Навʼязливі думки про колишнього хлопця

Доброго вечора!

Оскільки Ви розсталися з хлопцем лише в липні, Ваш стан ймовірніше за все є нормальними проявами горювання по стосунках, що скінчилися. Треба дати собі час прожити всі емоції, які виникають під впливом розставання, звертатися за підтримкою до близьких людей і піклуватися про себе. Якщо стає дуже важко - варто звернутися по допомогу до психолога.

Я розумію Вас. Звичайно, боляче та прикро.
Але треба прийняти реальність, зрозуміти, що людина НЕ ХОЧЕ БУТИ З Вами.
Навіщо Вам людина, яка не хоче бути з Вами? Відпустіть та йдіть вперед.
Не слід впадати в абсолютизм із серії "тільки він". Це говорить Ваша гордість та ломка за потребами (психологічними, фізіологічними), які закривав коханий чоловік.
Як прийняти ситуацію?
Скажіть собі, що стосунки закінчилися. Поставьте психологічну крапку.
Оцініть внутрішні ресурси і запитайте: "Що я зараз відчуваю? Що я роблю, щоб упоратися з емоціями? Чи маю сили пережити цю ситуацію самостійно? Мені потрібна допомога близьких чи психолога?"
Подумайте, що заважає пережити емоційний біль. "У які моменти мені найболючіше? Що найсильніше нагадує про минуле?"
Подумайте, що Ви можете зробити зараз, щоб стало легше. "Що піднімає мені настрій і змушує посміхатися? Що я робила раніше, коли було погано?"
Знайдіть того, хто Вас вислухає.
У психології немає чіткого правила, яке б говорило: через три місяці стане легше, а через рік ви навіть не згадаєте колишню любов. Головний індикатор – ваші відчуття.
Ви можете прожити емоції – швидко, але якісно – за допомогою психолога.

"Хлопець повністю мій типаж"- у Вас існує певний образ того, яким "має бути" хлопець.
Але такий образ- це завжди тільки ваша уява.
Реальні люди завжди відрізняються від тих "картинок ", які ми про них "бачимо".

Ваш біль зараз НЕ за реальним хлопцем, а за тим образом, який був про нього у вашій уяві. Ви "знайшли" в хлопцеві ті риси, які хотіли бачити в "типажі".
Можливо, це ще й біль від руйнації образів майбутнього в парі з цим хлопцем.

Реальний хлопець- це той, який не хоче бути з Вами, нічого не відчуває до Вас і навіть не намагався поговорити з Вами, щоб хоча б подякувати Вам за хороші спільні моменти, або поцікавитись тим, як Ви.
Чи таке входить в ваш "типаж"?
Чи за таких умов Вы б бачили стосунки будь з ким?

Розставання дійсно потребує часу для подолання болю, адже людина має прожити передивання про все те, що не справдилось і ніколи вже не відбудеться. Це можна зробити разом зі спеціалістом індивідуально.

"Хороша новина" в тому, що емоції людини виникають НЕ внаслідок подій (розрив з хлопцем), а внаслідок ДУМОК про ці події.
А думки людини знаходяться під її контролем.
Отже, доя того, щоб змінити щось в емоційному стані, важливо розібратись з думками.
Якщо не спрямовувати їх на тугу за минулим або невідбувшимся майбутнім, то і почуття будуть іншими.
Інша справа, що зараз у Вас є потреба спрчатку опрацювати все те, що Ви носите в собі стосовно цього хлопця.
Бо спочатку треба звільнити місце від "старого", щоб його можна було наповнити "новим".

Проживание любой утраты требует времени. Слишком его мало прошло, чтобы вам не болело. Поэтому да, сейчас вы в таком состоянии. Важно, чтобы вы не оставались со своими переживаниями в одиночестве, чтобы было с кем разделить их, не встретившись с обесцениванием, чтобы вы могли прожить все свои чувства. Тогда постепенно будет становится все легче и легче, и вы сможете отпустить отношения и строить новые.
Идеальный вариант это работа с психологом

Добрий вечір, Darisha24!

Те, що ви зараз проживаєте, — це справжній біль, і ваші почуття мають право на існування. Розриви часто залишають нас із відчуттям порожнечі, розгубленості, а нав’язливі думки можуть буквально заволодіти нашою свідомістю. Зараз ваші думки про хлопця здаються безкінечними, і ви можете відчувати, що не маєте контролю над ними. Але це нормально, що ваш мозок так реагує на втрату — він просто намагається знайти відповідь і вирішити щось, чого, можливо, не можна вирішити просто зараз.

Зараз для вас важливо визнати цей стан. Так, вас тягне до думок про нього, і це викликає страждання. Але зверніть увагу: ці думки не визначають вас. Вони просто частина вашої реакції на біль. Це як мати рану — вона ще не зажила, і ви до неї торкаєтеся. Біль говорить про важливість цієї людини для вас, але також про вашу здатність відчувати і переживати.

Ви можете спробувати навчитися помічати ці думки, не воюючи з ними. Нехай вони приходять і йдуть, як хмари на небі. Кожна хмара — це думка чи почуття, але вона не залишається назавжди. Спробуйте приділити трохи часу для себе, щоб просто побути з цими емоціями, навіть якщо це боляче. Важливо дати собі простір для цього. Ніхто не каже, що треба "перемкнутися" чи "забути". Це неприродньо.

Сум за людиною, яку ви любили, абсолютно нормальний. Але варто почати шукати баланс між тим, щоб дати собі можливість сумувати і поступово відкривати нові сторони життя. Це не означає "відпустити", це більше про те, щоб знайти спосіб бути з собою навіть у цьому болю. Поступово стане легше, і ви побачите, що ваші думки не володіють вами так сильно, як раніше.

З повагою до вашого болю, але й з надією на вашу внутрішню силу.