динаміки?

цитата:
Злість є тільки до себе, що не можу нічого зробити.

Можливо, злість промовляє голосом когось з Ваших рідних, як було колись в дитинстві?

цитата:
За всі ці роки в мене почало зʼявлятись відчуття, що все, що відбувається норма, немає ідеальних відносин.

Від безвиході стаєте на рейки конформізму, тобто зради себе і виправдання цієї зради.
Ідеальних відносин, напевно, не буває, проте існують, і чимало, здорових відносин, в яких партнери щиро кохають одне одного, поважають і цінують.
Прошу Вас - не дайте страхам і сумнівам Вас обдурити(!)

Відредаговано автором 26-06-2024 16:00:41

Доповнення від автора питання ·
Лякає невідоме майбутнє. Лякає те, що в матеріальному плані не зможу дати дочці все, що могли б ми дати разом. Боюсь, що жалкуватиму про те, що зруйнувала сімʼю. Я знаю, що не готова піти від нього, що за ці роки він став рідним, що все, що зараз маємо - була велика спільна праця, яку не хочеться спустити нанівець. Та й те, що раніше було приводом розійтись - зараз для мене ледь не норма. Я постійно проговорюю, що для мене неприйнятно так часто вживати алкоголь, ігри, походи з друзями невідомо куди й на скільки. І все наче припинилось. Він перестав пропадати невідомо де і з ким, у великій кількості вживати алкоголь, грати в онлайн казино, але те що я випадково побачила в історії браузера поставило під сумнів все, що налагодилось. Під час останньої нашої розмови, він сказав, що грав не він і кредити брав не він, що у його знайомого є доступ до його аккаунта і то знайомий грав та брав кошти, що через синхронізацію, в історії браузера відображається історія пошуків та відвідування сайтів того знайомого. Може, я не зовсім розумію всі ці тонкощі, але не покидає відчуття, що з мене знову намагаються зробити, вибачте, дурепу. Адже мої слова, що мене це все не влаштовує і я так жити не зможу, здається, вже просто не сприймають всерйоз, бо ж таки змогла й живу. Я перестала чути себе. Вже не розумію, чи хочу я зберегти сімʼю, чи просто боюсь залишитись сама й не впоратись. Але, що розумію чітко, то якби можливо було повернути час назад, то я б ніколи не вийшла заміж - взагалі, ні за кого! Вдячна за доньку, й на тому все.
Доброго вечора!
Колеги написали багато цінних порад. Тому, щоб не повторюватися, спробую зосередитися, як на мене, на головному.
Перше. У вас однозначно співзалежні стосунки з чоловіком. А судячи ж того, скільки років все це триває, Ви досить довгий час перебуває е в ролі класичної "жертви".
Друге. В такі стосунки жінки потрапляють як правило тоді, коли є певні ідеалізації щодо чоловіків, завищені очікування та внутрішня дуже сильна тенденція до "залипання", що робить жінку принижено терплячою. А отже, не дає їй можливості правильно виховувати чоловіка, тобто, ставити вимоги і дотримуватися їх виконання.
"Розходитись збирались декілька разів, але до кінця так і не доводили. Кожного разу мирились". Швидше за все, він просив вибачення, обіцяв, що все зміниться і... Ви вірили, залишалися і все починалося по колу знову... Насправді, всі чоловіки реагують лише на конкретні дії жінки. Ніяких вмовляння, погрози, пояснення жодного чоловіка ще не змусили помінятися. Змушує замислюватися лише внутрішня рішучість жінки розірвати стосунки, але..
Якщо це повторюється часто, то чоловік просто перестає реагувати на такі погрози... Тим паче, що у Вашого чоловіка явні залежності від ігор, кредитів і порно... А це вже певна хвороба, яка одними вмовляннями не лікується...
Ви коли небудь працювали з психологом?
...
цитата:
Я перестала чути себе.

Отже, настав час СЕБЕ почути!

Зазначаєте, що шкода втрачати
цитата:
Я знаю, що не готова піти від нього, що за ці роки він став рідним, що все, що зараз маємо - була велика спільна праця, яку не хочеться спустити нанівець.

Хіба спустити нанівець найдорожце - саму себе не шкода?!
Вам не 65, не 57, не 44, Вам - 28(!)

цитата:
Вже не розумію, чи хочу я зберегти сімʼю, чи просто боюсь залишитись сама й не впоратись.

На це лише єдине можу сказати - Ви ще не спробували(!)

За підтримки близьких і небайдужих людей, вважаю, впораєтесь. Варто насмілитись зробити вибір. Замість Вас його ніхто не взмозі зробити. Однак до доленосного рішення ще потрібно дозріти.

цитата:
Може, я не зовсім розумію всі ці тонкощі, але не покидає відчуття, що з мене знову намагаються зробити, вибачте, дурепу.

Навіть не уявляю, як в таке можна повірити.

цитата:
Адже мої слова, що мене це все не влаштовує і я так жити не зможу, здається, вже просто не сприймають всерйоз

В чоловік, судячи з усього, наочно проявляються усі ознаки адиктивної поведінки, тобто хворобливої залежності від ... самі знаєте чого. З цього випливає, що він не може всерйоз сприймати Ваші слова, адже його психіка захоплена непереборним бажанням задовольняти потреби отими способами, про які Ви писали.
Крім того, відсутність з Вашого боку рішучих дій, так би мовити, запалює для нього зелене світло.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.
Хочете зараз безкоштовно поставити питання психологу онлайн?