Ірина 1 година тому: 
Чоловік, начебто жартуючи, запропонував поїхати в іншу країну заробити грошей. Посварилися.
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Чоловік, начебто жартуючи, запропонував поїхати в іншу країну заробити грошей. Посварилися.
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 15-11-2024 11:50:16 |
Доброго ранку Наталія!
Відчувається, що Ви багато цікавилися темою гармонічних стосунків з чоловіками. І насправді, досягли гарного результату вже реально, а не лише на рівні знань - "на практиці", якщо відчуваєте, коли можуть порушуватися Ваші особистісні кордони як жінки та дружини. І це, насправді, чудово. Але... Ви запитували у чоловіка, для чого він розмовляв з Катею, якщо просто хотів пожартувати: "Я вже з нею говорив, казала, допоможе тобі там влаштуватись..."? Бо, як на мене, дана ситуація більш глибока і стосується вас двох, а не лише чоловіка. Адже, окрім свідомого рівня, де ми говоримо та діємо конкретно, є рівень підсвідомості. І, насправді, саме те, що на цьому рівні "зафіксовано" і визначає, що стане відбуватися в нашому житті. Що це означає? Ми можемо вже багато працювати над собою, мати необхідну інформацію, навіть, в певній мірі, засвоїти нові поведінкові моделі, але... Наша підсвідомість має такі глибини, а наші внутрішні "зачіпки" таке глибоке "коріння", що може потребувати набагато більше часу і праці, щоб реально змінитися кардинально, а отже, на рівні рефлексів, щоб у чоловіка навіть бажання таке запропонувати не з'явилося... Адже, ми "зчитуємо" один одного і від цього залежать і наші наступні емоції, почуття, бажання та дії... Тобто, як на мене, в даній ситуації було два рівня. Перший рівень, видимий, коли чоловіку чомусь в голову прийшла думка відправити вас на заробітки. І тут можна почати одразу "шукати винних", ображатися, розчаровуватися, плакати, гніватися... А другий, який і пояснює це "чомусь" - невидимий, несвідомий. Бо в родині "танго завжди танцюють двоє", тому можна припустити, що десь там, на переферії підсвідомості, чоловіком "зчитуються" певні Ваші глибоко приховані програми, які і дозволяють йому так думати. Які стосунки були між Вашими батьками? Хто в родині вирішував фінансові питання і тягнув більше на собі: батько чи мама, якщо вони не були розлучені? Не просто ж так, реакція Ваша на слова чоловіка була дуже гостра: "Але ці чоловікові слова мене дуже зачепили... Сказала, що у такому разі він мене дуже розчарував. Почала навіть плакати... Мені було боляче і образливо..." Що мене підводить до думки, що у Вас може бути схильність до ідеалізації близьких людей і достатньо сильна. А отже, схильність до "злипання" з ними. А так найчастіше буває, коли в дитинстві могли бути певні проблеми в стосунках з батьками, або між батьками. І тому потребує відповіді на ці питання, щоб вже розбиратися далі. Та і існує певний закон притяжіння: чоловік та дружина, як правило, мають глибинні схожі програми, які потребують глибинної трансформації. Адже сім'я і створюється для того, щоб люди могли розвиватися. А коли ми розвиваємося? Коли стикаємося з проблемами і починаємо шукати можливість їх вирішити. Тож, спробуйте дати відповіді на поставлені питання, щоб можна було говорити вже більш предметно. Відредаговано автором 15-11-2024 11:54:14 
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-11-2024 12:23:29 |
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| 15-11-2024 12:26:45Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 373818 для Алла Григорівна Я розумію, про що Ви, пані Алло. Все набагато глибше....І мені ще є над чим працювати...Я не впевнена, що чоловік справді обговорював з сестрою мою поїздку. Бо ж він чудово знає мою реакцію на це! Хоча допускаю, що хотів таким чином їй підлабузити. Бо ми винні їй певну суму коштів (позичали на авто). Плюс авто чоловік оформив на мене. Вона тяжко працює в Німеччині, особисте життя в неї не складається. А він міг їй підіграти...щоб їй легше стало. (Я помічала за ним подібне і в інших випадках: приміром, мамі говорить одне, щоб їй стало легше морально, але робить, як йому буде зручно і краще, і не виконує). Бо ж він чудово знає, що я нікуди не поїду! Щодо моїх батьків. Батько заробляв кошти, мама теж заробляла і розподіляла їх. Вирішувала все вона. Батько часто пиячив. Мама була в ролі жертви, її ображали всі, вона не могла за себе постояти. Можливо, тому я так заглибилася у психологію і відразу агресивно реагую на порушення своїх кордонів. Ще додам. Коли ми одружилися, мені було важко. У чоловіка приклад у сім'ї був своєрідний: мама головна, батько "ніхто", а мама вирішує всі питання. Чоловік думав, що в нас так буде! Але за ці роки я змогла все перевернути "з ніг на голову". І всі щасливі! Чоловік - відчуває себе чоловіком! Я - на своєму місці. Але ж.... |
| 15-11-2024 13:00:44Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 373827 для Валентина Михайловна Саме так. Фінансова відповідальність -- більше на чоловіку. Че моє тверде переконання + життєвий досвід. І в іншому Ви мене не переконаєте точно.Я бачила, як мій чоловік задоволено розплачується в магазинах, і помічала, як його коробить, коли розплачуюся я. Для чого мені чоловік? Цікаве запитання. Для задоволення моїх потреб, як жінки. Водночас я теж йому даю щось і задовольняю його потреби, як чоловіка. І це не лише про інтим. Я переконана, що міцна сім'я -- це взаємообмін. |
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 15-11-2024 13:03:39 |
👍 краща відповідь! Я Вам дуже вдячна, що так щиро розкрилися... Хоча це і не легко...І думаю, що Ви і самі вже зрозуміли, що та батьківська "програма", яка була засвоєна з дитинства, до кінця не пропрацьована... Власне, це не диво. Бо все ще глибше. Ми приходимо саме в ту родину, яка співпадає з програмами нашої душі, щоб у такий спосіб мати можливість змінитися. Тому я і написала, що ця ситуація з поїздкою, була певним тригером, який повинен був стати перевіркою для Вас. Адже, Всесвіт "приймає екзамени" лише на рівні наших реакцій на ту чи іншу проблему. І реакції підтвердили, що є ще блоки і певні внутрішні установки, які до кінця не трансформовані. Бо це рівень підсвідомості, який потребує спеціальної індивідуальної роботи. Адже, ми знаходимося всередині своєї системи і себе не бачимо. Я б Вам порадила все ж не сподіватися, що якось самі впораєтеся - Ви велика розумничка, але є речі, які краще робити, все ж, із знаючим, відаючим, психологом. Відредаговано автором 15-11-2024 13:06:51
|
| 15-11-2024 13:22:45Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 373838 для Алла Григорівна І я знову розумію, про що Ви...)Сьогодні зранку чоловік попросив, щоб я збирала вже дітей і готувала сніданки. Час "піджимав", а йому на роботу. На що я відповіла: "Вчися це робити вже сам! Йди, давай! Уяви, що я вже поїхала в Німеччину..." Він посміявся і мовив: "Так би й вчора реагувала! Ось, це правильно!" І я зрозуміла, що моя реакція -- отой страх з дитинства! Де тебе, як жінку, не цінують і ображають! Як мою маму! Тому я заплакала. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 15-11-2024 13:48:40 |
|
| Алла Григорівна Веленко психолог Київ 15-11-2024 13:49:52 |
Мені дуже прикро, що старі травми ще й досі завдають Вам неймовірного болю. Щиро співчуваю. 🙏
Тому і відбуваються саме такі неприємні моменти, як Ваші останні дві ситуації, щоб мати можливість "побачити" те, що ще є в глибині непропрацьоване і що може заважати стати гармонічними, а отже - щасливими. Адже, якими б ми не були вже теоретично "підкованими", існує рівень наших рефлексів. І ми реагуємо відповідно саме тим старим програмам, які ще є. Головне, правильно та вчасно попасти саме в ту "больову точку". А так "попадати" можуть лише ті, хто нас дуже любить і кого любимо ми самі. Просто це відбувається автоматично, несвідомо .. Зараз такий час, коли всі процеси пришвидчилися. Це задля того, щоб ми встигли за одне життя максимально звільнитися від тягаря попередніх травм та наслідків нашої неправильної поведінки та неправильного світогляду. Є поняття "достраждати". Як тільки людина остаточно відчуває, що втомилася від своїх страхів та внутрішніх проблем і блоків, Всесвіт обов'язково підводить того, хто може допомогти остаточно навести лад в своїй душі. А отже, допомогти стати більш гармонічними і своїм близьким людям. Як думаєте, Ви вже достатньо настраждалися від душевного болю? Відредаговано автором 15-11-2024 13:56:31
|
| Інна Олегівна Горошко психолог Київ 15-11-2024 16:06:33 |
Вітаю!
цитата:
Я вже з нею говорив, казала, допоможе тобі там влаштуватись". цитата:
Сказав, що насправді пожартував... цитата:
Увесь час він лише сміявся. цитата:
Але осад у мене залишився...
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 15-11-2024 17:22:24 |
Доброго вечора!
цитата:
ці чоловікові слова мене дуже зачепили. Я почала допитуватися у нього: невже ти так справді мислиш, що я, жінка, маю їхати в іншу країну і витягувати родину фінансово? Хіба моєї праці вдома не помітно? Сказала, що у такому разі він мене дуже розчарував. цитата:
Час "піджимав", а йому на роботу. На що я відповіла: "Вчися це робити вже сам! Йди, давай! Уяви, що я вже поїхала в Німеччину..." Він посміявся і мовив: "Так би й вчора реагувала! Ось, це правильно!" В першому одразу відкрились і дали зрозуміти чоловікові, що заїхав, відверто кажучи, не туди. А в другому змусили його поважати ваше бачення реальності і не провокувати на спробу виїхати за ваш рахунок. Зі сторони видно, що власні кордони тримати вмієте. Однак "розвідка", яку здійснив чоловік, змушує замислитись, а чим він насправді керувався? І якої мети прагнув досягти? Напевно, в подальшому ще будуть між вами розмови не в обхід, а напряму. З цього приводу раджу подивитись кілька відео про ненасильницьке спілкування. Його автор Маршал Розенберг. Він розказує і показує, як можна вийти на бажання і мотиви партнера в складній розмові, в діалозі, який може призвести до прояснення позицій і розвитку взаємин.
|
| Оксана Юрьевна Селезнева психолог м Кам'янське 15-11-2024 18:30:50 |
"Напевно, боюсь, що він говорив це всерйоз"
Боїтесь чого? Який він- Ваш страх? " І в думках уже зняти рожеві окуляри і потроху відкладати собі якусь "фінансову подушку"" Крізь " рожеві окуляри" Ви дивитеся ж не тільки на чоловіка, а й на себе, на все що Вас оточує. За ними те життя, яке Ви будували й яке Вас цілком влаштовує. Ви готові зтикнутися з реальністю? Бо, вона здається, зовсім не така,якою Ви собі уявляли. Й Ваш чоловік має свою реальність, про яку Ви не тільки нічого не знаєте, а й чути не хочете. Я зараз не виправдовую Вашого чоловіка, а намагаюся показати, що він теж має право на своє бачення ситуації, свої переживання з приводу кредитів, шляхів рішення фінансових проблем та ін.. До того ж, я впевнена, що він Вам " окуляри " не вдівав. Бо, якщо його мати та сестра " пашуть,як кони", наврядчи в його системі світу дружина не може розділити з ним фінансовий " тягар". Навіть, якщо Ви йому 100 разів казали,що Ви не " така ,як вони", це нічого не міняє- він буде так вважати, але буде мовчати , розуміючи Вашу реакцію. Тому, для мене цей конфлікт- показник того, що в сім'ї далеко не все проговорюється й обговорюється, багато чого замовчується. "Чомусь прикро все це... " Так, сумно, коли стикаєшься з реальністю А як же довіра?" А що з "довірою"?
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
 |
|
Наші психологи
