Question

03-07-2024

Я щиро намагаюся бути доброю і дружелюбною. Які б несуразні думки часто не залазили в голову про людину, однаково поводжуся милостиво із нею. Усміхаюся, тримаю мирний тон.
У школі на відмінному рахунку у вчителів. Розумна, ввічлива, сором'язлива. Добра.
Вдома дехто інакший. Через специфіку моєї родини, а саме любов до зневаги і насильства, поводжу себе кардинально антонімічно. Бо вже доводиться. Повністю приймаю те, що груба, презирлива, агресивна і далі по списку улесливих словечок. Однак стверджую, що повністю заслужено.
Проте дисонанс із самою собою і дискомфорт, який я відчуваю завдяки собі ж, спричинений не разючою різницею в презентованій особистості в соціумі та за зачиненими дверима. Мене це ніяк не бентежить. Бентежить..ні, лякає і змушує скиглити від безсилля моє нутро, як би пафосно, можливо, не звучало.
Я чую свої думки, я знаю про свої бажання. Я ознайомлена і є прямим співучасником та провокатором вчинків, котрі втілюю. А ними я не пишаюся. Одна моя половинка переконана, що обожнює звірят і відчуває непідробну ненависть до живодерів, але інша рушає нівичити їхні мертві тіла. Одна половинка жахається, інша насолоджується.
Одна співчуває смертям невинних людей, а протилежна за серце хапається від захвату. Любується чужими муками, неначе натюрмортом.
Я люблю матір, але в той же час занадто часто її ненавиджу. І занадто неправильно ця ненависть переходить до фантазій не найпочеснішого характеру.
Я не можу сприймати похвалу, не можу повірити, що колись мене полюблять відкриту повністю. Досягаю успіхів, а допустити всю радість цього до серця не виходить. Я неначе самозванка, яка просто грає роль доброї і милої дівчинки. Неначе все мною сказане, окрім збоченого,- брехня.
Не можу себе сприймати. Не можу уживатися із собою далі. Що робити? Якось потрібно себе змінити? Я знаю, але є те, чого так просто не віднімеш. Зовсім розгубилася.

Питання від: nik948; Вік: 15

подобається запитання?

А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Автор питання не дозволив його обговорення. Заборона стосується порад від нефахівців. Відкриті для коментарів питання - тут.

Наші психологи

Катерина Вовк
(Київ)

Олександра Соколова
(Дніпро)

Answer 1 · 2024-07-03 21:02:20

Дуже багато чинників на Вас впливає повсякденно, що змушує Вас пристосовуватись до обставин. В кожної людини, так само як і у тварин, є запрограмовані, вшиті інстинкти, також емоційні реакції, але разом з тим у людей ще є дуже розвинутий мозок, який дає змогу мислити, у тому числі і абстрактно. З усього цього складаєтесь Ви, Ваші інстинктивні реакції, емоційні реакції, рефлекси, думки і багато всього іншого. В усьому цьому варто заглибленно розібратися, щоб розуміти хто я і як на мене впливає навколишнє середовище. Що я можу змінити, а що просто прийняти, як належне.

Олена Анатоліївна Грибкова психолог · Answer 2 · 2024-07-03 23:19:33

Ви - це далеко не тільки ваші думки, не надавайте поганим думкам більшого значення, ніж вашим хорошим вчинкам чи думкам. Думати про щось і втілювати ці думки в життя - не одне й те саме. Ви знаходитесь в дуже вразливому віці, коли гормони неймовірно сильно впливають на життя. Дайте собі час і будьте добрішими до себе.

Answer 3 · 2024-07-04 00:09:46

Доброї ночі!

Ви перебуваєте в надто складних мисленевих розщепленнях. Скажіть, чи звертались ви до психіатра? Чи знають ваші близькі про таку внітршню напругу всередині вас? Вам необхідно проконсультуватись з лікарем і він може підібрати для вас лікування. Ви занадто юнні і молоді щоб справлятись з такими пластами несвідомого. Ви гарно аналізуєте і виокремлюєте їх, але не можете інтегрувати та витримати, тому не зволікайте і шукайте допомогу.

Відредаговано автором 04-07-2024 00:13:33

Почуваюся самозванкою